Дебати «Університетська автономія: достатня чи необхідна умова для якості вищої освіти»

Дебати «Університетська автономія: достатня чи необхідна умова для якості вищої освіти» в рамках реалізації Модуля «Університетська автономія у розвитку демократичних цінностей у вищій освіти: досвід країн ЄС для України»

25 березня 2024 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

25 березня 2024 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відбулися дебати «Університетська автономія: достатня чи необхідна умова для якості вищої освіти» в рамках реалізації Модуля «Університетська автономія у розвитку демократичних цінностей у вищій освіти: досвід країн ЄС для України» (програма Еразмус+: Жан Моне).
Участь в дебатах взяли аспіранти університету різних спеціальностей і різних курсів: М. Стаднійчук, Є. Тарапата, О. Бойко, М. Науменко, О. Буряк, В. Снігур. Вони розподілилися на 2 команди – Команду ствердження та Команду заперечення.

Команда ствердження відстоювала позицію незаперечних переваг університетської автономії, натомість Команда заперечення наголошувала на доцільності державного регулювання окремих процесів у системі вищої освіти для забезпечення якості вищої освіти.

Оцінювала роботу команд суддівська група, до складу якої увійшли О. В. Горбань, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства; Т. О. Костюк член проєктної групи, доктор наук з державного управління, доцент, старший науковий співробітник НДЛ інтернаціоналізації вищої освіти; Н. В. Мосьпан, член проєктної групи, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри лінгвістики та перекладу; Л. М. Червона, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці Інституту вищої освіти НАПН України.

Дебати модерували члени проєктної групи Г. І. Калінічева і О. І. Бульвінська.

При обговоренні першого проблемного питання «Університетська автономія як важливий фактор підвищення якості вищої освіти» команди репрезентували власне бачення переваг і викликів, які пов’язані з академічною, кадровою, фінансовою та організаційною автономією чи навпаки – централізованим державним регулюванням.

Презентуючи свої аргументи при обговоренні другого проблемного питання «Можливості університетської автономії для реалізації соціальної відповідальності університетів», учасники дебатів зосередилися на висвітленні трьох напрямів діяльності університетів, спрямованих на забезпечення соціальної відповідальності університетів перед суспільством:

сприяння розвитку місцевих громад: освітня і просвітницька діяльність університетів для місцевих громад, надання експертної допомоги місцевим бізнес-організаціям та підприємствам;
впровадження принципів сталого розвитку, сприяння розв’язанню екологічних проблем;
підтримка інклюзивності, рівності та різноманітності, забезпечення рівних можливостей для всіх своїх студентів та співробітників, незалежно від їхнього соціального походження, раси, статі або інших характеристик; підтримка студентів з обмеженими можливостями і вразливих та незахищених категорій.

Цікавими, оригінальними, неупередженими були відповіді команд на перехресні запитання та запитання від глядацької аудиторії.

Суддівська команда відзначила високий рівень підготовки учасників дебатів, їхню фахову зацікавленість, аналітичний підхід у висвітленні переваг та невикористаних резервів університетської автономії і державного регулювання системи вищої освіти.