Ви тут: Головна Про Університет Новини Конференції, семінари Всеукраїнська науково-практична конференція “Київ у соціокультурному просторі ХІХ – ХХІ століть: національний та європейський контекст”

Всеукраїнська науково-практична конференція “Київ у соціокультурному просторі ХІХ – ХХІ століть: національний та європейський контекст”

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«КИЇВ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ХІХ–ХХІ СТОЛІТТЯ:

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ»

 

         13 квітня 2011 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка, для якого києвознавство є пріоритетною дослідницькою сферою, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Київ у соціокультурному просторі ХІХ–ХХІ століття: національний та європейський контекст».

         З вітальним словомю до учасників конференції звернувся ректор Київського університету імені Бориса Грінченка – доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України В.О.Огнев’юк, який розкрив стан і перспективи розвитку києвознавчих напрямів у науковій роботі вишу, зазначивши, що викладачі та студенти-грінченківці плідно працюють над дослідницькими проектами, присвяченими історії міського управління і самоврядування, політичним, соціокультурним, етнічним і демографічним процесам у Києві в історичному вимірі, історії ментальності та повсякденності киян.

         У роботі конференції взяв участь перший заступник голови Київської міської державної адміністрації О.В. Мазурчак, який висвітлив засади побудови системи енергоменеджменту в бюджетній сфері Києва. Представник міської влади звернув увагу на необхідність широкого залучення наукового потенціалу Київського університету імені Бориса Грінченка для розробки стратегії економічного розвитку Києва.

На пленарному засіданні з доповідями виступили провідні науковці, які досліджують актуальні аспекти київського соці­окультурного середовища нового та новітнього часу. М.М.Яковина (президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (IСOMOS)) порушив проблеми охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини Києва, наголосив на необхідності збереження історичного ландшафту міста в умовах технічної модернізації міського простору, гармонійного поєднання традицій з новаціями у містобудуванні. В.І.Сергійчук (доктор історичних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка) показав роль київського студентства як промотора національно-визвольних змагань ХІХ–ХХ ст. В.І.Марочко (доктор історичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут історії України НАН України) розкрив механізм вилучення через систему торгсину радянською тоталітарною владою матеріальних цінностей у населення Київщини в обмін на продовольство в умовах Голодомору 1932–1933 рр. А.Л.Зінченко (доктор історичних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка) проаналізував проблеми формування історичної свідомості у студентів київських вишів у контексті політики історичної пам’яті, а також звернув увагу присутніх на необхідність удосконалення історичної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного профілю. С.М.Панькова (директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського) висвітлила києвознавчі студії історика С.В.Шамрая під час його роботи у складі Комісії Києва та Правобережжя Історичної секції Всеукраїнської академії наук. М.В.Стріха (доктор фізико-математичних наук, Київський університет ім. Бориса Грінченка) розглянув еволюцію націєтворчої функції українського перекладу в синергії з формуванням символічного значення Києва як втілення тяглості українського державотворення.

         Продовженням роботи конференції стали засідання у секційному форматі. Перша секція була присвячена соціокультурній панорамі Києва ХІХ ст. В.М.Васильчук (доктор історичних наук, професор, Київський національний лінгвістичний університет) відзначив внесок німецької національної громади Києва у розвиток української культури. Є.А.Ковальов (кандидат історичних наук., Київський університет імені Бориса Грінченка) розглянув структуру образу Києва у записках мандрівників з Великої Британії та США першої половини ХІХ ст., виділив основні стереотипи, пов’язані у них з Києвом, визначив потенціал записок британсько-американських мандрівників того часу для вивчення економічної та соціокультурної ситуації у Києві. Багато уваги доповідачі приділили з’ясуванню місця київських навчальних закладів у соціокультурних процесах ХІХ ст., їхнім науковим і педагогічним традиціям. Так, О.О.Тарасенко (кандидат історичних наук, доцент, Київський університет імені Бориса Грінченка) охарактеризувала діяльність вчених Університету св. Володимира (М.Д.Iванишева, В.Ф.До­м­б­ровського, В.Б.Антоновича) у Київській археографічній комісії впродовж 50-х – 80-х рр. ХІХ ст.

Друга секція об’єднала дослідників соціокультурних процесів у Києві першої третини ХХ ст. О.І. Бонь (кандидат історичних наук, доцент, Київський університет імені Бориса Грінченка) на основі спогадів Н.Д. Полонської-Василенко на прикладі процесу у справі «Київського обласного центру дій» проаналізував практику переслідування більшовицьким режимом інтелігенції Києва. Значна частина доповідей, виголошених на цій секції, була присвячена проблемам історії пам’яткоохоронного руху і музеєзнавства. Зокрема, І.М.Преловська (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України) розглянула біографію першого директора Софійського державного заповідника І.М.Скуленка у контексті політики радянської влади у сфері культури.

Третя секція була призначена для дослідників київського соціокультурного простору від 1930-х рр. і до сьогодення. Ф.Л. Левітас (доктор історичних наук, професор, Київський університет імені Бориса Грінченка) присвятив свою доповідь аналізу історичних джерел для вивчення історії оборони Києва у 1941 р. під час Другої світової війни. О.Г. Бажан (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут історії України НАН України) розглянув інформаційні можливості документів радянських спецслужб у відтворенні політичного і економічного життя Києва першої половини ХХ століття.

Науково-практичні конференції з різноплановою києвознав­чою тематикою у Київському університеті імені Бориса Грінченка вирішено проводити щорічно.

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Про Університет Новини Конференції, семінари Всеукраїнська науково-практична конференція “Київ у соціокультурному просторі ХІХ – ХХІ століть: національний та європейський контекст”