Ви тут: Головна Про Університет Новини Події Майданецьке 2016 (тиждень другий)

Майданецьке 2016 (тиждень другий)

maidanetske 2 22-28 серпня 2016 р.
Легедзине Тальнівського району Черкаської області

 

 

 

Другий тиждень розкопок у Майданецькому виявився досить вдалим – і погода сприяла, і робітників достатньо вдалося знайти. Отож робота пішла і добре посунулася. Розпочато дослідження трипільської громадської споруди на майданецькому поселенні. Про існування цих споруд на поселеннях трипільської культури стало відомо вже років шість тому, але лише зараз є шанс дослідити подібну будівлю повністю. Власне, подібна споруда взагалі повністю буде досліджена уперше. Що це – будинок для громадських зібрань, стародавній храм – побачимо, коли пощастить, за пару тижнів. Поки що ми знаємо: на кожному великому поселенні було від 4-5 до 10-15 таких споруд, розташованих з певним інтервалом у різних його місцях. Тобто вони мали обслуговувати певні потреби якоїсь групи мешканців, які жили у радіусі 100-150 м.

Для того, аби повністю відкрити залишки цієї будівлі, доведеться зробити розкоп площею близько трьох сотень квадратних метрів – вийняти землю на 40 см вглиб лопатами (це зроблять робітники), а далі – розчистити ножами, щіточками те, що вціліло.

Власне, цим і займалися 5 днів від понеділка до п’ятниці. Землю вивозили тачками і складали чорнозем окремо – суглинок окремо. Адже за кілька тижнів розкоп засипатимемо і усе доведеться скласти, як було перед тим. Після наших досліджень не має залишитися ані ям, ані глини посеред поля.

Обпалена глина, яка була колись обмазкою стін та перекриттів, підлоги, збереглася непогано на глибині півметра від сучасної поверхні. За три дні розчистили приблизно четверту частину площі, яку показала магнітна зйомка. Співпадіння контурів з попередньою магнітною зйомкою на цій ділянці повне. На глині можна побачити відбитки виконаного колись з дерева каркасу будівлі. Якщо ретельно закреслити ці відбитки, буде можливість відтворити цю конструкцію.

Під завалом обмазки видно підлогу, зроблену теж із глини, а на ній – роздавлені перекриттям, що впало, посудини. Принаймні шість-сім уже маємо. А на додачу трапилися два фрагменти керамічних статуеток. Отож прихильники гіпотези про те, що копаємо стародавній храм отримали додаткові аргументи на свою користь.

У п’ятницю відзняли вже розчищену частину споруди усіма доступними способами – і з землі, і з драбини, і дрон з камерою запускали. Потім взялися за традиційні креслення олівцями у масштабі 1:20. Для цього придалися зроблені із закуплених навесні рейок працівниками НДЛ археології масштабні сітки. Ці проби відвозять до ставка і промивають, аби знайти обпалені зерна, вуглинки. З цими знахідками працюватимуть палеоботаніки. Так можна дізнатися про те, що росло навколо будівлі у трипільські часи.

Весь час відбирали проби ґрунту з горизонту розчистки – у відра по 10 літрів через один квадрат.

На розкопі 110, де досліджують рів тиждень був не менш цікавим та результативним. По-перше виявилося, що рів таки існував на цій ділянці, а у певний час його почали засипати сміттям. Для археологів виявити щось таке – справжнє свято. Трипільці постаралися: повкидали у непотрібний їм рів і битий посуд, і обпалену обмазку від згорілих будівель, і кістки тварин. Отож маємо усе, аби встановити, коли цю споруди перестали використовувати за призначенням: є посуд, аби співставити із горщиками з найближчої будівлі, а також кістки для С14 датувань. Вірогідно, вдасться встановити не лише послідовність але і дати подій з точністю до кількох десятиліть. За датами С14, отриманими у попередні роки, поселення існувало у проміжку між 3800-3600 рр. до н.е. Не менш цікавим було вивчати процес заповнення рову. Якщо скласти усе разом, то матимемо досить докладну картину життя у цій частині поселення. Власне, ті відомості які вже маємо, ще раз підтверджують наведені вище дати: поселення і справді має досить довгу, як для трипільських часів, історію.

Спочатку було споруджено укріплення, що мали захищати поселення. Потім було вирішено забудувати додаткову територію, а укріплення, що опинилися всередині поселення довелося розібрати. Залишилася заглибина довжиною у кілька кілометрів, в яку почали скидати «сміття»: битий посуд, залишки спалених будівель. Можливо, цим займалися і мешканці будинку, кут якого потрапив у розкоп 110. Ситуація повториться багато разів: приміром, в давньому Києві, коли у першій половині ХІ ст. було збудовано нове «місто Ярослава», вали «міста Володимира» та рови, як показали сучасні розкопки, знівелювали і забудували. І це цілком зрозуміло: адже декілька гектарів у центрі «стольного града» – то і нині мрія поважного забудовника.

Цього тижня було чимало гостей, серед яких згадаємо голову райдержадміністрації та голову села, два телеканали – 24-й та НТН. Обіцяли і третій якийсь в гості – чекаємо. Розкопки відвідали також директор заповідника «Трипільська культура» у Легедзиному та співробітники заповідника. Слід відзначити, що заповідник дуже допоміг у вирішенні низки питань для успішної роботи експедиції: починаючи від контактів з фермерами, які господарюють на майданецьких полях і до пошуку робітників та влаштування бази експедиції, нарешті у налагодженні контактів з пресою та телебаченням, які висвітлюють перебіг робіт. Натомість усі знахідки та інформація про розкопки передаватимуться до заповідника, поповнять його експозицію. До Легедзиного зможуть приїжджати науковці, аби далі працювати у музеї над отриманими матеріалами.

Розкопки на майданецьких полях тривають. Ці дослідження є складовою наукової планової теми, затвердженої для НДЛ археології цієї весни. Вони тільки почалися, і цей початок можна вважати вдалим.

М. Ю. Відейко,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

завідувач НДЛ археології

  

 

 

 

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Університет Новини Події Майданецьке 2016 (тиждень другий)