Всеукраїнська (з міжнародною участю) наукова онлайн-конференція «Літературний процес: (авто-)біографія, наратив, ідентичність»

Всеукраїнська (з міжнародною участю) наукова онлайн-конференція «Літературний процес: (авто-)біографія, наратив, ідентичність» 16 жовтня 2020 року
Київський університет імені Бориса Грінченка

16 жовтня 2020 року в Інституті філології Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська (з міжнародною участю) наукова онлайн-конференція «Літературний процес: (авто-)біографія, наратив, ідентичність».

У конференції взяли участь науковці з 24 університетів та 3-х наукових установ України, Польщі та Болгарії зокрема: Інституту полоністики і журналістики Жешівського університету, доктор габілітований (Республіка Польща), Гданського університету (Республіка Польща), Ягеллонського університету (Республіка Польща), Софійського університету імені Св. Климента Охридського (Болгарія), Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Інституту педагогіки НАПН України, Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Української академії друкарства, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Херсонського державного аграрно-економічного університету, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Бердянського державного педагогічного університету, Запорізького національного університету, Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Криворізького державного педагогічного університету, Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Криворізького коледжу економіки та управління Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Міжрегіональної академії управління персоналом, Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Української медичної стоматологічної академії, Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися Ірина Руснак, директор Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор; Олена Бондарева, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор; Артур Себастьян Брацкі, професор Гданського університету (Республіка Польща), професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор габілітований гуманітарних наук, професор.

Робота конференції відбувалась за такими напрямами:

Методологічні особливості дослідження художньобіографічної літератури.
Містифікації в літературній біографії.
Жанрово-стильові модифікації документальної літератури.
Наративні версії біографічних конструктів.
Імагологічні моделі родинного наративу.
Гендерні особливості художньої документалістики.
Між мистецтвом слова і синтетичним мистецтвом: моделі трансформації вербальної біографії у візуальну (біографічний фільм / фільм-біографія / байопік).
Технології вивчення життєпису письменника.

У пленарному засіданні із доповідями виступили літературознавці України, Польщі та Болгарії: Казімєж Маціонг, професор Інституту полоністики і журналістики Жешівського університету, доктор габілітований (Республіка Польща) (тема доповіді «Особливості мемуаристичної творчості Францішка Салезія Ґавронського (1787–1871)»); Тетяна Рязанцева, провідний науковий співробітник сектору компаративістики Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, керівник Центру з дослідження літератури фентезі, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник (тема доповіді «Поет без біографії. Лакуни і гіпотези життєпису Олекси Стефановича»); Ірина Руснак, директор Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Жанрова специфіка любовних листів Уласа Самчука»); Галина Райбедюк, професор кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, кандидат філологічних наук, професор (тема доповіді «Автобіографічний синерген у дисидентському поетичному дискурсі»); Софія Філоненко, професор кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Знецінена чи незрівнянна? Образ Джейн Остін у фільмах-байопіках»); Володимир Ігнатов, викладач 9-ї середньої французької школи в Софії «Альфонс де Ламартін», викладач Софійського університету імені Св. Климента Охридського, доктор філософії (Болгарія) (тема доповіді «Технічний прогрес, мода та національність («Годинник» Ґеоргі Жівкова)»); Олена Бондарева, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Нові форми презентації біографій митців як інтелектуальна провокація»); Артур Себастьян Брацкі, професор Гданського університету, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор габілітований гуманітарних наук, професор (Республіка Польща, Україна) (тема доповіді «Наративні стратегії і прояви авторської ідентичності у творчості Юзефа Верещинського і Мелетія Смотрицького»).

Під час підбиття підсумків конференції учасники наукового зібрання констатували високий науковий рівень оприлюднених досліджень, визначили проблематику Літпроцесу-2021 – кордони толерантності.

Матеріали надано Інститутом філології