150 років тому запинилося волелюбне серце Тараса Шевченка – простолюдина, який став національним генієм, мудрим пророком, чиї слова збуваються і зобов’язують до щирої правди і чесної праці.

Гортаючи сторінки "Кобзаря", прочитав і Вам раджу:

 

Злоначинающих спини,

У пута кутії не куй,

В склепи глибокі не муруй.

 

А доброзиждущим рукам

І покажи, і поможи,

Святую силу ниспошли.

 

А чистих серцем? Коло їх

Постави ангели свої

І чистоту їх соблюди.

 

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли.