Звіт про виконання наукової теми «Типологія ідентичностей у художньому і критичному дискурсах»

31 жовтня 2024 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

31 жовтня 2024 року на засіданні Вченої ради Університету затверджено звіт про результати реалізації наукової теми кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, кафедри світової літератури Факультету української філології, культури і мистецтва «Типологія ідентичностей у художньому і критичному дискурсах» (реєстраційний номер: 0117U005200; термін виконання: листопад 2017 р. – листопад 2024 р.; керівники теми: доктор філологічних наук, професор Олена Бровко, кандидат філологічних наук професор Юрій Ковбасенко). Результати дослідження представила Олена Бровко, завідувач кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства. До реалізації наукової теми було залучено 20 науково-педагогічних і наукових працівників кафедр, 79 здобувачів першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти і наукового ступеня доктора наук.

Наукове дослідження реалізовувалося за чотирма напрямами:

визначення потенціалу літературних текстів для формування національної і громадянської ідентичності в сучасній Україні;
антропологічні й гендерні художні моделі: типологія, проблеми ідентичності; аксіологічна ідентичність у міжкультурному діалозі;
посттоталітарна і постколоніальна пам’ять: репрезентації в художній літературі.

На етапі формування теорії і методології дослідження та визначення корпусу текстів для літературознавчого аналізу було здійснено огляд і систематизацію теоретико-методологічних підходів до осмислення типів ідентичностей у художній літературі, розроблено критерії типологізації ідентичностей у художніх текстах; виявлено форми реконструкції національної пам’яті та травматичного досвіду в українській та інших європейських культурах. Етап інтерпретації художньої і критичної літератури крізь призму типології ідентичностей поєднав дослідження основних параметрів інтерпретації національної, громадянської, мистецької ідентичності в художній літературі; аналіз текстових проєкцій ідентичностей; інтерпретацію наративів про конструктивні й деструктивні способи збереження пам’яті; інтерпретацію художніх творів, що репрезентують ціннісні домінанти в українській і зарубіжній літературах кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Виконавцями теми опрацьовано 1109 текстів: 947 художніх текстів епіки й драматургії; 43 поетичні збірки; 119 художньо-біографічних текстів. У межах реалізації теми підготовлено до друку 7 видань художніх творів.

Результати реалізації наукової теми висвітлено у 8 індивідуальних монографіях, 4 колективних монографіях, 21 розділі колективних монографій, 22 статтях у виданнях, що індексуються в наукометричних базах даних Scopus і Web of Science, 105 статтях у фахових виданнях України, 73 публікаціях апробаційного характеру в українських та зарубіжних журналах і збірниках наукових праць, 16 підручниках і посібниках, 27 публікаціях студентів під керівництвом викладачів кафедр та презентовано на наукових заходах міжнародного, всеукраїнського, регіонального рівнів.

Результати реалізації наукової теми впроваджено в освітній процес Університету Грінченка через:

роботу центрів компетентностей «Літературний театр» і «Грінченкознавство» Факультету української філології, культури і мистецтва;
розроблення теми в кваліфікаційних роботах бакалаврів, магістрів, дисертаційних роботах докторів філософії;
щорічне оновлення робочих програм навчальних дисциплін;
упровадження освітніх компонентів до освітньої програми другого (магістерського) рівня «Українська мова та література» у новій редакції;
відкриття освітньо-професійної програми «Прикладна філологія» і міждисциплінарної освітньо-наукової програми «Біографістика і текстологія» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти;
оновлення освітньо-наукової програми третього (освітньо-наукового) рівня «Філологія».

У межах реалізації теми захищено три дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук і сім дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія.

Участь у реалізації міжнародних проєктів, зокрема колоквіумі «Українсько-грузинські літературні й культурні зв’язки» спільно з Тбіліським державним університетом імені Іване Джавахішвілі (2021), гостьових лекціях «Сучасна українська література підриває імперію», панельній дискусії «Трансформація гендерних ролей в українській воєнній літературі») за програмою Українського тижня в Лейпцигу (Німеччина) (2023 р.), проєктах «Мистецькі резиденції» (2023), «Театральна резиденція» (2024), ініційованих Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща, програмах академічної мобільності Erasmus+ сприяли поглибленню дослідження літературознавчих векторів проблеми трансформацій ідентичності особистості й розмаїтих спільнот у міграційних процесах постмодерної доби, інтерпретації наративів про способи збереження пам’яті, протидію імперському пропагандистському дискурсу.

Практична спрямованість результатів наукового дослідження зумовлена тісною співпрацею із закладами загальної середньої освіти, а також участю в літературно-мистецьких і медійних проєктах. Зокрема, результати дослідження «Наука – школі» імплементовано в освітній процес закладів загальної середньої освіти і презентовано під час педагогічно-просвітницької діяльності – у циклі вебінарів «Нові стратегії літературної освіти в Україні», тематичному сегменті філологічної школи для старшокласників «Наші герої», літературному конкурсі «Молода КороНація» і презентовано громадськості завдяки участі виконавців теми у проєктах Центру Леся Курбаса, Радіо «Культура», «Громадського радіо», телеканалів «UKRLIFE.TV», «Перший Західний» та ін.

Матеріали надані НМЦ досліджень, наукових проєктів та програм