150 років тому запинилося волелюбне серце Тараса Шевченка – простолюдина, який став національним генієм, мудрим пророком, чиї слова збуваються і зобов’язують до щирої правди і чесної праці.
Гортаючи сторінки "Кобзаря", прочитав і Вам раджу:
Злоначинающих спини,
У пута кутії не куй,
В склепи глибокі не муруй.
А доброзиждущим рукам
І покажи, і поможи,
Святую силу ниспошли.
А чистих серцем? Коло їх
Постави ангели свої
І чистоту їх соблюди.
А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли.