20-29 травня 2020 року
З 20 по 29 травня 2020 року відбулося підвищення кваліфікації у вигляді онлайн-навчання за проєктом програми ЄС Еразмус+ №586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP «Модернізація педагогічної вищої освіти з використанням інноваційних технологій викладання – MoPED» з метою подальшого застосування інструментарію у Центрі інноваційних освітніх технологій.
У підвищенні кваліфікації взяли участь 32 науково-педагогічних працівників, переважна більшість - це викладачі Педагогічного інституту, які працюватимуть у відкритому в рамках проєкту MoPED Центрі інноваційних освітніх технологій вже з початком нового навчального року.
Підвищення кваліфікації відбувалось у спеціально створеній онлайн-кімнаті.
Учасники отримали розроблену відео-інструкцію для приєднання - https://youtu.be/3Bzz-QtqSDA.
Програма підвищення кваліфікації включала 7 тренінгів та додаткові завдання для самостійного виконання із застосуванням нових педагогічних технологій та цифрових інструментів. Тренінги проводили учасники академічної групи проєкту MoPED під керівництвом координатора проєкту в Університеті Грінченка Морзе Наталії, професора кафедри комп’ютерних наук і математики, доктора педагогічних наук, члена-кореспондента НАПН України. Розроблені матеріали включали набутий учасниками досвід під час навчальних зустрічей та онлайн тренінгів від європейських партнерів.
Так, 20 травня 2020 року на тренінгу “Сучасні освітні тренди” Наталія Морзе ознайомила учасників з поняттям цифрової трансформації освіти, наслідками та викликами, пов'язаними з Covid-19, обговорили професії майбутнього та компетентності, якими повинні володіти учні у 21-століття. Далі під час тренінгу “Поняття STEAM-освіти та основні методи навчання для її реалізації” спікер окреслила для учасників поняття STEAM-освіти, її особливостіми та шляхами впровадження в початковій школі на основі інтеграції навчальних предметів, описом STEAM-компетентностей та основними методами навчання та педагогічними технологіями, які дозволять вчителям ефективного розвивати наукову освіту та формувати інноваційні компетентності учнів.
Основною метою тренінгу “Дизайн-мислення для створення інновацій”, який провела Бойко Марія, старший викладач кафедри комп’ютерних наук і математики, кандидат педагогічних наук, стало навчання учасників використовувати інструменти людино-орієнтованого підходу та дизайн-мислення для розв’язування комплексу проблем у різних сферах життєдіяльності людини, спонукання до впровадження інновацій відповідно до потреб людини, громади і суспільства. Дизайн-мислення – це найсучасніша світова методика створення інновацій, яку активно використовують у роботі такі компанії, як Facebook, Google, Apple, Procter&Gamble, Samsung, IBM, IKEA. Навчання основам дизайн-мислення є важливим складником навчального процесу Стенфордського університету та інших провідних університетів світу. Учасники тренінгу ознайомилися з поняттям дизайн-мислення, його етапами, стратегією “подвійного діаманту”, правилами генерування ідей, занурення та дослідження реальних потреб користувачів, можливими видами прототипів тощо.
22 травня 2020 року Вікторія Вембер, доцент кафедри комп’ютерних наук і математики, кандидат педагогічних наук, на тренінгу «Дослідницько-пізнавальний метод навчання» ознайомила учасників з особливостями використання в освітньому процесі дослідницько-пізнавального методу (навчання, побудованого на запитах), його основними ознаками , розглянули приклади цифрових технологій для для підтримки процесу застосування технології дослідницько-пізнавального навчання (Inquiry Based Learning). Учасники тренінгу ознайомилися зі структурою екосистеми Go-Lab, до складу якої входять портал Go-Lab, що містить перелік доступних віртуальних лабораторій, додатків, які можуть бути використані при створенні дослідницьких навчальних просторів, набір доступних до використання дослідницьких просторів тощо. Учасники тренінгу ознайомилися з етапами та фазами дослідження відповідно до різних моделей, зокрема моделі 5Е та циклу дослідження у Go-Lab. Було продемонстровано особливості пошуку віртуальних лабораторій на сайті Phet.colorado.edu. Значна увага була приділена ознайомленню з платформою для створення дослідницьких навчальних просторів Graasp та розглянуто особливості створення та використання дослідницьких навчальних просторів - Inquiry Learning Spaces (ILS) за допомогою інструментарію платформи Graasp.
Тренінг “Формувальне оцінювання та цифрові технології” розпочався зі вступного опитування учасників з використанням сервісу Kahoot.com, яке продемонструвало, що в учасників тренінгу часто виникає потреба проводити опитування, дискусії чи вікторини в аудиторії, а також вони вважають важливим, щоб опитування проходили цікаво, легко, інтерактивно. Протягом тренінгу учасники ознайомилися з поняттям формувального оцінювання та його особливостями, стратегіями оцінювання, цілями формувального оцінювання на різних етапах заняття - перед початком роботи, в процесі роботи та наприкінці заняття, структурою процесу формувального оцінювання, наведено приклади цифрових інструментів, класифікованих в різні групи інструментів, з визначенням для яких цілей формувального оцінювання вони можуть бути застосовані. Одним з видів формувального оцінювання є пірінгове оцінювання - на тренінгу було виділено особливості цього виду оцінювання, а також його переваги та недоліки в порівнянні з традиційним оцінюванням, а також наведено приклади цифрових ресурсів, які можуть бути використані для пірінгового оцінювання. Рефлексія, як один з видів формувального оцінювання, була проведена наприкінці тренінгу з використанням сервісу https://answergarden.ch/1239019.
29 травня 2020 року Світлана Василенко, заступник завідувача НДЛ інформатизації освіти, викладач-методист, провела тренінг “Сторітеллінг та цифрові інструменти”, на якому представила приклади реалізації сторітелінгу у вигляді викладацької історії для актуалізації, подання нового матеріалу та додаткових даних з дисципліни, а також надала приклади можлививх завдань для студентів з використанням цієї технології задля розвитку таких важливих навичок успішної молодої людини 21 століття як креативність, комунікативність, уміння вирішувати проблеми тощо. Учасники тренінгу відмітили актуальність завдань для студентів, що включають створення хмар слів, коміксів, інтелект-карт та важливість ознайомлення з інструментами для їх використання студентами у процесі реалізації технології сторітелінг, а також цікаві завдання на створення історій студентами різними мовами, з використанням ігрових технологій для вирішення проблемного питання, щоб розкрити певну ідею, що стосується художнього твору, чи природного явища. Учасники тренінгу доповнили свій досвід переліком інструментів для створення хмари слів, що в подальшому використовуватимуть як умову завдання для студентів, оцінили запропонований список інструментів для розробки коміксів та можливість використання його для записування діалогів та полілогів у бабли цих коміксів.
Під час тренінгу “Інноваційний клас та призначення основного обладнання, методика його використання в освітньому процесі” Варченко-Троценко Лілія, науковий співробітник Центру технологій дистанційного навчання НДЛ інформатизації освіти, кандидат педагогічних наук, учасники ознайомились з переліком основного обладнання інноваційного класу та методикою застосування його в освітнього процесу, який було встановлено в Педагогічному інституті за кошти проєкту MoPED. Обговорили основні моделі змішаного навчання та детальніше зупинились на зонах ротації та шляхах організації освітнього процесу в ICR. Участики ознайомилися з принципами використання 3Д принтерів, процесом процес сканування, проектування та власне друкування на ньому Учасникам було продемонстровано шляхи використання конструкторів роботів, окулярів віртуальної реальності та іншого обладнання інноваційно класу, цифрового фліпчарту та мультимедійного дисплею для організації інноваційних методів навчання.
Колеги - учасники навчання висловлювались у онлайні режимі та ставили уточнюючі запитання у чаті, а також заповнили опитувальники з рефлексією після кожного тренінгу. Так, більшість учасників відзначили професійну подачу матеріалу й доцільне використання технологічних і технічних ресурсів, високий рівень підготовки та проведення тренінгів.
Учасники зазначили, що “Тренінги були проведені ефективно”, “Було корисно почути про нові платформи для практичного використання”, дякували “за практичні рекомендації та ідеї, як можна реалізувати пропоновані інструменти у роботі зі студентами.” Матеріали презентацій, з якими учасники працювали під час тренінгів, були надіслані на електронну пошту.
Безбар’єрність
Україна, 04053, м.Київ,