"Вдячні за свободу!"

Вічна пам’ять Героям!

Струмок – се поступ світовий:

Хоч спершу тихий та малий, -

Непереможний він, і роблять ті, як Діти,

Що думають його спинити.
Борис Грінченко

        18-23 лютого в Україні Дні жалоби. Тисячі людей кожного року приходять на Майдан, де стає неважливо, якої ти національності, якою мовою розмовляєш, чи якого ти віросповідання. Всі - єдине ціле, бо всіх об’єднало нестерпне горе. Слова «Слава Україні! Героям Слава!» вже давно набули іншого значення, вони стали не просто вітанням, а символом віддання шани тим найкращим, які стояли і на морозі при -20, і в дощ, і в сніг, не боячись смерті, жертвуючи собою заради правди.

        20 лютого щорічно згідно Указу Президента України від 11 лютого 2015 року №69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» ми вшановуємо подвиг учасників Революції гідності, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії та відстоював права і свободи українців, їх європейського вибору. «Небесна сотня»…так називають загиблих учасників акцій протесту в Україні у грудні 2013 - лютому 2014. «Небесна сотня»… це умовна кількість загиблих, оскільки з кожним днем з’являлись нові імена загиблих, які навіки закарбувались у нашій пам’яті подвигом, який є прикладом незламної мужності. Різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України. Найстаршому – 82 роки, наймолодшому – лише 17… Остаточне їх число не зможуть встановити ніколи. 18 та 19 лютого, коли Будинок профспілок був підпалений, у будівлі згоріло чимало людей, які навіки залишаться безіменними відважними патріотами України. Ці смерті сколихнули суспільство і розділили події у свідомості людей на до і після.

Де багато – ще не сила,

Дужість міряй не лічбою:

Перевага там, де сміла

Сила духа в правім бою.

Борис Грінченко

     Багато поколінь свідомих громадян України у важкі роки збирались на Майдані, щоб боротись за віру, правду і свободу. Так відбулось і 30 листопада 2013 року, коли молодь, яка виступала за євроінтеграцію була жорстоко побита. Десятки затриманих, поранених. Поміж потерпілих, із травмами опинився і наш студент Віталій Кузьменко – майбутній герой Революції Гідності, волонтер та доброволець зони ООС. Наш Університет першим засвідчив свій протест проти свавілля жорстокості та насильства відео-зверненням, яке транслювалось по всіх інформ-каналах, набираючи сотні тисяч переглядів, тим самим, разом із мільйонами українців відстоюючи євровибір, глибинно переосмислюючи слова Б. Грінченка – «Україна – в цьому слові для мене все…»

       Весь період Майдану стояв намет Університету, саме тоді виникла громадська організація «Грінченківська громада», а наші викладачі і студенти брали активну участь у всіх акціях та народних віче того періоду, були перекладачами для ЗМІ інших держав, волонтерами, учасниками Автомайдану, допомагали на польових кухнях, приносили їжу, речі, ліки, працювали у пунктах медичної допомоги, чергували і боронили Майдан самовіддано і мужньо.

      Поняття патріотизму втілює найвищу духовну силу, що зумовлює активну життєву позицію людини. Завдяки патріотизму вона стає сильною, здатною творити і розбудовувати Державу. І це стає основою стабільності  й могутності народу.

      Це - незабутні дні, осяяні смутком і надією водночас, а гідність і відчуття свободи надають і надалі сил у захисті прав людини.