Images-loading

Міжнародна конференція «Комунікація у ХХІ столітті: безпековий вимір»

Міжнародна конференція «Комунікація у ХХІ столітті: безпековий вимір»

18 вересня 2017 року 
м. Київ, вул. М. Тимошенка, 13-Б

 

  

 

18 вересня 2017 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Міжнародна конференція «Комунікація у ХХІ столітті: безпековий вимір».

Під час заходу науковці та практики України і Польщі обговорили майбутнє комунікацій у ХХІ столітті.

«Суспільство ще не готове до того рівня комунікації, який дають інформаційні технології», – заявив Віктор Огнев’юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, виступаючи з вітальним словом до учасників Міжнародної конференції «Комунікація у ХХІ столітті: безпековий вимір» 18 вересня 2017 року.

Також він звернув увагу на те, що сьогодні держава ще не виробила відповідних комунікацій із громадянським суспільством. Комунікації, які б відповідали інтересам і держави, і громадянина. Саме над цим завданням повинні працювати наукові товариства й університети.

«Ми, як науковці, маємо пропонувати суспільству рецепти комунікації», – зауважив Віктор Огнев'юк.

Місце наук про комунікацію у класифікації наукових дисциплін означив у своїй доповіді Тадеуш Валяс, професор, завідувач кафедри політичної культури факультету політичних наук і журналістики, проректор Університету імені Адама Міцкевича в Познані. На його переконання, комунікація – молода, але самостійна галузь науки.

Доповідь викликала зацікавлення в українських науковців, які зараз працюють над перейменуванням галузі знань 061 «журналістика» на «комунікативістику» для того, щоб стати частиною міжнародної наукової спільноти. Дослідження у цій сфері допоможуть протидіяти викликам, які спричинені розвитком сучасних інформаційних технологій.

«Сьогодні демократичні цінності в умовах гібридної війни використовуються як вразливості», – підкреслив у доповіді Дмитро Золотухін, заступник міністра інформаційної політики України. Також він зазначив, що, згідно із «Теоремою Томаса», якщо людина сприймає ситуацію як реальну, то вона перетворюється на подібну, реальну за своїми наслідками.

Алла Лазарєва, власний кореспондент «Українського тижня» в Парижі під час прямого скайп-включення з Франції повідомила, що для протидії російській пропаганді, яка заполонила світовий інформаційний простір, потрібно діяти так як Президент Франції Емануель Макрон, який вміє відрізняти журналістику від пропаганди. Під час своєї виборчої кампанії він не пустив на заходи представників RT та Sputnik, заявивши, що вони не журналісти, а пропагандисти. Також Алла Лазарєва наголосила на тому, що світові бракує української позиції французькою мовою. Тому російська пропаганда активно культивує москвофільські та антиамериканські настрої, тим самим налаштовуючи французьке суспільство проти України.

Критичний погляд на діяльність Міністерства інформаційної політики України висловив Юрій Нестеряк, завідувач кафедри журналістики та нових медіа Університету імені Бориса Грінченка у доповіді «Доктрина інформаційної безпеки України як механізм реалізації державної інформаційної політики». Це викликало жваву дискусію серед науковців. Зокрема Олександр Бухтатий, секретар Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова при Президентові України, зазначив, що реформовані комунальні медіа займаються відродженням фронтової бригадної преси, випускаючи на волонтерських засадах газети для українських захисників із розрахунку одна газета на п'ятьох бійців. А за інформацією директора Всесвітньої служби українського радіо Жанни Міщерської, вже найближчим часом її служба почне мовлення польською мовою.

Цікаве дослідження «Інформаційна безпека у добу постправди: приклади фейкових новин у польсько-українських відносинах» представила Клаудіа Голенбьовска, викладачка кафедри політичної культури факультету політичних наук та журналістики Університету імені Адама Міцкевича в Познані. Зокрема вона заявила, що новини українських та польських медіа є роздмухувачами інформаційного протистояння між нашими країнами.

Підсумком конференції стала доповідь Марії Бурмаки, кандидата філологічних наук народної артистки «Музика як «soft power» інформаційної політики: Сучасні виклики», яка завершилася музичним виступом народної артистки.

Матеріали надано Інститутом журналістики

Автор: Юлія Нестеряк, Володимир Литвиненко