Проміжний звіт з реалізації наукового дослідження «Інноваційність розвитку вищої педагогічної освіти у міждисциплінарному вимірі»

Проміжний звіт з реалізації наукового дослідження «Інноваційність розвитку вищої педагогічної освіти у міждисциплінарному вимірі» 03 грудня 2024 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

03 грудня 2024 року на засіданні Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка затверджено проміжний звіт про результати реалізації наукової теми кафедри освітології та психолого-педагогічних наук Факультету педагогічної освіти «Інноваційність розвитку вищої педагогічної освіти у міждисциплінарному вимірі» (реєстраційний номер: 012u000123; термін виконання: 01.03.2021 – 01.03.2026).Керівник дослідження: Людмила Хоружа, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри освітології та психолого-педагогічних наук.

Результати дослідження за період з березня 2021 року по грудень 2024 року представила Марія Братко, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та психолого-педагогічних наук, виконавець теми.

Реалізація теми здійснювалося у три етапи: аналітико-інформаційний, теоретико-моделювальний, узагальнювано-прогностичний. На час проміжного звіту реалізовано завдання перших двох етапів та розпочалася реалізація завдань третього етапу.

Основні результати на теоретико-методологічному рівні: визначено виміри інноватизації вищої освіти (нормативно-стратегічний, концептуально-методичний, дидактико-технологічний, особистісний), зроблено висновок про методологічну основу інноваційності розвитку сучасної вищої педагогічної освіти як поліпідхідну цілісність у єдності класичних (системний, аксіологічний, суб’єктний, компетентнісний, технологічний) та неокласичних (трансгресивний, екосистемний, міждисциплінарний, контекстний, антропоцентричний, коучинговий, андрагогічний) підходів, охарактеризовано терміносистему сучасної інноваційної освіти, уточнено дефініції базових понять дослідження (інноваційність, інноваційна діяльність викладача, готовність викладача до інноваційної діяльності), обґрунтовано компонентну структуру готовності викладача до інноваційної діяльності (інноваційно-особистісно спрямованість, інноваційна обізнаність, змістовно-інноваційна діяльність, рефлексія результатів інноваційної діяльності), визначено відповідні критерії (інноваційно-когнітивний, інноваційно-ціннісний, інноваційно-технологічний, інноваційно-рефлексивний) та показники, розроблено авторську методику діагностики готовності педагога до інноваційної діяльності та відповідний діагностичний інструментарій.

Результати теоретико-методологічного рівня дозволили проведення дослідження готовності викладачів вищої школи до інноваційної діяльності на базі трьох університетів України (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка; Український державний університет імені Михайла Драгоманова; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (релокований)). Проведене опитування викладачів трьох університетів (167 респондентів) показало, що більшість мають високий рівень інноваційної обізнаності та рефлексії, але потребують супроводу щодо практичної реалізації інновацій в роботі.

Проведена робота уможливила обгрунтування концептуально-прогностичної моделі інноваційного розвитку вищої педагогічної освіти у єдності системно-методологічного, змістово-процесуального, локально-технологічного компонентів та здійснення її апробаії.

Зокрема:

запроваджено інноваційні освітні-професійні програми (ОПП 011.00.03 Корпоративна освіта та розвиток персоналу, ОПП 011.00.04 Освітній дизайн та коучинг в освіті дорослих), модернізовано зміст освітньо-наукової програми 011 Освітні, педагогічні науки;
реалізуються системні інноваційного спрямування міжнародні науково-практичні конференції з проблематики інноваційності у вищій освіті «Педагогіка у міждисциплінарному вимірі» (2022, 2024 рр.), щорічно працює Грінченківська наукова школа;
здійснюються дослідження в рамках міжнародних проєктів (CARE -Розвиток кар’єрного радництва для України, 2024-25 р.р.»;
видано колективну монографію «Інноваційність розвитку вищої педагогічної освіти: від теорії до практики» (2024 р.), підручники та посібники інноваційного спрямування («Педагогіка: інтерактивний компонент» (2023 р., 2024 р.), «Педагогічна інноватика» (2022 р.), «Термінологічний словник з інклюзивної освіти» (2024 р.);
опубліковано понад 80 наукових робіт, зокрема в міжнародних наукометричних виданнях (21 стаття), фахових виданнях України (46 статей);
підготовлено дисертаційні дослідження з проблем інноватики в освіті (Вакулова І.В. «Розвиток інноваційного потенціалу майбутніх учителів іноземних мов у фаховій підготовці» (захист 2024 р.); Олійник О.І. «Розвиток інноваційної компетентності вчителів закладів загальної середньої освіти з використанням цифрових освітніх платформ» (захист запланована на 2025 р.).

Визначено перспективи на 2025 рік:

створення електронної платформи інноваційних практик викладання у ЗВО «EduNova»;
здійснення моніторингу результатів упровадження концептуально-прогностичної моделі інноваційного розвитку вищої педагогічної освіти, визначення зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на її реалізацію;
діагностика змін у готовності викладачів до інноваційної діяльності для оцінки динаміки й прогнозування подальшого інноваційного розвитку вищої педагогічної освіти;
прогнозування соціального ефекту за результатами дослідження.

Матеріали надані НМЦ досліджень, наукових проєктів та програм