Ви тут: Головна Про Університет Новини Події І Школа сімейного права в Київському університеті імені Бориса Грінченка

І Школа сімейного права в Київському університеті імені Бориса Грінченка

IMG 8098

07 листопада 2015 року
м. Київ, Київський університет імені Бориса Грінченка

  

 

 

07 листопада 2015 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася І Школа сімейного права. Організаторами заходу виступили ЮК «АСТРЕЯ» Інституту суспільства Університету за підтримки Координаційної ради молодих юристів України, Київського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги при Міністерстві юстиції України, Ліги студентів правників України та кафедри теорії права та держави Юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У заході взяли участь понад 80 учасників, з яких 70 – студенти-правники вищих навчальних закладів Києва та інших міст України (15), молоді практикуючі юристи. Наш захід відвідали студенти Юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету Ярослава Мудрого, Київського університету права НАН України, Юридичних факультетів та інститутів Київського національного торгівельно-економічного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Національного лінгвістичного університету, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Державної податкової служби України, Київського національного університету технологій та дизайну, Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інституту», Фінансово-правового коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Інституту суспільства Київського університету ім. Бориса Грінченка.

Захід розпочався привітальним словом завідувача ЮК «АСТРЕЯ» - Андрія Чернеги , який поздоровив усіх із відкриттям І Школи сімейного права в стінах Київського університету імені Бориса Грінченка для підвищення професійних знань, умінь і навичок у студентів-правознавців та молодих юристів усіх профільних університетів, юридичних факультетів та інститутів. Звертаючись до учасників та гостей Школи, Андрій Петрович наголосив на тому, що сім’я – головний осередок суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності. Через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує можливість існування суспільства та його інститутів. У сім’ї створюється найбільше суспільне багатство – людина. Тут вона народжується і формується як особистість. Це та клітинка, з котрої розпочинається будь-яка держава. Немає країни без сім’ї. Сім’я виникла ще в первісному суспільстві значно раніше класів, націй, держав. В усі часи сім'я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства. Зміни, які відбуваються в сім'ї, змінюють її роль у суспільстві, впливають на його стан і розвиток. Тому кожне суспільство зацікавлене у стійкій, духовно і морально здоровій сім'ї. Сім’я створюється у шлюбі, який встановлює не тільки подружні батьківські права і обов’язки, а й легалізує сім’ю у суспільстві. Тривалість шлюбів безпосередньо впливає на стан і розвиток суспільства, зокрема демографічний його стан. На превеликий жаль кожний другий шлюб у країні не має перспективи – така статистика. Розлучення є одною з найскладніших соціальних проблем, в майже усіх сучасних суспільствах, Україна також не стала виключенням. За статистикою в Україні за рік розлучається близько 200 тис. пар, в той час як реєструється близько 500 тис. В Україні кількість шлюбів перевищує кількість розлучень на 70 %. Але період з 2014-2015 рр. вказує на той факт, що пар, які одружуються в Україні стало значно менше. Драма нестійких сімей полягає ще у тому, що від розлучень у 70 випадках із 100 страждають діти. І з кожним роком число дітей, які живуть у неповних сім’ях, зазвичай, без батька або з вітчимом, неухильно зростає. Щорічно близько 120-140 тис. дітей в Україні переживають розлучення батьків, частка пар, які при розірванні шлюбу мають спільних неповнолітніх дітей, нині становить близько 60 % від загальної кількості розлучень. Насправді цей відсоток куди більший, оскільки за взірцем західноєвропейських країн в Україні зростає частка незареєстрованих, консенсуальних шлюбів та їх розлучень. Причини такого стану сімейних відносин носять самий різнобарвний характер, від демографічного стану населення, віку вступу у сімейні відносини до соціально-економічних причин (низького рівня життя та доходів населення). Тому, у сучасних умовах, коли суспільне життя продовжує знаходитись у стані кризи і невизначеності, коли не вироблена обґрунтована економічна стратегія на державному рівні, а демографічна ситуація перетворилася на суцільну проблему, питання правового регулювання призначення, нарахування та сплати аліментів на дітей, окремих аспектів укладення шлюбного договору, запобігання насильства в сім’ї та медіація в сім’ї носять актуальний характер у царині сімейного права.

Голова Координаційної ради молодих юристів УкраїниАндрій Бутенко привітав колектив ЮК «АСТРЕЯ» з першою Школою сімейного права та побажав подальшої плідної та успішної праці на ниві організації та проведення подібних заходів для майбутніх та молодих юристів. Звернув увагу учасників Школи на те, що суспільні відносини динамічно розвиваються, подаючи головні імпульси для соціально-економічного розвитку, державних інституцій та правової системи України. Остання сьогодні знаходиться в процесі перетворення та переосмислення керуючих принципів та методів правового регулювання, уніфікації національного законодавства та наближення його до європейських стандартів. Сімейне право є однією з провідних галузей права, що входить до правової системи і найбільш повно відображає її розвиток через призму гуманістичних, етичних, моральних, культурних та правових принципів розвитку та функціонування повноцінного і самодостатнього суспільства. Тому питання, що регулюють окремі аспекти сімейних відносин – укладення і розірвання шлюбу та шлюбного договору, сплата аліментів, відшкодування моральної та майнової шкоди подружжю становлять інтерес не тільки для юристів, а й для кожної людини, яка бажає створити міцну і надійну сім’ю. Сім’я необхідна кожній людині, вона впливає на розвиток суспільства, його моральне, культурне та духовне здоров’я і є одним з факторів підвищення соціально-економічної активності людей.

<

Доцент кафедри теорії права та держави Юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса ШевченкаТарас Дідич, у своєму виступі розповів про прогалини у сімейному праві та необхідних нормотворчих та законотворчих процесах, що мають бути вирішені найближчим часом. Прийняття у січні 2002 р. Сімейного кодексу, безумовно стало проривом у вітчизняному законодавстві, оскільки він вдало поєднав в собі правові традиції розвинутих європейських держав та Українського права. Кодекс вперше дає визначення сім’ї, легалізував фактичні шлюбні відносини, деталізував особисті немайнові права та обов’язки подружжя, передбачив широкий спектр сімейних договорів тощо. Тому, майже 14 років, у Сімейному кодексі України (СК) фігурують поняття «фактичний» та «цивільний» шлюб. Стаття 74 СК України встановлює правові (зокрема майнові) наслідки такого спільного проживання, проте досі не містить понять «фактичний» або «цивільний» шлюб. Крім того, вище зазначена стаття Сімейного кодексу України в початковій редакції допускала випадки, коли особа, яка проживала однією сім’єю без шлюбу, тобто у так званому «фактичному шлюбі», могла одночасно бути зареєстрована у шлюбі з іншою особою. В подальшому, законодавець виправив свою помилку і уточнив, що відповідна стаття має регулювати майнові наслідки проживання однією сім’єю осіб, які не лише не перебувають у шлюбі між собою, але й не перебувають у будь-якому іншому шлюбі. Таким чином, законодавець раз і назавжди вирішив питання конкуренції «фактичного» та зареєстрованого шлюбу, віддавши беззаперечний пріоритет останньому. І тому, під час судового розгляду справи про поділ майна «фактичного подружжя» судом може бути встановлено, що коли один або обоє з «фактичного подружжя» одночасно мають зареєстрований шлюб з іншими особами, зазначене є підставою для відмови у встановленні факту проживання таких осіб у «фактичному шлюбі», визнанні майна, придбаного за час спільного проживання, спільним сумісним майном та його поділі.

Професор кафедри міжнародного права Юридичного факультету Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівліАнатолій Мацко наголосив на тому, що глобалізація сучасного світу породжує динамічні інтеграційні процеси, що призводять до суттєвого збільшення обсягу сімейних відносин ускладнених іноземним елементом. Україна завжди була відкритою для інших країн та іноземців. В умовах наближення України до культурних та правових традицій Європи, останнім часом, значно збільшилася кількість шлюбів, укладених з іноземцями. Актуальності набувають проблеми регулювання особистих немайнових та майнових відносин подружжя, батьків та дітей, членів сім’ї, в яких є наявність іноземного елементу. В центрі суспільної уваги перебуває і проблема міждержавного усиновлення. Значна кількість громадян України укладають шлюби, стають суб’єктами сімейних відносин за кордоном. Набуває поширення таке явище, як трансформація шлюбу та сім'ї з національного сімейного права до міжнародного приватного права, коли в певних сімейних відносинах «з'являється» іноземний елемент (один з подружжя набуває громадянство іншої країни, змінюється місце проживання, виникають взаємні права та обов'язки за кордоном, тощо). Крім того, відповідно до положення ст.7 Сімейного кодексу України сімейне законодавство іноземних держав може застосовуватися в Україні на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства та з урахуванням рівних прав і обов’язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, якщо воно не суперечить основним засадам національного права.

Директор Київського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Міністерства юстиції УкраїниБогдан Кушнір, повідомив учасників Школи про те, що до центру з надання безоплатної вторинної правової допомого досить часто звертаються люди відповідно до яких чиниться насильство у сім’ї, один з подружжя не сплачує аліменти тощо. Проблема насильства в сім’ї носить непоодинокий характер і може виявлятися у вигляді умисних дій фізичного, сексуального, психологічного і навіть економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого, якщо такі дії завдають останньому моральної чи матеріальної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров'ю. Насильство в сім’ї є актуальною проблемою сьогодення, і ми маємо констатувати той факт, що сім’я як осередок суспільства, без підтримки держави та її інституцій, не завжди спроможна виконувати свої головні функції, зокрема щодо забезпечення належного добробуту та виховання дітей. Тривалий час проблема насильства в сім’ї вважалася прерогативою усталених звичаїв і традицій та залишалася поза сферою правового регулювання. Будь-яке втручання в сімейні стосунки з боку держави та суспільства вважалося грубим порушенням таємниці приватного життя й категорично не припускалося. Все це призвело до масових порушень майнових і немайнових прав громадян, в першу чергу – дітей, жінок, людей похилого віку тощо. Врешті решт профільний Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» було схвалено та введено в дію протягом листопада 2001 р. – березня 2002 р. Крім того на захист прав людини від насильства в сім’ї стали такі Закони України, як «Про охорону дитинства», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», Сімейним кодексом України та іншими підзаконними нормативним актами (постановами, розпорядженнями, наказами та інструкціями). Не дивлячись на широку правову базу регулювання попередження насильства в сім’ї, на практиці досить складно провести чітку межу між різними формами домашнього чи подружнього насильства та конфліктними ситуаціями і суперечками, що виникають у будь-якій сім’ї. Державні інституції мають спиратися не тільки на правові норми, а й виробити і запровадити дієві методи і засоби виявлення та попередження насильства в сім’ї.

Голова Комітету сімейного права і майнових спорів Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адвокатів України», Collaborative Lawyer Українського Центру Медіації при Києво-Могилянській бізнес школі, адвокат та медіаторГанна Гаро, ознайомила учасників Школи з практичними аспектами укладання та забезпечення виконання шлюбних договорів і відзначила, що досі нез’ясованим залишається питання галузевої належності правового інституту шлюбного договору до сімейного чи цивільного права України, місце його в системі договірного права. Стосовно останнього, то шлюбний договір може бути укладений тільки між подружжям, коли пара перебуває у цивільному шлюбі, закон прямо забороняє його підписання. Основним предметом укладання шлюбного договору є речові та зобов’язальні правовідносини подружжя. Цікавими є наступні умови, що можуть мати місце у шлюбному договорі – можливість визначення боргових зобов’язань кожного з подружжя, наприклад на погашення кредиту, що був оформлений до реєстрації шлюбу; обов’язок одного з подружжя матеріально утримувати непрацездатного родича (матір, батька) іншого подружжя. При досить широкій свободі змісту шлюбного договору, з позицій договірного права України, законодавець наводить положення, що не можуть бути включені до тексту шлюбного договору, у такому випадку такий договір буде визнано недійсним, – шлюбним договором не можна регулювати немайнові (особисті) відносини; об’єктом шлюбного договору не може бути майно дитини подружжя; не можна зменшувати обсяг прав дитини та ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище; неможна передавати у власність будь-яке майно одного з подружжя, право на яке підлягає державній реєстрації. Шлюбний договір вважатиметься недійсним (нікчемним) і тоді, коли сторони не посвідчать його нотаріально або рішення суду встановить факт порушених прав, свобод та інтересів одного з подружжя, або іншої особи.

Завідувач сектору з питань гендерної рівності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людиниДігтяр Мирослава ознайомила учасників Школи з практичними питаннями, які стосуються виявлення та попередження насильства в сім’ї. Доповідач повідомила учасникам заходу, що питання попередження насильства в сім’ї регулюються не тільки національним законодавством, а й міжнародними стандартами подолання домашнього насильства, до яких належать: Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р., Декларація про ліквідацію дискримінації стосовно жінок від 7 листопада 1967 р., Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок від 24 грудня 1980 р., Загальні рекомендації Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок, Декларація ООН про викорінення насильства щодо жінок від 20 грудня 1993 р., Пекінська декларація та Платформа дій зі становища жінок від 15 вересня 1995 р., Європейські конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р., Європейська соціальна хартія від 3 травня 1996 р., Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством стосовно жінок та домашнім насильством від 11 травня 2011 р. тощо. Мирослава Дігтяр розкрила та довела до аудиторії систему державних органів, установ, служб і організацій, що займаються попередженням сімейного насильства. Зокрема, розкрила їхні специфічні форми та методи виявлення, попередження та ліквідації насильства в сім’ї. Цікавим є той факт, що профілактичні функції покладені не тільки на відповідні підрозділи міліції (поліції), органи опіки та піклування, служби у справах дітей тощо, а й на різного роду спеціалізовані установи – кризові центри та центри медико-соціальної реабілітації. Саме останні здійснюють, на наш погляд, суттєву допомогу постраждалим від насильства в сім’ї, оскільки надають їм первинну медико-санітарну, психологічну, педагогічну і навіть юридичну допомогу. У рамках можливостей, надають постраждалим тимчасовий притулок.

Адвокат, член ради Комітету з сімейного права Асоціації адвокатів України, викладач Київського університету НАН України – Олег Простибоженко ознайомив учасників Школи з окремими аспектами правового регулюванням аліментів на дітей. Спікер навів законодавство, що регулює аліментні правовідносини і вказав на те, що відносини щодо призначення та виконання аліментних зобов’язань регулюються не тільки Сімейним, Цивільним та цивільним процесуальним кодексами, а й Законом України «Про виконавче провадження» та Постановами Кабінету Міністрів України (№ 146 від 26 лютого 1993 р. та № 1203 від 19 серпня 2002 р.) та Постановами Пленумів Верховного Суду України, зокрема ППВС № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». Розповідаючи про коріння, природу походження поняття «аліментів» підкреслив, що СК України досі не містить визначення поняття аліментів. В різних його статтях вживаються «право на утримання», «обов’язок по утриманню» чи власне «аліменти». Обговорення обсягу аліментів, викликало у учасників Школи жваву дискусію, оскільки СК України поряд з аліментами на дитину містить поняття «додаткові витрати» на дитину, а ст.185 СК України містить невичерпний перелік підстав для стягнення для стягнення додаткових витрат, а саме на розвиток здібностей дитини, лікування хвороби тощо. В сімейному праві іноземних держав такі витрати – відсутні. Крім того, судова практика не має єдиного підходу вирішення питання про стягнення додаткових витрат на дитину, оскільки існує два бачення з цього приводу. Перше, коли аліменти охоплюють всі витрати на дитину і деякі додаткові; другий підхід значно вужчий, коли аліментами охоплюються лише витрати повсякденного життя. Олег Сергійович, у своєму виступі також звернув увагу на способах сплати та стягнення аліментів у судовому порядку; розкрив обставини, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів; підняв проблему щодо моменту виникнення аліментного зобов’язання та практичні аспекти обчислення розміру неустойки (пені); пояснив різницю між звільненням від обов’язку сплачувати аліменти і припиненням права на аліменти; наслідки за ухилення чи прострочення сплати аліментних зобов’язань.

Тренер Українського центру медіації, практикуючий адвокат – Ткаченко Олена, занурила учасників Школи у світ медіації у сімейному праві. Перед тим, як перейти до практичні аспектів свого виступу, спікер повідомила, що у порівнянні з Україною, медіація вже понад 20 років ефективно застосовується такими країнами як Велика Британія, США, Франція, Німеччина, Австрія тощо. Наприклад в Англії і в багатьох штатах США суддя уповноважений зобов’язати сторони брати участь у процесі медіації. У деяких судах США участь сторін у медіації є обов’язковою умовою призначення дати розгляду спору в суді, у випадку, якщо медіація виявиться безуспішною. Сьогодні Україна знаходиться лише на етапі формування національної моделі відновного правосуддя, проте необхідність запровадження інституту примирення (медіації) в нашій правовій системі підтримується широким колом, як практикуючих юристів так і вчених-правників. Доповідач окреслила поняття, завдання, принципи, правові та організаційні засади медіації, стадії медіаційного процесу, різноманітні способи і методи вирішення конфліктних ситуацій, типові спірні ситуації, що виникають у сфері сімейних та інших сімейних і цивільних відносинах. Зокрема, пані Олена відзначила, що на даний час, незважаючи на відсутність профільного законодавства, Україна має свій невеличкий досвід застосування процедури медіації. Починаючи з 2003 р. і дотепер, медіаційні процеси активно запроваджуються у судах Києва, Харкова, Івано-Франківська та інших міст України. Крім того в Україні діють регіональні групи медіації, що утворили Асоціацію груп медіації України та Український центр порозуміння. Активно займається впровадженням програм примирення у різних категорія справ Український центр медіації, який був започаткований при Києво-Могилянській Бізнес Школі.

Виступи спікерів та тренерів завершили члени київського осередку Ліги студентів Асоціації правників України – Марія Шиманович та Олексій Прудіус, які ознайомили учасників Школи із діяльністю Всеукраїнської громадської організації Асоціації правників України і запропонували всім бажаючим вступити в Асоціацію та брати участь організації та проведенні заходів Ліги студентів.

Проведений захід завершився підведенням підсумків та урочистим врученням сертифікатів доповідачам-спікерам, запрошеним організаторам та учасникам І Школи з сімейного права. Сертифікати за підписами і печатками Київського університету імені Бориса Грінченка та Міністерства юстиції України отримали 80 учасників Школи. Внаслідок плідної праці всіх присутніх на заході, одностайним голосуванням було прийняте рішення, щодо проведення ІІ Школи з сімейного права, що має відбутися вже восени наступного року – 2016 р.

 

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Університет Новини Події І Школа сімейного права в Київському університеті імені Бориса Грінченка