24 травня 2024 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
24 травня 2024 року в рамках Фестивалю науки – 2024 Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулася XIII Міжнародна наукова онлайн-конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: міська історія у наративах».
Співорганізаторами конференції стали Міністерством освіти і науки України, Інститут історії України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут історичної урбаністики, Інститут східноєвропейських досліджень Карлового університету (Чехія), Факультет історичних наук Університету Миколая Коперника (Польща).
Пленарне засідання конференції вітальними словами відкрили Наталія Віннікова, проректорка з наукової роботи, голова Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка філологічних наук, професорка, та Олена Александрова, деканка Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка філософських наук, професорка.
Модераторами конференції стали: Анна Гедьо, завідувачка кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка історичних наук, професорка; Марина Будзар, доцентка кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидатка історичних наук, доцентка; Олександр Бонь, доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук, доцент; Олег Іванюк, доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук; Віталій Андрєєв, заступник декана з наукової роботи Факультету суспільно-гуманітарних наук, професор кафедри історії України Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор; Вікторія Константінова, директорка Науково-дослідного інституту історичної урбаністики, професорка Бердянського державного педагогічного університету, докторка історичних наук, професорка; Руслан Куцик, доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук; Марія Прокопчук, заступниця декана з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи Факультету романо-германської філології Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доцентка кафедри англійської мови та комунікації, кандидатка педагогічних наук, доцентка.
На пленарному засіданні тема міських наративів розглядалася у контексті світоглядно-діяльнісних практик історії та сьогодення. Із доповідями виступили Ігор Лиман, координатор міжнародної діяльності Бердянського державного педагогічного університету, координатор Офісу підтримки вченого, доктор історичних наук, професор, та Вікторія Константінова, директорка Науково-дослідного інституту історичної урбаністики, професорка Бердянського державного педагогічного університету, докторка історичних наук, професорка (тема «Втрати української науки від російської агресії: рефлексії науковців-містян»); Ірина Грідіна, професорка кафедри політології та міжнародних відносин Маріупольського державного університету, докторка історичних наук, професорка (тема «”Вперед у минуле”: історична політика росії на окупованих територіях України»); Ігор Гирич, завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук, професор (тема «Актуалізація національного наративу путівників ХІХ–ХХ ст.: Володимирська вулиця Києва»); Антон Лягуша, декан Факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки, кандидат історичних наук (тема «Михайлівська площа як текст: наративні стратегії, ресемантизація, фігуративність»); Тамара Вронська, провідна наукова співробітниця відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, докторка історичних наук, професорка (тема «”З фронту — фашисти, з тилу — особісти”: кияни — жертви радянських спецслужб (червень-липень 1941 р.): за матеріалами архівно-слідчих справ»); Ольга Ковалевська, провідна наукова співробітниця відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України, докторка історичних наук, професорка (тема «Екслібриси Вільніса Ресніса для відомих киян: мотиви, образи, пам’ять»); Валерій Томозов, завідувач сектору генеалогічних та геральдичних досліджень відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії НАН України, старший науковий співробітник, доктор історичних наук, і Наталія Томозова, молодший науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (тема «Київ та кияни у мемуарах Катерини Рапай»); Грехем Фінлей, заступник директора з питань розширення участі Коледжу соціальних наук і права Університетського коледжу Дубліна (тема «Міська історія: роздуми про WEMov та Ірландію»); Прихода Марек, науковий співробітник Інституту східноєвропейських досліджень Філософського факультету Карлового університету, доктор філософії (тема «Прага для України у воєнний час»); Сергій Пахоменко, запрошений доцент кафедри комунікативних наук Латвійського університету, доцент кафедри міжнародних відносин та політології Маріупольського державного університету, кандидат історичних наук, доцент (тема «Переосмислення Площі Перемоги у Ризі»). Особливо зацікавив учасників виступ Панайотіса Ксенофонтоса, викладача кафедри славістики Оксфордського університету, який окрім презентації спільної з професоркою Анною Гедьо доповіді «Голодомор 1932-1933 рр. греків Надазов’я: голоси жертв», розповів про свою волонтерську діяльність у Харківській області з моменту початку активної фази російсько-української війни, викликавши у слухачів щире захоплення рівнем володіння українською мовою.
Також на конференції відбулися дискусійні платформи: «Міські образи у мемуаристиці та епістолярії», «Міський урбаністичний наратив: тексти і контексти», «Міський медійний простір», «Місто у нарації минулого та сьогодення», «Місто й молодь: наратив соціальних проєктів», де було розглянуто множинні варіанти інтерпретації історії та сьогодення міста через індивідуальні та колективні оповіді.
Серед доповідей першої панелі особливе зацікавлення викликали виступи Олександра Боня, доцента кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидата історичних наук, доцента (тема «Літературне середовище УСРР 1920-х років у листах Валерʼяна Поліщука»; Романа Молдавського, старшого наукового співробітника відділу дослідження Голодомору і масових штучних голодів Національного музею Голодомору-геноциду, кандидата історичних наук, доцента (тема «Київ та кияни у спогадах Лавра Нечипоренка “33-й рік”»); Олени Мокроусової, заступниці генерального директора з наукової роботи Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій, кандидатки історичних наук (тема «Образи Києва у спогадах Наталії Полонської-Василенко»); Олександри Степанської, викладачки Музичної консерваторії м. Барселуш, кандидатки мистецтвознавства, доцентки (тема «Від Поділля до київського Подолу: історія однієї родини у спогадах Ніни Драй-Хмари»).
Під час другої та третьої панелей проблемне обговорення тривало навколо виступів Світлани Каюк, доцентки кафедри історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, та Андрія Посунька, доктора філософії, військовослужбовця Збройних сил України (тема «Конструювання образу героя у місті без героїв (О. Поль і Дніпро / Катеринослав)»; Анни Яненко, заступниці начальника науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської лаври та музейництва Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», кандидатки історичних наук (тема «Візуальний наратив музейного життя Києва кінця 1920-х — 1930-х рр.»); Тетяни Заболотної, наукової співробітниці відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, кандидатки історичних наук (тема «Міський простір та освіта: київські виші в роки нацистської окупації); Світлани Новікової, доцентки кафедра історії та археології Історичного факультету Маріупольського державного університету, кандидатки історичних наук, доцентка (тема «Міський простір Маріуполя у періодичних виданнях кінця ХІХ — початку ХХ ст.»); Ольги Клімкіної, доцентки кафедри української філології для іноземних громадян Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидатки філологічних наук, доцентки (тема «Київ та кияни: лінгвоаксіологічний портрет у дзеркалі урбанонімів»).
Варто зазначити, що у четвертій і п’ятій секціях успішно виступили молоді дослідники – студенти бакалаврату і магістратури, аспіранти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Запорізького національного університету. Під час п’ятої секції, за участю зарубіжних спікерів та здобувачі вищої освіти Факультету романо-германської філології Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, молоді науковці мали можливість презентувати свої наукові дослідження англійською мовою.
Загалом у роботі конференції взяли участь 77 дослідників закладів вищої освіти, наукових устангов з різних регіонів України (Київ, Дніпро, Запоріжжя, Бердянськ); міжнародні науковці з Оксфордського університету (Велика Британія), Університетського коледжу Дубліна (Ірландія), Карлова університету (Чехія), Ягеллонського університету (Польща), Латвійського університету (Латвія), Музичної консерваторії м. Барселуш (Португалія); учасники молодіжних соціальних проєктів: Асоціація Януша Корчака; KyivCamp.
Результатом конференції став плідний обмін сучасними науковими концепціями у сфері історичної урбаністики.
Матеріали надані НМЦ досліджень, наукових проєктів та програм
Безбар’єрність
Україна, 04053, м.Київ,