Топоси долі родини грінченків: XVII щорічні Грінченківські читання

Топоси долі родини грінченків: XVII щорічні Грінченківські читання 06 грудня 2024 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

06 грудня відбулись XVII щорічні Грінченківські читання «Топоси долі родини Грінченків». Ця Всеукраїнська наукова конференція вже понад п'ятнадцять років є провідним науковим заходом Університету Грінченка і з кожним роком привертає усе більшу увагу дослідницької спільноти України.

З вітальним словом до учасників заходу звернулись Наталія Віннікова, проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності, голова Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва, доктор філологічних наук, професор; Сидір Кіраль, завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук, професор; Ірина Руснак, декан Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор, підкресливши важливість та актуальність новітніх наукових рецепцій творчої, політичної, педагогічної, наукової спадщини Бориса Грінченка та представників його близького оточення з кола родини, друзів, соратників.

На пленарному засіданні виступили:

Андрій Парамонов, директор Харківського приватного музею міської садиби із доповіддю про маєтки Івана Грінченка;
Ольга Новик, професор кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету, доктор філологічних наук, професор, висвітлила особливості громадсько-політичної діяльності Бориса Грінченка через призму еволюції ідей Кирило-Мефодіївського братства до Братства тарасівців;
Віталій Назарець, завідувач кафедри української мови, літератури та методик їх викладання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор, з презентацією новітніх підходів до аналізу Грінченкової лірики;
Лариса Горболіс, професор кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, доктор філологічних наук, професор, з результатами досліджень драматургії Бориса Грінченка;
Сидір Кіраль, завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук, професор, який розкрив діяльність Бориса Грінченка як біоргафа і видавця творів Трохима Зіньківського;
Оксана Тищенко, старший науковий співробітник Інституту української мови Національної академії наук України, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, увиразнила роль Марії Грінченко в укладанні «Російсько-Українського словника» (1924–1933) та висвітлила долі інших укладачів цієї лексикографічної праці у зв’язку зі сфабрикованою справою СВУ;
Надія Левчик, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, розкрила ідею творчої праці у художніх текстах Бориса Грінченка;
Ірина Руснак, декан Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор, із доповіддю про креолізацію текстів і малюнків в ілюстрованій енциклопедії «Борис Грінченко: 99 фактів життя і творчості» (Київ: КСУБГ, 2024).

На заході відбулась також презентація наукових і науково-популярних видань Університету, присвячених Борисові Грінченку:

«Борис Грінченко: 99 фактів життя і творчості: ілюстрована енциклопедія для підлітків» (Київ: КСУБГ, 2024), над якою спільно працювали студенти і викладачі Університету, аби явити юнацтву України непересічну постать лідера українства. Ідеї, задум книжки та особливості реалізації проєкту представили Ірина Руснак, декан Факультету української філології, культури і мистецтва, доктор філологічних наук, професор, Тетяна Вірченко, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, Ольга Матвієнко, студентка ІІ курсу бакалавріату ОПП «Українська мова та література»;
«ʺМені хочеться зробити з себе корисну в житті людину…ʺ: життєві шляхи та суспільно-політичні практики Анастасії Грінченко (до 140-річчя від дня народження» (Київ: КСУБГ, 2024). Наукову монографію презентувала автор – Нінель Клименко, доцент кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Університету Грінченка, кандидат історичних наук;
«Під прицілом Чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка» (КИЇВ: КЛІО, 2024) – перший художній твір, головними героями якого стали Борис Грінченко і члени його родини. Роман презентував його автор – Ігор Стамбол, доцент кафедри інформаційних комунікацій Факультету української філології, культури і мистецтва, кандидат історичних наук.

Робота конференції продовжилась на трьох дискусійних платформах: «Текстологічні аспекти вивчення спадщини Бориса Грінченка», «Історія становлення та актуальні питання грінченкознавства», «Борис Грінченко серед ідей та ідеологем», де взяли участь провідні науковці Університету, молоді дослідники з числа аспірантів і студентів, поважні гості.

Матеріали надані Факультетом української філології, культури і мистецтва