Проміжний звіт про виконання наукової теми кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва «Динаміка мовної ситуації в місті Києві: соціолінгвістичний, лінгвокультурологічний, прагматичний і прикладний аспекти»

Проміжний звіт про виконання наукової теми кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва «Динаміка мовної ситуації в місті Києві: соціолінгвістичний, лінгвокультурологічний, прагматичний і прикладний аспекти»19 червня 2025 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

 

 

19 червня 2025 року на засіданні Вченої ради Університету Михайло Вінтонів репрезентував проміжний звіт про результати реалізації наукової теми кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва «Динаміка мовної ситуації в місті Києві: соціолінгвістичний, лінгвокультурологічний, прагматичний і прикладний аспекти» (реєстраційний номер: 0123U102433; термін виконання: 04. 2023  –  04. 2028). До реалізації наукової теми залучено 18 науково-педагогічних працівників кафедри, а також здобувачів різних рівнів вищої освіти і наукового ступеня доктора наук.

Наукові результати на теоретичному рівні: розроблено теоретико-методологічні підходи до вивчення онімного середовища міста Києва; поглиблено типологізацію онімів; окреслено тенденції в мовному середовищі міста Києва, зокрема динаміку і лібералізацією мовної норми, прагнення до мовної гри і варіативності; прокоментовано латинізацію, графічну деконструкцію, що включає квазіремотивацію, капіталізацію, супраграфеміку, синграфеміку та піктографеміку, а також їхні можливі комбінації; виокремлено функції та типи мотиваційної структури ландшафтних одиниць; класифіковано написи за структурними особливостями, мовним оформленням; з’ясовано освітній, інформаційний та символічний вплив іншомовного лінгвістичного ландшафту на розвиток багатомовності та міжкультурної комунікації м. Києва.

Станом на 30 грудня 2024 р. зафіксовано 2833 урбаноніми, які проаналізовано за структурою, походженням, наведено коментар щодо необхідності заміни певного урбаноніма. Зібрано 6009 ергонімів міста Києва (назви магазинів одягу – 617; назви закладів харчування – 3458; назви готелів – 1934). З-поміж назв магазинів одягу латиницею зафіксовано – 534 од., російською мовою – 23 од., українською мовою – 60 од. Упродовж аналізованого періоду в ергоніміконі міста Києва зафіксовано відмову від російськомовних назв і заміну їх латиницею або українськими назвами.

За другим важливим напрямом дослідження (власне соціолінгвістичним) – простежено тенденції в освітньому середовищі м. Києва.

У межах НДР у 2025 році проведено опитування дітей молодшого шкільного віку (у м. Києві) щодо мовленнєвих практик у позанавчальний час. В опитуванні взяло участь 104 учасники віком від 6 до 10 років – 43,7% хлопців і 56,3% дівчат. Опитування продемонструвало, що мовній ситуації серед дітей молодшого шкільного віку в Києві притаманна багатошарова модель двомовності із тенденціями до зміцнення української мови як основної мови освіти, комунікації та контенту, але з помітним побутовим закріпленням російської в приватних сферах. За результатами опитування, 52,4% зростає у змішаному мовному середовищі (українська + російська), що свідчить про гнучкий, ситуативний мовний вибір батьків. Лише третина (32,0%) виховується в українськомовних родинах, а 11,7% – у російськомовних. Спілкування з рідними та друзями показало домінування змішаної моделі (38,8% із родичами спілкується двома мовами, 62,1% з друзями двома мовами), тоді як лише українською спілкуються 37,9% з родичами та 15,5% з друзями. 62,4% дітей зазначили, що їхнє ставлення до російської мови змінилося через війну, що є виразним індикатором мовної динаміки під впливом політичних подій. Щодо споживання контенту, то 45,6% дітей споживають контент українською, 35,0% – українською та російською, 8,8% – лише російською. Це свідчить про закріплення української як основної мови соціалізації через медіа, хоч частка поєднання з російською залишається значною. Опитування показало, що мовна ситуація серед дітей молодшого шкільного віку в умовах сучасної України формується як контактна, багаторівнева й динамічна модель, у якій українська мова закріплюється як основна мова освіти, офіційної комунікації та медіа, тоді як російська поступово звужується до приватних і неформальних сфер, фіксуємо маргіналізацію російської мови. 

Результати дослідження впроваджено:

  • у межах соціального проєкту «З Києвом і для Києва»: кафедрою української мови упродовж 2024/25 навчального року проведено курси з української мови для людей з інвалідністю слуху; безоплатні курси для працівників сфери транспорту і послуг; курси з вивчення української мови для тренерсько-викладацького складу ДЮСШ і спортивних гуртків; курси з вивчення української мови для людей третього віку в просторі «Життєлюб», а також курси для працівників ТЦСО Оболонського району міста Києва;
  • зібрано понад 3 000 терміноодиниць (співпраця з кафедрою фізичної терапії і ерготерапії Факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту над укладанням «Сучасного тлумачного словника з фізичної терапії і реабілітації» для виконання технічного завдання «Термінологія в галузі охорони здоров’я та соціального забезпечення, затвердженого 15 травня 2025 року на засіданні Національної комісії зі стандартів державної мови).

Отже, мовне середовище м. Києва – це справа не тільки духовна, а й політична, тому кафедра української мови Університету Грінченка працює з Києвом і для Києва.

Матеріали надано НМЦ досліджень, наукових проєктів та програм

Проміжний звіт про виконання наукової теми ...
Проміжний звіт про виконання наукової теми ...
Проміжний звіт про виконання наукової теми ...