Український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Засновник Української радикальної партії. Виступав на захист української мови. Літературні псевдоніми: Василь Чайченко, Л.Яворенко, П.Вартовий, Б.Вільховий, Перекотиполе. Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» – книжки для читання в школі. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Один із організаторів і керівників товариства «Просвіта».
Рішенням Вченої ради Університету від 27 листопада 2008 р. (протокол №9) присвоєно (посмертно) звання почесного професора за значний внесок у розбудову національної освіти, підготовку і підвищення кваліфікації вчителів м. Києва, а також на вшанування 145-річчя з дня народження.