Театралізовані екскурсії «Київ часів Бориса Грінченка» та «Київ у творах Івана Нечуя-Левицького» від Наукового товариства Університету Грінченка

Театралізовані екскурсії «Київ часів Бориса Грінченка» та «Київ у творах Івана Нечуя-Левицького» від Наукового товариства Університету Грінченка

14-15 вересня 2019 року

 

   

 

14-15 вересня 2019 року у рамках Днів європейської спадщини у Києві відбулися театралізовані екскурсії «Київ часів Бориса Грінченка» та «Київ у творах Івана Нечуя-Левицького», організатор яких – Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Київського університету імені Бориса Грінченка.

Маршрут екскурсії «Київ часів Бориса Грінченка» пролягав історичним центром Києва та включав місця, тісно пов’язані з життям та творчістю Бориса Грінченка. Борис Дмитрович тривалий час мешкав у Києві, працював у газеті «Громадська думка», редакції журналу «Нова громада», а також був засновником і головою київського товариства «Просвіта». Тому екскурсанти пройшли вулицею Михайлівською, де колись була редакція газети, Софійською площею – центром тогочасного Києва, вулицею Бульварно-Кудрявською, на якій сьогодні знаходиться ректорат Київського університету імені Бориса Грінченка. Завершилася екскурсія на вулиці Гоголівській, де знаходиться будинок, у якому жив Борис Дмитрович, про що свідчить пам’ятна табличка.

Екскурсія-вистава «Київ у творах Івана Нечуя-Левицького» мала на меті передати атмосферу Києва межі ХІХ – ХХ століть. Іван Нечуй-Левицький любив Київ і часто описував його у своїх творах. З його повістей, п’єс, романів постає дуже детальна картина життя міста того періоду. Маршрут екскурсії, що пролягав Подолом, Воздвиженкою, Володимирськими схилами, дозволив побачити, що в Києві змінилося, а що залишилося незмінним з тих часів. Під час прогулянки екскурсанти оцінили мініатюри з творів «Хмари», «На Кожум’яках», «Вечір на Владимирській горі». Яскравим завершенням екскурсії стала реконструкція вечорниць. Учасники екскурсії могли долучитися до танців, виконання традиційних українських пісень і відчути, як розважалася молодь сто років тому. Фінальна сцена відбулася в дуже символічному місці, з чарівним видом на Київ, який колись, імовірно, спостерігав і сам Нечуй-Левицький.

 

Матеріали надано НМЦ досліджень, наукових проектів та програм