Ви тут: Головна Про Університет Новини Події Київ і кияни: доба Бориса Грінченка

Київ і кияни: доба Бориса Грінченка

IMG 6057622 травня 2013 року
Київський університет Бориса Грінченка

 

 

 

22 травня 2013 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція “Київ і кияни: доба Бориса Грінченка”. Захід було присвячено дослідженню київського соціокультурного середовища на рубежі ХІХ і ХХ ст. Лейтмотивом конференції стало вшанування пам’яті Бориса Дмитровича Грінченка (1863–1910) – визначного громадського діяча, педагога, літератора, мовознавця, що з 1902 р. мешкав у Києві та брав активну участь в українському громадському житті міста. У грудні поточного року відзначатиметься 150-ліття від дня його народження, тож захід пройшов у рамках святкування ювілею Бориса Грінченка.

Пленарне засідання вітальною промовою до учасників конференції відкрила проректор з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Людмила Леонідівна Хоружа, яка підкреслила актуальність різновекторних києвознавчих студій в українському історичному дискурсі ХІХ–ХХ ст.

Модерував пленарне засідання завідувач кафедри історії України, доктор історичних наук, професор Арсен Леонідович Зінченко.

Виступи на пленарному засіданні були присвячені актуальним суспільно-політичним і культурно-мистецьким аспектам вітчизняної історії Нового і Новітнього часу з акцентом на грінченкознавчій та києвознавчій проблематиці.

Олег Іванович Гринів (доктор філософських наук, професор кафедри гуманітарних дисциплін Львівського державного університету фізичної культури), проаналізувавши зміст публіцистичної полеміки між Б.Грінченком і М.Драгомановим щодо цілей і завдань українського національно-визвольного руху в межах Російської імперії, дійшов висновку, що грінченківська теза про необхідність боротьби за самостійність як оптимальний шлях розвитку української нації в історичній перспективі здобула перемогу над драгоманівським автономізмом.

Ганна Іванівна Веселовська (доктор мистецтвознавства, професор, директор Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса) висвітлила роль Бориса Грінченка в театральному житті Києва початку ХХ ст. – співпрацю з театром Миколи Садовського, постановки на київській сцені грінченківських драматичних творів і ставлення до них місцевої публіки.

Лариса Іванівна Брюховецька (головний редактор журналу “Кіно – Театр”, заслужений працівник культури України) повідомила про зростання значення кіномистецтва в культурному просторі Києва наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Олена Володимирівна Єременко (доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури, компаративістики і соціальних комунікацій Київського університету імені Бориса Грінченка) звернулася до аналізу психологічних особливостей літературної творчості Б.Грінченка, показавши, що він вважав письменницьку працю громадянським служінням.

Олександр Іванович Бонь (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка), використавши досі не опублікований текст протоколу перших загальних зборів київського товариства “Просвіта” від 25 червня 1906 р., дав характеристику ролі Б.Грінченка у створенні цієї важливої громадської організації на тлі протистояння між прихильниками різних ідеологічних течій і політичних партій з-поміж тогочасної української інтелігенції.

На завершення пленарного засідання у виконанні Оксани Петрівни Петрикової (доцента кафедри теорії та методики музичного мистецтва Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, заслуженого діяча мистецтв України) пролунав вокальний цикл “Пісні вечірньої зорі” на слова Б.Грінченка, покладені на музику Віталія Володимировича Вишинського (кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри теорії та методики музичного мистецтва Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка).

Продовженням конференції стала робота секцій: “Київ науковий і освітній: доба Бориса Грінченка”, “Літературні візії Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.” і “Київ мистецький: доба Бориса Грінченка”. Тематика секційних доповідей і повідомлень відзначалася широтою – тут знайшлося місце біографістиці, науково-освітнім традиціям, літературознавчим і мистецтвознавчим студіям в історико-києвознавчому вимірі. Такий комплексний підхід до вивчення Києва доби Бориса Грінченка – одного з ключових періодів в історії України, позаяк саме тоді формувалася модерна українська нація – дає можливість глибше дослідити важливі історичні процеси на локальному рівні.

Доповіді та повідомлення учасників конференції опубліковані у збірнику матеріалів конференції “Київ і кияни у соціокультурному просторі ХІХ–ХХІ століть: доба Бориса Грінченка”.

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Університет Новини Події Київ і кияни: доба Бориса Грінченка