Корисна інформація

Основні галузеві терміни

Абзац –найменша композиційна одиниця тексту, що складається з одного чи декількох рядків, виділена абзацним відступом.

Авторський аркуш (а.а.) — норматив для розрахунку обсягу рукопису. Для прозового тексту дорівнює 40 000 друкованих знаків з пробілами (в середньому 24 с. на паперовому аркуші формату А4). Для поетичних творів 1 а.а. становить 700 віршованих рядків.

Верстка (у видавничій справі та поліграфії) — процес формування сторінок видання шляхом компонування текстових та графічних елементів, а також результат цього процесу; роздрукований примірник майбутнього видання у реальному форматі для здійснення вичитки автором, редактором та коректором, роботи художнього редактора.

Видання (поліграфічне) — друкований виріб, що призначений для розповсюдження вміщеної в ньому інформації, пройшов редакційно-видавниче оброблення, поліграфічно самостійно оформлений, має вихідні відомості.

Виноска — примітка чи бібліографічне посилання, розташоване внизу сторінки поза текстом. Нумерація виносок може бути наскрізною чи за розділами (главами).

Випускні дані — частина вихідних відомостей, що зазначають дату підписання до друку, формат паперу, спосіб друку, обсяг видання, тираж.

Вихідні відомості — сукупність даних, що характеризують видання та призначені для його оформлення, бібліографічного оброблення, обліку та інформування споживачів.

Вихідні дані — частка вихідних відомостей, що зазначає місце видання, назву видавництва та рік видання.

Вклейка — частка видання (окремий зошит), яку окремо вклеюють у видання, напр. кольорові ілюстрації в чорно-біле видання.

Додатковий текст — текст, що має довідково-пояснювальний характер і займає невеликий обсяг видання.

Додаток — довідковий текст, що доповнює, пояснює чи ілюструє основний текст, розмішений в кінці видання.

Експлікація — частина підпису під ілюстрацією (формулою), яка пояснює деталі зображення (умовні позначення). Кожний елемент експлікації складається з графічного знака (цифра, літера) і пояснення.

Заголовок видання (рубрики) — назва видання (рубрики).

Зміст — додатковий текст, що містить послідовний перелік заголовків рубрик видання із зазначенням сторінок видання, на яких вони починаються.

Ілюстрація — зображення, яке доповнює, пояснює чи прикрашає текст видання.

Кегль шрифту — розмір шрифту в друкарській системі вимірювання, що визначається відстанню між верхньою і нижньою стінками літери.

Колонтитул — заголовні дані видання, розташовані на верхньому, нижньому чи бічних полях кожної сторінки видання.

Колонцифра — порядковий номер сторінки видання, розташований угорі, внизу сторінки.

Макет видання (оригінал-макет) — підписаний автором та редакційними працівниками зразок розташування текстового та графічного матеріалу на сторінках майбутнього видання чи друкованої продукції.

Місткість шрифту — середня кількість знаків в одному повному рядку сторінки видання.

Обкладинка — зовнішнє покриття видання, що з’єднується з блоком без форзаців.

Основний текст — текст, що передає зміст видання та займає основний обсяг.

Передмова — додатковий текст, що готує до засвоєння основного тексту та розташований перед ним.

Післямова — додатковий текст, який допомагає осмислити викладене в основному тексті та розташований за ним.

Покажчик — додатковий текст у кінці видання, в якому розташовані в певному порядку терміни, прізвища, об’єкти, наведені в основному тексті.

Поля (поліграфія) — вільні від тексту чи зображень ділянки вздовж периметра сторінки видання.

Примірник — кожна самостійна одиниця видання.

Примітка — додатковий текст, що коротко доповнює, пояснює чи уточнює основний текст і розташований у тексті, внизу сторінки за текстом чи в кінці видання. Нумерація — наскрізна чи за розділами.

Рубрика — відокремлена складова частина видання.

Рядок — елементарна одиниця тексту, що складається зі сполучення знаків, розташованих на одній прямій.

Сторінка видання — один бік аркуша паперу у виданні.

Таблиця — текст, згрупований за певною системою та розділений лініями.

Таблиця сторінкова — таблиця, що займає цілу сторінку видання.

Текст — частина видання, що містить інформацію, зображену за допомогою певного набору знаків.

Текстівка — підпис під ілюстрацією у виданні.

Тираж — загальна кількість примірників одного видання.

Титул — перша сторінка чи перші сторінки видання, на яких розташовані дані про Університет, структурний підрозділ, кафедру, прізвище та ім’я автора, назва видання, його вид, порядковість (при перевиданні), рік видання.

Фарбовість видання — кількість фарб (1, 2, 4), якими віддруковане видання.

Формат видання — розмір готового видання, що визначається шириною і довжиною сторінки видання у міліметрах чи шириною і довжиною аркуша паперу видання в сантиметрах із зазначенням частини, яку займає на ньому сторінка видання.

(Підготовлено за ДСТУ 3018–95 «Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення»).

Порядок підготовки до друку та видання наукової, навчально-методичної літератури у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка

І. Мета й цілі документа

Порядок складений з метою координації й упорядкування діяльності професорсько-викладацького та студентського складу Університету та НМЦ ВД (далі — Видавництво) щодо якісної та вчасної підготовки до друку й видання наукових праць, підручників, навчальних, методичних, практичних, наочних посібників, роздавального дидактичного матеріалу, інших видів навчальної літератури, яка використовується для організації лекційних та семінарських занять, самопідготовки студентів, а також документації, дипломних робіт, авторефератів, рекламної друкованої продукції, що забезпечують ефективне функціонування Університету.

ІІ. Види навчальної літератури та рекламної продукції, які Видавництво може прийняти для здійснення додрукарської підготовки та друку

1. Навчально-методична, наукова література.

1.1. Автореферат — підготовлений автором і надрукований для попереднього ознайомлення короткий виклад наукової праці.
1.2. Альбом — книжкове або комплектне аркушеве, здебільшого образотворче видання.
1.3. Аудіовізуальні засоби навчання — комплекс різноманітних світлотехнічних і звукових посібників, які дають змогу відтворювати відповідну інформацію. Видавництво здійснює лише текстову підготовку.
1.4. Довідник, словник — довідкове видання прикладного характеру, побудоване за абеткою назв статей або в систематичному порядку.
1.5. Збірник праць — спеціально підготовлене видання, яке складається з окремих тематичних статей (публікацій), приурочених якійсь одній загальній темі (наприклад, матеріали конференції), має свою структуру.
1.6. Монографія — наукова праця одного автора чи колективу авторів у вигляді книги, яка містить детальний опис методів та методики дослідження, виклад результатів наукового дослідження. Друкується, як правило, на завершення тривалої роботи з певної (чи кількох) теми
1.7. Навчальна програма — навчальне видання, що визначає зміст, обсяг, а також порядок вивчення і викладання певної дисципліни.
1.8. Навчальний посібник — навчальне видання, яке доповнює або частково замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу.
1.9. Навчально-методичний посібник — навчальне видання з методики засвоєння, викладання навчальної дисципліни (її розділів, частин) або з методики виховання.
1.10. Навчально-наочний посібник — навчальне образотворче видання матеріалів на допомогу у вивченні, викладанні чи вихованні.
1.11. Навчальне нотне видання — навчальне нотне видання (здебільшого формату А4), яке використовується для навчання студентів напряму «Музичне мистецтво».
1.12. Підручник — основне навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни, що відповідає затвердженій навчальній програмі.
1.13. Практикум — навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок (різновидом практикумів є робочі зошити).
1.14. Хрестоматія — навчальне видання літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, що є об'єктом вивчення (різновидом хрестоматії є книга для читання).

2. Рекламна продукція.

2.1. Афіша — рекламно-інформаційне видання на одному боці аркуша (А4, А3), що містить відомості про певну подію (захід), її учасників, вказівку на місце та час її проведення.
2.2. Банер — прапор, транспарант, що використовується з рекламною метою.
2.3. Буклет — текстово-ілюстративне рекламно-інформаційне видання на одному аркуші, який складається паралельними згинами й не потребує розрізування під час читання, чи брошура.
2.4. Візитна картка — картка з прізвищем, ім'ям та по батькові, посадою, телефонами, електронною поштою, адресою сайту, іноді з адресою її власника для вручення під час знайомства або візиту.
2.5. Запрошення — рекламно-інформаційне художньо оформлене видання певного формату, що містить відомості про якусь подію (захід), її учасників, вказівку на місце та час її проведення, а також вільне місце для вписування персональних даних особи, яку на цей захід запрошують.
2.6. Календар — покажчик (художньо оформлена довідкова таблиця, книжка) з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов'язаних із цими днями (історичні події, свята тощо), на якому наводяться рекламні дані про установу чи організацію, подію тощо.
2.7. Листівка — друкований листок зі злободенним, агітаційним змістом.
2.8. Логотип — графічне зображення, торгова марка компанії, організації чи установи, яка уособлює сутність їх і довготривалі цілі, місію. Використовується для презентації компанії, організації чи установи на різноманітній документації, в Інтернеті шляхом представлення унікального, не схожого на жоден інший графічного образу, який ототожнюється з певною компанією, організацією чи установою.
2.9. Постер — рекламний засіб у вигляді плаката, оголошення, афіші.
2.10. Флаєр — яскраво оформлена рекламна картка (листівка), що вільно розповсюджується, в якій сповіщається про проведення якого-небудь заходу. У флаєрі здебільшого вказуються тема заходу, дата, час, місце його проведення, подаються відомості про учасників, за необхідності — схема проїзду. Флаєри зазвичай друкуються форматами 10х7 см, 10х15 см, 20х10 см на папері більшої щільності (за можливості), ніж листівка, що надає цьому виду рекламної продукції більш презентабельного вигляду.
Примітка. Крім зазначених видів літератури та рекламних матеріалів Видавництво готує до друку грамоти, подяки, дипломи та іншу нагородну документацію.

ІІІ. Подання матеріалів до Видавництва. Технічні параметри

3.1. До Видавництва приймаються рукописи, що ввійшли у затверджений Вченою радою Тематичний план видань Університету.
3.2. Автори подають у терміни, встановлені в Тематичному плані, підготовлений до подальшої обробки рукопис та ілюстративні матеріали, якщо вони є, комплектно, у повному обсязі, на паперових (роздрук 1 прим., підписаний директором інституту чи його заступником з наукової роботи) та електронних носіях.
До рукопису додаються:

  • копія витягу з протоколу Вченої ради;
  • копія листа МОНмолодьспорту України про надання грифа (якщо такий надано);
  • дані про автора (авторів) у т ому числі й розгорнуті для 4-0ї сторінки обкладинки (якщо це потрібно);
  • дані про рецензентів;
  • відомості з бібліотеки: УДК, ББК, персональний індекс автора;
  • дані про проходження Тиражної комісії Університету (копію протоколу чи витяг із нього);
  • анотація на видання (на звороті титулу).

Примітка. Рукописи, що подаються пізніше терміну, визначеного у плані, опрацьовуються у порядку черги, з урахуванням графіків проходження всіх робіт, що вже надійшли до Видавництва.
3.3. Автори вказують, якого виду обробки потребує рукопис: фахового, літературного редагування, технічної підготовки та форматування (якщо твір публікується в авторській редакції), коректорської вичитки і т.п.
3.4. Рукопис або текст для рекламних матеріалів має відповідати таким технічним параметрам:

  • текст рукопису виконаний комп’ютерним набором на одному боці аркуша формату А4;
  • основний текст — кегль 14 пт, шрифт — Times New Roman;
  • додатковий текст — кегль не більше 11 пт, шрифт — відмінний від основного;
  • міжрядковий інтервал — 1,5 пт;
  • поля — стандартні для Word (для творів, що друкуються в авторській редакції, всі поля по 2 см);
  • на кожній сторінці рукопису має бути колонцифра (вгорі чи внизу).

Структура рукопису повинна відповідати замислу автора (містити передмову, вступ, розділи, підрозділи, висновки, списки літератури, словник, додатки та ін.), але у рукописі обов’язково має бути загальний зміст (сторінки, на яких починаються структурні частини, вказувати не потрібно).
3.5. Заплановані до перевидання (2-е, 3-є видання та ін.) твори, які потребують виправлень та доповнень чи доопрацювання (до 25%), подаються таким чином: незначні виправлення вносяться в готову книжку чи у роздруковану Видавництвом на прохання автора верстку, а значні за обсягом виправлення, доповнення до тексту подаються в електронному вигляді разом із рукописом.
3.6. Рукопис нотного видання повинен містити всі структурні елементи видання: титул, зворот титулу, дані про авторів, рецензентів, вступ чи передмову, основний нотний текст, зміст, список використаних джерел та ін. Простий текстовий матеріал подається у форматі Word за вимогами п. 3.4, скановані нотні тексти подаються у форматі JPEG.
3.7. Ілюстративний матеріал повинен бути поданий на паперових носіях у придатному для подальшої роботи вигляді чи в готовому вигляді на електронних носіях у форматах JPEG, TIFF. Якщо видання потребує ілюстрацій, яких автори не мають, вони додають до рукопису список ілюстрацій з їх чітким описом. У рукописі повинно бути зазначено місце розташування ілюстративних матеріалів. Автори подають окремим списком текстівки до ілюстрацій (якщо вони є), перелік джерел, з яких узято ілюстрації та дані про авторів ілюстрацій. Графіки, діаграми подаються з експлікацією.

ІV. Організація роботи з рукописами

4.1. На кожний рукопис, рекламні матеріали у Видавництві складається графік проходження видання (з урахуванням усіх поданих робіт).
4.2. Після редагування, створення принципового макета (якщо він потрібен), художнього оформлення рукопис повертається авторам на доопрацювання чи одержання дозволу на верстку.
4.3. В обумовлені терміни автори повертають доопрацьований рукопис, після чого виконуються верстальні роботи, коректура тексту та ін. редакційні процеси.
4.4. Автори читають верстку, підписують її до друку, а також обкладинку та ілюстративні матеріали в обумовлені терміни. Після цього здійснюється виготовлення планового накладу видання.

V. Організація роботи з рекламними матеріалами

5.1. Рекламні матеріали, підписані виконавцем і затверджені куратором рекламного заходу, приймаються на загальних підставах відповідно до затвердженого Плану проведення рекламних заходів Університету, але не пізніше двох тижнів до їх використання у готовому вигляді. Бажано також вказати, де і з якою метою рекламна продукція буде використовуватися.
5.2. До текстового матеріалу (див. п. 3.4) виконавці додають точний опис макета рекламного засобу, його розміри, готові ілюстративні матеріали (фотографії, малюнки, схеми тощо у форматах JPEG, TIFF).
5.3. В обумовлені терміни чи відповідно до графіка проходження видань Видавництво створює макет рекламної продукції у реальному форматі (чи зменшеному пропорційно). Особи, відповідальні за проведення заходу, вносять до макета виправлення, якщо вони потрібні. Виправлений рекламний продукт передається на затвердження до відповідальних осіб. Після підписання до друку рекламна продукція тиражується відповідно до планових накладів (заявок).
5.4. Для виготовлення візитної картки замовник подає всі вивірені фактичні дані, які мають бути на картці. Видавництво передає замовнику на затвердження макет візитної картки. Тиражуються лише підписані замовником макети візитівок. Термін виконання замовлення з виготовлення візитних карток — 2–3 робочі дні.
5.5. Для виготовлення нагородної документації замовник заздалегідь подає всі вивірені фактичні дані, які мають там бути, заявку із зазначенням кількості примірників документації. За потреби Видавництво передає замовнику на затвердження макет документації. Термін виконання замовлення — 2–3 робочі дні.

VI. Примітки

Примітка 1. Враховуючи загальну завантаженість Видавництва, графіки проходження інших видань та черговість тиражування, рукопис середнього обсягу необхідно подавати до Видавництва хоча б за три — п’ять місяців до його виходу в світ, рекламні матеріали — не пізніше ніж за один-два тижні до їх використання під час запланованих заходів.
Примітка 2. При виникненні затримки у виконанні роботи через поважні причини, що не залежать від Видавництва (хворобу працівників Видавництва, технічні несправності, несвоєчасне постачання витратних матеріалів тощо), графіки робіт переносяться на час такої затримки.
Примітка 3. Якщо автор має якісь сумніви щодо технічних умов підготовки рукопису, радимо попередньо проконсультуватися у Видавництві, аби уникнути додаткових витрат робочого часу.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ. Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» жодне видання (його частина), надруковане в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, не може бути використане чи відтворене на будь-яких носіях, розміщене в мережі Інтернет без письмового дозволу Університету й автора. Порушення закону призводить до відповідальності.

Інформацію підготували:
Прядко М. М., завідувачка НМЦ ВД, директор видавництва
Даниленко А.М., заступниця завідувачки НМЦ ВД, головний редактор видавництва

Перелік послуг, які може надавати НМЦ ВД

Відповідно до постанови КМУ №796 від 27.08.2010 р. НМЦ ВД може надавати комплексну видавничу підготовку та друкування наукової, навчальної, методичної, довідкової та інших видів літератури, авторефератів, журналів, рекламної продукції - буклетів, плакатів, банерів, флаєрів, календарів, папок та ін., візитівок.
Можливе виконання окремих процесів:

  • редагування;
  • технічне редагування;
  • коректура;
  • верстальні роботи;
  • дизайнерсько-художнє оформлення видань, розробка фірмового стилю, макетування, підготовка ілюстративного матеріалу до друку;
  • друкування форматом А3, А4, А5 та меншими;
  • копіювання;
  • ламінування;
  • запис на носії інформації;
  • тиснення фольгою;
  • брошурування на скобу, пружину;
  • опорядження в тверду обкладинку дипломних, курсових робіт, рефератів;
  • реалізація власної друкованої продукції через кіоск, що працює за адресою: пр. П. Тичини, 17.

Перебіг і терміни опрацювання авторського оригіналу в НМЦ видавничої діяльності

Автор передає авторський оригінал (рукопис) посібника в НМЦ видавничої діяльності після рекомендації видання до друку Вченою радою Університету або Інституту/Факультету.
Матеріал опрацьовується редакторами з огляду на дотримання норм літературної мови, вимог культури мовлення, чіткості й лаконічності викладу матеріалу, а також видавничих стандартів.

Редактор має право повернути авторові рукопис, припинивши редагування, якщо вже на початковому етапі виявлено серйозні вади мовного оформлення тексту, суттєві та численні порушення причинно-наслідкових зв’язків у поданні інформації.

Після завершення процесу редагування рукопис із правкою редактора, зауваженнями та пропозиціями (зазвичай формулюються у виносках) передається автору на доопрацювання. Автор має виділяти кольором усі виправлення, зміни або доповнення до тексту, які вноситиме під час роботи з текстом.

Опрацьований редактором і затверджений автором рукопис передається на верстку. Автор має право висловити редактору й верстальнику свої побажання, попередньо обговорити дизайн.

Готова верстка (pdf файл) вичитується редактором й автором. На цьому етапі правки вносятся «від руки» в роздрукований pdf файл або, якщо робота проводиться дистанційно, подаются описово у форматі Word (наприклад: сторінка 11, замінити 50% на 52% тощо).

Термін редагування залежить від обсягу рукопису, рівня його грамотності, досконалості структури тексту, а також від обсягу редакційного портфеля (тобто черги рукописів, призначених для редагування). Процес редакційної обробки може тривати від двох до шести місяців з моменту його початку, але за умови, що автор не допускає значних затримок у поверненні рукопису після доопрацювання.

Вимоги до структури підручників і навчальних посібників

Рукописи, що подаються на опрацювання до НМЦ видавничої діяльності Київського столичного університету імені Бориса Грінченка мають містити:

  • титульну сторінку;
  • зворот титульної сторінки;
  • основну частину, складену відповідно до вимог, сформульованих у розділі «Типова структура підручників і навчальних посібників»;
  • вихідні дані.

На титульній сторінці зазначається:

  • прізвище й ім’я автора (авторів) у називному відмінку, у тій формі, яку встановлює сам автор (напр.: Дмитро Заячук, Д. Заячук, Д. М. Заячук);
  • назва видання;
  • вид видання (підручник, навчальний посібник тощо).

Зразок оформлення титульної сторінки подано у додатках.

Зворот титульної сторінки має містити:

  • індекс УДК й авторський знак (для отримання звернутись до бібліотеки Університету);
  • відомості про надання грифу Вченою радою Університету із зазначенням номеру протоколу;
  • відомості про рецензентів;
  • якщо робота написана у співавторстві бажано дати ПІБ авторів із зазначенням відповідного розділу, який писав кожний із співавторів.
  • анотацію (має складатися з 10–12 рядків, до 500 друкованих знаків).

Зразок оформлення звороту титульної сторінки подано у додатках.

У вихідних даних (остання сторінка посібника) зазначається:

  • вид видання (навчальне видання, наукове, методичне тощо);
  • назва видання;
  • прізвище, ім’я й по батькові автора/авторів (можливо – інформація про автора: місце роботи, посада, звання).

Типова структура підручників і навчальних посібників:

  • зміст (перелік розділів);
  • вступ (передмова);
  • основний текст;
  • питання для самоперевірки, тести для самоконтролю;
  • обов'язкові та додаткові задачі, приклади;
  • довідково-інформаційні дані для розв'язування задач (таблиці, схеми тощо);
  • апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний або іменний покажчики).

Зразки оформлення титульного аркуша, звороту титульного аркуша і вихідних даних навчальної літератури подано в Додатках 2 – 9.

Зміст

Зміст – це перелік заголовків рубрик у книзі. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки у тексті. Скорочувати заголовки у змісті або давати їх в іншій редакції порівняно із заголовками у тексті не дозволяється.

До змісту, як правило, необхідно включати всі заголовки рукопису, за винятком підзаголовків, розташованих у підбір (на одному рядку) з текстом.

Позначення ступенів прийнятої рубрикації (частина, розділ, параграф та їх порядкові номери) пишуться в один рядок з відповідними заголовками і відділяються від них крапкою.
Всі заголовки у змісті починаються з великої літери без крапки на кінці. Останнє слово кожного заголовка з'єднують крапками з відповідним номером сторінки у правому стовпчику змісту.

Вступ (Передмова)

Вступ (передмова) у навчальній книзі повинен відповідати таким основним вимогам: характеризувати роль і значення дисципліни (виду занять) у підготовці фахівця, окреслити місце даного курсу (його частин) серед інших дисциплін, містити формулювання основних завдань, що стоять перед студентом при вивченні навчальної дисципліни.

Основний текст

Основний текст підручника (навчального посібника) – це дидактично й методично оброблений і систематизований автором навчальний матеріал.

Загальні вимоги до основного тексту:

  • зміст навчальної книги повинен відповідати програмі дисципліни або її частині;
  • навчальні цілі конкретного розділу (підрозділу) подаються на початку його викладу (вони визначають, яких навичок та умінь повинен набути студент у результаті вивчення розділу);
  • наприкінці кожного розділу подається узагальнений огляд (висновок);
  • підручники та навчальні посібники повинні містити систему діагностики засвоєння навчального матеріалу (тести, завдання, що передбачають розв’язання проблемних ситуацій, контрольні питання, приклади розв′язку типових задач, перелік задач для самостійного розв′язку тощо);

Якщо з певної дисципліни існують підручники, то навчальні посібники створюють на основі нових методичних підходів для доповнення або заміни частини підручника, не допускаючи його дублювання.

Питання, тести, задачі, завдання

Питання та завдання (для самоперевірки й контролю засвоєння знань) у навчальній книзі дозволяють забезпечити більш ефективне опрацювання студентом навчального матеріалу в процесі самостійної роботи. Такі контрольні питання й завдання, що розміщуються наприкінці кожної структурної частини книги (глави, параграфа), мають сприяти формуванню у студента практичних прийомів і навичок логічного мислення.

Необхідно пам'ятати, що методично правильно поставлені питання та завдання є запорукою того, що засвоєння знань у процесі самостійної роботи з книгою приведе до їх практичного застосування. У ході виконання контрольних завдань бажано передбачити застосування обчислювальної техніки, аудіовізуальних засобів навчання, забезпечити умови обов'язкового використання нормативної та довідкової літератури.

Під час написання навчальних книг необхідно орієнтувати студента на активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю та вміння розв'язувати задачі. У кожному підручнику, навчальному посібнику повинні міститися приклади, питання, задачі.

Ілюстративний матеріал

Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор.

Можна сформулювати такі загальні рекомендації авторам щодо ілюстрування навчальних книг:

  • ілюстрації мають використовуватися тільки у тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у книзі; наявність їх дозволяє авторам зробити виклад програмового матеріалу більш чітким, точним та образним;
  • вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості студентів; так, у підручниках для студентів молодших курсів ілюстрації повинні бути більш образними порівняно з ілюстраціями для студентів старших курсів, які вже здатні вільно читати креслення та складні схеми;
  • ілюстрації виконуються у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій та ін., при цьому сканування ілюстрацій з інших джерел недопустиме; всі ілюстрації умовно називають рисунками; рисунки нумерують у межах кожного розділу двома цифрами, розділеними крапкою, що означають номер розділу і порядковий номер рисунка;
  • під час підготовки ілюстрацій слід враховувати поліграфічні можливості їхнього відтворення та інші фактори, отже, на цьому етапі важливою є спільна робота автора й редактора;
  • ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріал основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння матеріалу;
  • подані в навчальних книгах технічні креслення, що пояснюють будову та принципи роботи машин, механізмів і вузлів, не повинні включати малозначущих подробиць;
  • однотипні ілюстрації мають бути виконані в єдиному стилі;
  • при поданні статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, що є ефективним засобом передачі інформації про величини і явища, які вивчаються;
  • доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й привертають увагу читачів до основних моментів ілюстрованого матеріалу.

Бібліографічний список

У бібліографічному списку підручника (навчального посібника) необхідно подати основну використану та рекомендовану літературу для поглибленого вивчення курсу.

Список літературних джерел має відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, забезпечувати можливість однозначної ідентифікації кожного видання. Опис кожного джерела в списку має викладатись мовою видання.

Увага!

Бібліографічні посилання, до яких належать внутрішньотекстові, підрядкові та позатекстові бібліографічні посилання, складають відповідно до ДСТУ ГОСТ 8302.

Внутрішньотекстові примітки розміщують y середині тексту публікації та відокремлюють їх від тексту круглими дужками.

Підрядкові примітки розміщують унизу сторінки під останнім рядком тексту публікації та відокремлюють від нього горизонтальною рискою.

Позатекстові примітки розміщують після основною тексту публікації.

Підрядкові та позатекстові примітки пов’язують із текстом, до якого вони належать, знаками виноски (арабськими цифрами чи астерисками).

Покажчики

Покажчики є важливим структурним елементом підручників і навчальних посібників. Вони полегшують користування книгою. До предметного покажчика необхідно включати основні терміни і поняття, що вживаються у книзі, а до іменного – прізвища й ініціали осіб, відомості про яких можна знайти в книзі. Поруч з терміном у предметному покажчику або з прізвищем у іменному проставляються номери сторінок (через кому), на яких цей термін або прізвище вжито.

Терміни у предметному покажчику та прізвища в іменному пишуться в один стовпчик і розташовуються в алфавітному порядку.

Групу термінів або прізвищ, які починаються з однієї літери, відділяють від наступної групи інтервалом в один рядок.

Додатки

Додатки − це важливий засіб збагачення змісту навчальної книги. У вигляді додатків доцільно подавати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером і змістом повинні стосуватися книги в цілому або її окремих частин, а не дрібних окремих питань.

Недопустимо включати в книгу додатки, що не мають безпосереднього відношення до її теми.

Технічні вимоги до рукопису

Рукопис має бути поданий єдиним файлом формату doc або docx/docm.

Шрифт TimesNewRoman, 14 пт.

Міжрядковий інтервал: текст статті — 1,5.

Абзацний відступ 12 мм; вирівнювання — по ширині.

Поля аркуша: верхнє, нижнє, ліве — 20 мм, праве —10 мм.

Використання знаків та символів

Тире «—» (довге) (Alt + 0151з бокової цифрової клавіатури)

Апостроф «’» (Alt + 0146 з бокової цифрової клавіатури)

Лапки:

« » — в українському тексті (Alt + 0141 з бокової цифрової клавіатури та Alt + 0187 з бокової цифрової клавіатури),

“ ” — в англійському тексті (Alt + 0147 з бокової цифрової клавіатури та Alt + 0148 з бокової цифрової клавіатури).

Для нерозривних пробілів — Ctrl + Shift + пробіл.


Таблиці, ілюстрації та інші нетекстові об’єкти нумеруються, в тексті має бути подане посилання на них. Ілюстрації бажано дублювати окремими файлами, подання окремими файлами таблиць та схем не допускається.

Назву таблиці розміщують над таблицею з позначенням «Таблиця». Мінімальний розмір шрифту таблиць – 8 пт.

Ілюстрації подаються у статті й дублюються окремими файлами формату .jpg, .tiff, .png, .ai, .cdr. Розподільна здатність ілюстрацій —300 dpi. Ілюстрації виконуються по можливості векторною графікою. Підпис розміщується під малюнком із позначенням «Рис.».

Усі формули подаються у формульному редакторі.

Вимоги до монографій

Монографія – це наукова праця, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам.

Щодо оформлення монографії, що є дисертаційним дослідженням, див.

Наказ Міністерства освіти і науки України № 40 від 12.01.2017 «Про затвердження Вимог до оформлення дисертації».

Між дисертацією і монографією є певні відмінності

Дисертація Монографія
У дисертації передбачається виклад наукових результатів і висновків, отриманих особисто автором Монографія – це виклад результатів, ідей, концепцій, які належать як здобувачеві, так і іншим авторам
Дисертація містить нові наукові результати, висновки, факти Монографія може викладати як нові результати, так і методичні, технічні рішення, факти, які вже відомі
Дисертація за вимогами МОН має визначену структуру і правила оформлення, яких необхідно дотримуватися До монографій таких вимог не висувають
Дисертація – це рукопис, який зберігається в обмеженій кількості примірників у певних бібліотечних установах Монографія – це видання, яке пройшло відповідне редакційно-видавниче опрацювання, виготовлене друкарським або іншим способом, видане у фаховому видавництві України.

Дисертація виконується відповідно до вимог державних стандартів щодо друку та оформлення.
(Наказ Міністерства освіти і науки України № 40 від 12.01.2017 «Про затвердження Вимог до оформлення дисертації»)

Для монографії та її структури такі вимоги не встановлено

Традиційно склалася композиційна структура наукової монографії: титульний аркуш, анотація, перелік умовних позначень (при необхідності) вступ або передмова, основна частина, висновки або післямова, література, допоміжні покажчики, додатки, зміст.

Структура монографії

(Колективна монографія за структурою ідентична стандартному варіанту,
який пишеться одноосібно)

  1. Титульна сторінка.
  2. Зворот титульної сторінки.
  3. Зміст.
  4. Перелік умовних позначень та скорочень (якщо є необхідність).
  5. Вступ, введення або/та передмова. Монографія може включати і введення, і передмову, або тільки введення, як найчастіше і буває.

Передмова — це супровідна стаття, що розміщується на початку видання, в якій пояснюються цілі і особливості змісту й побудови монографії, може бути викладено короткий зміст кожного розділу.

Введення — це структурна частина основного тексту видання, яка є його початковою главою і вводить читача в суть проблематики твору. Якщо у вигляді монографії видається дисертаційне дослідження, то введення бажано переробити, щоб зробити більш зручним для потенційного читача.

  1. Основний текст, розбитий на розділи, підрозділи тощо.

Найбільша частина тексту — це розділ. Він ділиться на глави (підрозділи), які в свою чергу можуть поділятися на параграфи (§). У науковій літературі поширена думка, що перший розділ має бути присвячений так званому «літературному огляду». Тобто тут розглядаються позиції різних вчених, їхні підходи тощо. В цьому аналізі також має бути проявлена позиція самого автора.

Наступні глави (підрозділи) визначаються логікою: на які логічно завершені послідовні частини може бути розчленована досліджувана тема (проблема). Скільки частин - стільки і глав (розділів). Вся сукупність глав повинна повністю охоплювати всю досліджувану тему (проблему).

  1. Висновки. Якщо залишається якийсь неохоплений аспект, це має бути зазначено у висновку. У ньому підводяться підсумки дослідження, на підставі якого публікується монографія. Бажано відзначити, як отримані результати можна використовувати на практиці.
  2. У великій монографії (понад 20 авторських аркушів) наводиться предметний та іменний покажчики.
  3. Обов’язковою складовою частиною монографії є список використаної літератури та інших джерел.
  4. Монографію можна доповнити додатками, в яких розміщуються допоміжні матеріали до тексту.
  5. Заключна сторінка (вихідні та випускні дані).

Відмінності наукових видань: колективна монографії і збірка статей

 

Ознака / Елемент оформлення Монографія Збірник
Визначення

Монографія - наукове або науково-популярне видання, що містить повне дослідження однієї проблеми
або теми та належить одному чи кільком
авторам.

(Згідно з п. 4.9.2.1 ДСТУ 3017:2015 «ВИДАННЯ ОСНОВНІ ВИДИ. Терміни та визначення понять»)

Збірник наукових праць - наукове видання, що містить дослідницькі праці наукових установ, навчальних закладів чи товариств.

Примітка. За періодичністю збірник наукових праць може бути неперіодичним, періодичним і продовжуваним виданням.

Матеріали [конференції] [з’їзду] [симпозіуму]

Наукове видання, що містить тексти доповідей (повідомлень), рекомендації та рішення, які відображають підсумки наукового заходу

(Згідно з п. 4.9.2.5, 4.9.2.6 ДСТУ 3017:2015 «ВИДАННЯ ОСНОВНІ ВИДИ. Терміни та визначення понять»)

Вид видання

Наукове видання - видання, шо містить результати теоретичних і (або) експериментальних досліджень, а також науково підготовлені до публікації пам’ятки культури та історичні документи з розгалуженим науково-довідковим апаратом (науково-дослідний, пояснювальний текст, коментар, різноманітні покажчики)

(Згідно з п. 4.8.3 ДСТУ 3017:2015 «ВИДАННЯ ОСНОВНІ ВИДИ. Терміни та визначення понять»)

Кількість творів

Один

Кожна стаття - окремий твір

Число авторів

Обмежене, невелике

Без обмежень

Принцип укладання видання

Складається зміст із чітким тематичним та логічним  підпорядкуванням розділів, підрозділів, параграфів, на підставі якого автори пишуть  відповідні частини текстового матеріалу

Статті, що були прийняті до друку за результатами рецензування, групуються за визначеним відповідальним редактором принципом.

Наявність єдиної тематики

Обов’язково із дотриманням єдиного наукового підходу, термінології, точки зору авторів

Не обов’язково. Автори монотематичного збірника можуть дотримуватися різних точок зору, демонструвати різні підходи.

Термінологія

Єдина по всьому тексту видання

Допускається розбіжність у термінології на підставі авторської позиції й рішення відповідального редактора

Оформлення змісту видання

Зазначається назва структурних елементів видання: розділів, підрозділів, параграфів

Зазначається назва частини або розділу видання, назва статті й ПІБ автора

Передмова/ вступ

Подається інформація про структуру видання, підкреслюється актуальність теми й формулюється мета, призначення, можуть міститися відомості про авторів, короткий опис історії створення видання, зазначатися читацька аудиторія

Обов’язковий елемент колективної монографії

Необов’язковий елемент для збірника статей (наукових праць)

Апарат видання

Наявність показників - іменного, предметного, тематичного тощо.
Рекомендується показник таблиць, рисунків тощо

Необов’язковий елемент для збірника статей (наукових праць)

Список літератури

Загальний для всього видання.

Оформлюються згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ЗАПИС. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС. Загальні вимоги та правила складання»

Пристатейний

Оформлюються згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ЗАПИС. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС. Загальні вимоги та правила складання»»

Посилання на літературу

Наскрізні

Оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 8302:2015 «БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ. Загальні положення та правила складання»

Окремі для кожної статті

Оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 8302:2015 «БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ. Загальні положення та правила складання»

Нумерація таблиць, рисунків

Наскрізна по всьому виданню або, при наявності підрозділів,  в межах крупних розділів видання

Індивідуальна для кожної статті

Зазначення авторів на титульній сторінці, в каталожній картці.

ПІБ авторів (максимум 3 +«та ін.») та \ або відповідального редактора

ПІБ відповідального редактора

Зазначення ПІБ авторів

Список авторського колективу із зазначенням внеску на звороті титула та  / або у передмові. В розділі або параграфі ПІБ автора не вказується

ПІБ автора вказується перед статтею разом із назвою статті, в тому числі у змісті

Відомості про авторів

Окремим блоком в кінці видання

Разом із статтею, можуть бути подані також окремим блоком.

Рецензенти

Два рецензенти на все видання

Рецензується кожна стаття окремо

Ліцензійна угода

Складається на все видання

На кожну статтю окремо

 

Вимоги до упорядкування наукових журналів

Обкладинка журналу

  1. ISSN (Print, Online) у правому верхньому куті
  2. Назва журналу (збірника) українською і англійською мовою (як зазначено у Свідоцтві про реєстрацію).
  3. Номер видання
  4. Рік видання

Титульна сторінка українською мовою

  1. ISSN (Print, Online) у правому верхньому куті
  2. DOI видання
  3. Назва закладу-засновника посередині вгорі
  4. Назва журналу (збірника) посередині
  5. (деталізація назви) за потреби посередині
  6. Основні рубрики (за бажанням редколегії)
  7. Номер, випуск, рік
  8. Періодичність
  9. Дата заснування
  10. Місце видання (Або копірайт видавця та всіх, кому належать права в цьому випуску)

Паспортна сторінка (зворот титула) українською мовою

  1. ISSN (Print, Online)
  2. Засновник, видавець
  3. Свідоцтво про держреєстрацію (для друк. видань)
  4. Рік заснування
  5. Періодичність виходу
  6. Інформація про фаховість
  7. Інформація про індексацію в наукометричних та бібліографічних базах
  8. Номер протоколу та дата, коли випуск затверджено до друку
  9. Відомості про видавця
  10. Адреса засновника та редакції журналу
  11. Офіційний сайт видання
  12. Редакційна колегія:

Головний редактор

Заступник головного редактора

Випусковий редактор

Члени редакційної колегії

  1. Охоронні знаки (копірайт) Університет, автори публікацій

Титульна сторінка англійською мовою

Паспортна сторінка (зворот титула) англійською мовою

Зміст українською мовою

Зміст англійською мовою

 

 

ДО КОЖНОЇ СТАТТІ:

  1. Прізвище автора
  2. ORCID автора
  3. E-mail автора
  4. УДК статті
  5. DOI статті
  6. Назва статті українською мовою
  7. РОЗШИРЕНА анотація й ключові слова українською мовою
  8. Прізвище автора англійською мовою
  9. Назва статті англійською мовою
  10. РОЗШИРЕНА анотація й ключові слова англійською мовою
  11. Копірайт Університет+автор (додається під час верстки)
  12. В кінці кожної статті зазначається дата надходження статті до редакції + «Прийнято до друку»
  13. Джерела (ДСТУ 2015)
  14. References (за стандартом АРА)

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ – на розсуд редакції журналу

У КОЛОНТИТУЛАХ МАЮТЬ БУТИ ЗАЗНАЧЕНІ (ПІД ЧАС ВЕРСТКИ)

Назва журналу, ISSN (Print, Online), рік, випуск, номер. Також може зазначатися офіційний сайт журналу.