Ви тут: Головна Про Університет Новини Події Перша спільна міжнародна конференція з ранньомодерної історії «Ранньомодерна людина: простір – влада – право XVI–XVIII ст.»

Перша спільна міжнародна конференція з ранньомодерної історії «Ранньомодерна людина: простір – влада – право XVI–XVIII ст.»

DSC0536612-13 вересня 2013 року
м. Київ, вул. М. Тимошенка, 13-Б

 

 

 

12-13 вересня 2013 р. в Інституті суспільства Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася перша спільна міжнародна конференція з ранньомодерної історії «Ранньомодерна людина: простір – влада – право XVIXVIII ст.», котра була організована разом з Інститутом історії Яґеллонського університету (м. Краків, Польща). У роботі конференції взяли участь провідні історики ранньомодерної доби з пяти міст України та трьох міст Польщі. Конференцію відкрив ректор університету, доктор філософських наук, професор Віктор Огневюк.

В перший день конференції відбулося три панелі. На першій панелі дві доповіді були присвячені дипломатичним контактам. Андріан Юсупович (Варшавський університет) представив свої спостереження над посольством Льва Сапеги до Москви у 1600/1601 рр., а Тетяна Григорєва (Києво-Могилянська академія) на прикладі щоденника великого посла Речі Посполитої до Османської імперії Войцеха Мясковського, показала нові можливості інтерпретації цього джерела. Жваву дискусію викликала доповідь Даріуша Домбровського (Університет ім. Казимира Великого у Бидгощі) про Романовичів (володарів Галицько-Волинської держави) в польській історіографії XVI-XVIII ст. Адам Перлаковський (Ягеллонський університет) представив діяльність сеймику белзького воєводства у 1734-1744 рр.

Наступна частина конференції розпочалася доповіддю знаного українського історика Наталі Яковенко (Києво-Могилянська академія) про здобутки та завдання ранньомодерної історії України.

Після дискусії, учасники розпочали наступну панель конференції, котра була об’єднана темої повстання під проводом Богдана Хмельницького та його наслідників. Пйотр Борек (Педагогічний університет, Краків) представив бачення повстання Хмельницького в поетичному творі Самуеля Твардовського «WojnaDomowa». Доповідь Мирослава Нагєльського (Варшавський університет) була присвячена контактам Богдана Хмельницького зі Швецією у 1648-1657 рр. Про діяльність Адама Казановського в часі повстання Хмельницького розповів Артур Гощинський (Ягеллонський університет). Завершував цю панель Пйотр Кролл (Варшавський університет) доповіддю про Острозьку комісію 1670 р. як останню спробу порозуміння Речі Посполитої із козаками.

Остання панель першого дня конференції була присвячена історії парламентаризму в Польському королівстві та Речі Посполитій від кінця XV до поч. XVIIIст. Ярослав Століцький (Ягеллонський університет) у своїй доповіді спробував показати специфіку дослідження сеймиків Київського, Брацлавського, Подільського та Волинського воєводств у ранньомодерний період (до 1717 р.). Доповідь Віталія Михайловського (Київський університет імені Бориса Грінченка) була присвячена результативності сеймів для Подільського воєводства у 1493-1548 рр. Олексій Вінниченко (Львівський університет) продемонстрував діяльність депутатський сеймиків Руського і Белзького воєводств в останній чверті XVI – першій половині XVII ст. Остання доповідь Петра Кулаковського (Острозька академія) стосувалася бачення зовнішньої політики Речі Посполитої 1633-1648 рр. на сеймику Волинського воєводства.

Другий день конференції розпочався роботою панелі присв’яченої міській історії. Доповідь Мирона Капраля (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України) продемонструвала появу історичної свідомості українсько-руського міщанства Львова наприкінці XVI – на початку XVII ст. Наталя Білоус (Інститут історії НАН України) зробила спробу колективного портрету міських урядників Луцька у XVI-XVII ст. Особливості спадкування за заповітами у вірменській громаді Львова другої половини XVIIпершої половини XVIIIст. були темою виступу Оксани Вінниченко (Український католицький університет). Юрій Волошин (Полтавський університет імені В. Короленка) показав демографічні особливості соціальної групи слуг у домогосподарствах Полтави другої половини XVIIIст.

Наступна панель була об’єднана спільною темою «двору». Володимир Александрович (Інститут українознавства ім. І. Крипякевича НАН України) представив свої міркування щодо функціонування на західноукраїнських землях у XVIIст. надвірних малярів. Ігор Тесленко (Києво-Могилянська академія) висвітлив походження і кар’єри маршалків двору князів Острозьких у XVI – першій половині XVII ст. Наталя Старченко (Інститут історії НАН України) показала на прикладах ув’язнення шляхтича в контексті явлень про злочин на Волині в останній третині XVI– поч. XVIIст. Олексій Сокирко (Київський університет імені Тараса Шевченка) показав особливості двору і збройних слуг козацької старшини середини XVII-XVIII ст.

Остання панель хронологічно обєднана подіями XVIIIст. Ігор Скочиляс (Український католицький університет) представив приклади співпраці шляхти і братств міщан у сакральному просторі SlaviaOrthodoxa/SlaviaUnita у виборі владик на елекційних соборах Руської церкви XVIXVIII ст. Людмила Посохова (Харківський університет імені В. Каразіна) у своєму виступі показала реальні та віртуальні подорожі студентів та викладачів православних колегіумів України XVIII ст. та особливості викладанні географії у цих навчальних закладах. Арсен Зінченко (Київський університет імені Бориса Грінченка) продемонстрував маркери ентнонаціональної ідентифікації мешканців Слобожанщини у другій третині XVIII ст. Виступ Максима Яременка (Києво-Могилянська академія) був присвячений ролі Києво-Могилянської академії в єднанні українських земель у XVIIIст.

На кожній панелі відбувалися цікаві і плідні дискусії в обговоренні головних тез доповідей. 

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Університет Новини Події Перша спільна міжнародна конференція з ранньомодерної історії «Ранньомодерна людина: простір – влада – право XVI–XVIII ст.»