На початку весняної пори ми вшановуємо пам’ять Великого Кобзаря, світоча українського народу –
Тараса Григоровича Шевченка.
Це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує в золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами слова як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.
9 березня минає 198-ма річниця від його народження, 10 березня - 151-і роковини смерті. Ці дві дати – світла і трагічна – в уяві кожного українця переплітаються у вінок щемної синівської любові до свого духовного батька, людини-велета, котра все життя поклала на вівтар служіння своєму народові, його захисту й возвеличення.
Тарас Шевченко є уособленням незламної сили духу та пророчого дару. Геній Великого Кобзаря світить нам крізь століття. Покоління українців виховуються на його творах, які є символом чесності, правди і безстрашності, великої любові до рідної землі.
Віддаючи данину пам’яті, на відзначення визначних дат в Київському університеті імені Бориса Грінченка з 27 лютого по 13 березня 2012 року проходить «Шевченківський березень».