Дорогі мої студенти!
Друзі і колеги!
Ці дні упродовж останніх 6 років святкові для нашого Університету, дні нашого Грінченка, 150-річний ювілей якого випадає на 9 грудня.
Ми перенесли наші урочистості, зважаючи на складне суспільно-політичне становище в Києві. Вірю, що після цих доленосних випробувань, через які усі ми проходимо, Україна обере шлях розвитку, в основі якого назавжди утвердиться служіння Людині, Громаді і Суспільству.
Ваша мрія обов’язково здійсниться,бо Ви того заслуговуєте! Поділяю Вашу громадянську позицію та Ваше щире бажання жити загальнолюдськими цінностями.
Разом з тим я не можу не сказати Вам про деякі суттєві обставини і сподіваюся, що Ви мене зрозумієте, напевне не всі, але багато хто зрозуміє. Ми живемо у ХХІ столітті, більшість із Вас підтримує європейський вибір України, Ви вільно володієте українською і російською, англійською або іншими іноземними мовами, Людина є найвищою цінністю у нашій корпоративній культурі, в Україні не існує смертної кари, але коли частина з Вас йде на Майдан і скандує «Смерть ворогам!» - я цього не розумію! Вірю, що Ви, справжні європейці, дослухаєтеся і будете продукувати життєстверджуючі гасла.
У 1905 році Борис Грінченко писав: «Якщо він (український народ) до розвитку здібний, він подолає усі перешкоди і буде там, куди його кличе властива йому моральна сила».
З Днем Університету!
З ювілеєм, Борисе Дмитровичу!
Ваш,
Віктор Огнев’юк