Images-loading

Конференції, семінари

 28, 29 березня 2012 року у навчальному корпусі № 1 (вул. Маршала Тимошенка, 13-Б) відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні стратегії університетської освіти: якісний вимір».

 Всеукраїнська науково-практична конференція

 «ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ НАУКИ»

 

       19 квітня 2012 року у навчальному корпусі № 1 (вул. Маршала Тимошенка, 13-Б) відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки». Її організатори – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Головне управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Київський університет імені Бориса Грінченка, Благодійний фонд сприяння розвитку освіти імені Бориса Грінченка.

2 лютого 2011 року відбувся методологічний семінар “Компетентнісна парадигма у сучасній вищій освіті”, учасником якого був увесь професорсько-викладацький колектив Університету.

19 травня 2011 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася міжнародна наукова конференція «Україна між Росією та Європейським Союзом: пошук ідентичності». ЇЇ проведення було приурочене Дню Європи, який відзначався 21 травня.

16 березня 2011 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська студентська науково-практична конференція “Ціннісно-смислові орієнтири студентської молоді”,

20 квітня 2011 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція для аспірантів та молодих учених “Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки”.

У заході взяли участь молоді учені з різних регіонів України та Російської Федерації.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Київського університету імені Бориса Грінченка – доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України В.О.Огнев’юк, який окреслив перспективи сучасної науки, величезний потенціал молодих учених та значення їхніх досліджень для наукового світу.

Ректор Університету В.О.Огнев’юк вручив дипломи переможцям ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт і Всеукраїнської студентської олімпіади та викладачам, які підготували студентів-переможців.

На пленарному засіданні з науковими доповідями виступили: завідувач кафедри перекладу Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, старший науковий співробітник, професор, доктор фізико-математичних наук М.В. Стріха (доповідь “Прогрес науки упродовж ХХ століття і нові горизонти пізнання”); проректор з наукової роботи Київського національного університету культури і мистецтв, доктор філософських наук, професор С.Д. Безклубенко (“Наука і наукові принципи в епоху постмодерну”); завідувач кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор філологічних наук, професор Л.Т. Масенко (“Українська мова в освітньому просторі”); професор кафедри комп’ютерних технологій Черкаського державного технологічного університету, доктор педагогічних наук Ю.В. Триус (доповідь “Інформаційно-комунікаційні технології у навчальному процесі вищої школи”); заступник директора з науково-методичної та навчальної роботи Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент М.А. Машовець (“Психолого-педагогічний супровід наукових розвідок молодого вченого”); доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання, голова Ради молодих учених Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук Ю.В. Драгнєв (доповідь “Структура та організація роботи Ради молодих учених Луганського національного університету імені Тараса Шевченка”); доцент кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін Інституту лідерства та соціальних наук Київського університету імені Бориса Грінченка, голова Ради молодих учених, кандидат педагогічних наук Д.М. Бодненко (“Стратегії наукового розвитку очима молодих учених”).

Цього ж дня учасники конференції взяли участь у секційних засіданнях: історія педагогіки та технології освіти; професійна освіта; соціальна педагогіка; філологія; психологія; філософія освіти та історичні розвідки.

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«КИЇВ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ХІХ–ХХІ СТОЛІТТЯ:

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ»

 

         13 квітня 2011 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка, для якого києвознавство є пріоритетною дослідницькою сферою, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Київ у соціокультурному просторі ХІХ–ХХІ століття: національний та європейський контекст».

         З вітальним словомю до учасників конференції звернувся ректор Київського університету імені Бориса Грінченка – доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України В.О.Огнев’юк, який розкрив стан і перспективи розвитку києвознавчих напрямів у науковій роботі вишу, зазначивши, що викладачі та студенти-грінченківці плідно працюють над дослідницькими проектами, присвяченими історії міського управління і самоврядування, політичним, соціокультурним, етнічним і демографічним процесам у Києві в історичному вимірі, історії ментальності та повсякденності киян.

         У роботі конференції взяв участь перший заступник голови Київської міської державної адміністрації О.В. Мазурчак, який висвітлив засади побудови системи енергоменеджменту в бюджетній сфері Києва. Представник міської влади звернув увагу на необхідність широкого залучення наукового потенціалу Київського університету імені Бориса Грінченка для розробки стратегії економічного розвитку Києва.

На пленарному засіданні з доповідями виступили провідні науковці, які досліджують актуальні аспекти київського соці­окультурного середовища нового та новітнього часу. М.М.Яковина (президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (IСOMOS)) порушив проблеми охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини Києва, наголосив на необхідності збереження історичного ландшафту міста в умовах технічної модернізації міського простору, гармонійного поєднання традицій з новаціями у містобудуванні. В.І.Сергійчук (доктор історичних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка) показав роль київського студентства як промотора національно-визвольних змагань ХІХ–ХХ ст. В.І.Марочко (доктор історичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут історії України НАН України) розкрив механізм вилучення через систему торгсину радянською тоталітарною владою матеріальних цінностей у населення Київщини в обмін на продовольство в умовах Голодомору 1932–1933 рр. А.Л.Зінченко (доктор історичних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка) проаналізував проблеми формування історичної свідомості у студентів київських вишів у контексті політики історичної пам’яті, а також звернув увагу присутніх на необхідність удосконалення історичної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного профілю. С.М.Панькова (директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського) висвітлила києвознавчі студії історика С.В.Шамрая під час його роботи у складі Комісії Києва та Правобережжя Історичної секції Всеукраїнської академії наук. М.В.Стріха (доктор фізико-математичних наук, Київський університет ім. Бориса Грінченка) розглянув еволюцію націєтворчої функції українського перекладу в синергії з формуванням символічного значення Києва як втілення тяглості українського державотворення.

         Продовженням роботи конференції стали засідання у секційному форматі. Перша секція була присвячена соціокультурній панорамі Києва ХІХ ст. В.М.Васильчук (доктор історичних наук, професор, Київський національний лінгвістичний університет) відзначив внесок німецької національної громади Києва у розвиток української культури. Є.А.Ковальов (кандидат історичних наук., Київський університет імені Бориса Грінченка) розглянув структуру образу Києва у записках мандрівників з Великої Британії та США першої половини ХІХ ст., виділив основні стереотипи, пов’язані у них з Києвом, визначив потенціал записок британсько-американських мандрівників того часу для вивчення економічної та соціокультурної ситуації у Києві. Багато уваги доповідачі приділили з’ясуванню місця київських навчальних закладів у соціокультурних процесах ХІХ ст., їхнім науковим і педагогічним традиціям. Так, О.О.Тарасенко (кандидат історичних наук, доцент, Київський університет імені Бориса Грінченка) охарактеризувала діяльність вчених Університету св. Володимира (М.Д.Iванишева, В.Ф.До­м­б­ровського, В.Б.Антоновича) у Київській археографічній комісії впродовж 50-х – 80-х рр. ХІХ ст.

Друга секція об’єднала дослідників соціокультурних процесів у Києві першої третини ХХ ст. О.І. Бонь (кандидат історичних наук, доцент, Київський університет імені Бориса Грінченка) на основі спогадів Н.Д. Полонської-Василенко на прикладі процесу у справі «Київського обласного центру дій» проаналізував практику переслідування більшовицьким режимом інтелігенції Києва. Значна частина доповідей, виголошених на цій секції, була присвячена проблемам історії пам’яткоохоронного руху і музеєзнавства. Зокрема, І.М.Преловська (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України) розглянула біографію першого директора Софійського державного заповідника І.М.Скуленка у контексті політики радянської влади у сфері культури.

Третя секція була призначена для дослідників київського соціокультурного простору від 1930-х рр. і до сьогодення. Ф.Л. Левітас (доктор історичних наук, професор, Київський університет імені Бориса Грінченка) присвятив свою доповідь аналізу історичних джерел для вивчення історії оборони Києва у 1941 р. під час Другої світової війни. О.Г. Бажан (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут історії України НАН України) розглянув інформаційні можливості документів радянських спецслужб у відтворенні політичного і економічного життя Києва першої половини ХХ століття.

Науково-практичні конференції з різноплановою києвознав­чою тематикою у Київському університеті імені Бориса Грінченка вирішено проводити щорічно.