20 травня 2026 року
20 травня 2026 року Факультет суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка приймав учасників ХV Міжнародної наукової конференції «Київ і кияни в соціокультурному просторі України: інституційне середовище». Цьогорічний форум став дієвим майданчиком для діалогу між авторитетними вченими та молодими науковцями, які зосередилися на дослідженні історичної ретроспективи міських інститутів і пошуку відповідей на екзистенційні виклики сьогодення.
Співорганізаторами конференції цього року стали Інститут історії України й Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут історичної урбаністики, Факультет історичних наук Університету імені Миколая Коперника в Торуні (Польська Республіка) та Сетон Хол Університет (США). У роботі конференції, окрім представників вишів, наукових і культурно-освітніх установ Києва, Запоріжжя, Дніпра, Харкова, Кривого Рога, Умані, Маріуполя, Бердянська, Горлівки та Часового Яру, взяли участь науковці з Естонії, Чехії, Литви, Латвії, США та Великої Британії.
На пленарному засіданні та у чотирьох проблемних дискусіях 74 доповідачі, серед яких і знані науковці, і дослідники-початківці, обговорювали низку актуальних питань – від ролі інститутів державного управління та місцевого самоврядування в місті до багатоваріантності інституційного впливу на культурну інфраструктуру.
Пленарне засідання конференції розпочалося з вітальних слів від Наталії Віннікової, проректора з наукової роботи та міжнародної діяльності, голови Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктора філологічних наук, професора, й Віталія Андрєєва, декана Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктора історичних наук, професора. Учасників конференції також привітали зарубіжні колеги: Джеймс К. Дейлі, професор кафедри педагогічних досліджень Коледжу розвитку людини, культури та медіа Університету Сетон-Хол у штаті Нью-Джерсі (США), і Панайотіс Ксенофонтос, викладач кафедри славістики Оксфордського університету, доктор філософії, доктор педагогіки, професор (Велика Британія).
Модераторами наукових дискусій форуму виступили провідні викладачі та науковці університету: доктор історичних наук, професор Анна Гедьо; кандидат історичних наук, доцент Марина Будзар; кандидат історичних наук, доцент Олександр Бонь; кандидат історичних наук Євген Ковальов, Олег Іванюк, Руслан Куцик; кандидат історичних наук, доцент Тетяна Купрій, викладач Дмитро Коломієць, а також директор Науково-дослідного інституту історичної урбаністики, доктор історичних наук, професор Вікторія Константінова.
На пленарному засіданні із доповідями виступили: Ігор Гирич, завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук, професор (тема «Національні аспекти суспільної проблематики в діяльності самоврядування Києва ХІХ – початку ХХ ст.»); Олег Журба, професор кафедри спеціальних історичних знань та дидактики історії України Історичного факультету Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, доктор історичних наук, професор (тема «Місто як фактор інституалізації модерної української науки»); Оксана Драч, професор кафедри всесвітньої історії Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор (тема «Жіночі гімназії Києва – інституції формування інтелектуалок: соціокультурний портрет вихованок 1914 р.»); Анна Яненко, заступник начальника науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської лаври та музейництва Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», кандидат історичних наук (тема «Тоталітарна трансформація музейного ландшафту: Київ 1930-х років»); Олена Мокроусова, заступник генерального директора з наукової роботи Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, кандидат історичних наук (тема «Роль архітектурно-художньої ради міської ради у формуванні забудови Києва 1930-х років (За документами Павла Альошина)»); Сергій Пахоменко, запрошений доцент кафедри комунікативних наук Латвійського університету, доцент кафедри міжнародних відносин та політології Маріупольського державного університету, кандидат історичних наук, доцент (тема «Деколонізація в політиці пам’яті України: мотиви безпеки, антиколоніальна логіка та локальні суперечності в інституційному просторі Одеси»); Ірина Грідіна, професор кафедри політології та міжнародних відносин Маріупольського державного університету, доктор історичних наук, професор (тема «Цифрова паніка як зброя: медіатероризм у медіапросторі столиці»).
Кожна з виголошених доповідей викликала жваве обговорення, підтвердивши, що аналіз інституційного досвіду минулого є невіддільним елементом безпеки, осмислення та проєктування нашого спільного майбутнього.
Також на конференції працювали дискусійні платформи «Інститути влади vs самоорганізація громади та інтелектуально-освітні інституції міста», «Культурні ініціативи, медіа й практики комеморації в інституційному просторі міста», «Культурно-антропологічний вимір інституцій в місті та проблема ідентичності», «Проблеми історії міста в його інституційному розвитку: голоси молодих науковців».
На першій дискусійній панелі, охоплено широке коло питань, пов'язаних із діяльністю офіційних і неформальних інституцій, інтелектуальних еліт, бізнесових кіл та гуманітарних мереж. Святослав Чирук, доцент кафедри філософії та педагогіки НТУ «Дніпровська політехніка», заступник директора з наукової роботи Музею історії Дніпра, кандидат історичних наук та Світлана Каюк, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, кандидат історичних наук, доцент (тема «Інституціалізація історичного наративу: зміна літочислення Дніпра в політиці пам’яті та академічному дискурсі»); Ольга Тарасенко, доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук, доцент (тема «Інституційне оформлення київської школи істориків Володимира Антоновича як складника історичної школи Університету Св. Володимира у 2-й половині ХІХ ст.»); Світлана Новікова, доцент кафедри історії та археології Історичного факультету Маріупольського державного університету, кандидат історичних наук (тема «Єврейські громадські організації у житті Києва початку ХХ ст.»).
У межах другої дискусійної панелі виступили: Володимир Сазонов, доцент Тартуського університету, професор-дослідник Естонської військової академії, доктор філософії (тема «Російські заходи інформаційного впливу проти Естонії»); Олександр Бонь, доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук, доцент (тема «Капела «ДУМКА» за сторінками щоденника 1920 років»); Юлія Стуканова, старший викладач кафедри історії імені професора Віктора Докашенка ННІ Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ Донбаського державного педагогічного університету (тема «Мовні стратегії радянських письменників Донеччини у контексті владного дискурсу періоду «відлиги» (на матеріалі критики повісті Олександра Чепіжного)»); Валерій Богуненко, директор КЗ «Часовоярський історико-краєзнавчий музей», старший викладач кафедри історії імені професора Віктора Докашенка ННІ Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ Донбаського державного педагогічного університету (тема «Меморіальні музеї Донбасу в політиці пам'яті доби СРСР»); Тетяна Литвинова, професор кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, доктор історичних наук, професор (тема «Музичний ландшафт Дніпра як інструмент опору російській агресії»).
На дискусійній панелі, фокусом якої стала проблема культурно-антропологічного виміру інституцій у місті, особливо зацікавили учасників доповіді: Ольги Перепелюк, доцента кафедри історії та етнології України Історичного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія, доцента (тема «Київ релігійний: повсякдення церковних співців Михайлівського Золотоверхого собору в ХІХ столітті»); Марка Мілютіна, магістра, старшого наукового співробітника Музею видатних діячів української культури; провідний археограф відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії і джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України (тема «Держава і громадянин: фізичне і психоемоційне здоров'я Олександра Кониського в умовах імперської дійсності»); Світлани Андрєєвої, доцента кафедри всесвітньої історії Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидата історичних наук, доцента, Віталія Андрєєва, декана Факультету суспільно-гуманітарних наук, професора кафедри історії України Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктора історичних наук, професора, Романа Податя, магістранта Факультету суспільно-гуманітарних наук, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема «Умови праці жінок на Дарницькому фармацевтичному виробництві у повоєнні десятиліття»).
Допитливими дослідниками зарекомендували себе молоді науковці: Вероніка Штонда, студентка Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Б. Грінченка (тема «Сакральні інституції в ландшафті міст Галичини та Буковини XIX ст.: соціокультурна рецепція подорожніх»); Діана Невмержицька, студентка Факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема «Імперська каральна система в подорожніх нотатках Д. Кеннана»); В’ячеслав Єськов, студент Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема «Вибори до Київської міської думи на початку XX ст.: передвиборча пропаганда і агітація у пресі»); Дарина Осетянова, студентка Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема «Діяльність Київської Просвіти в 1906-1910 рр. за матеріалами періодичних видань»); Антон Павленко, аспірант Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема «Київ як центр трансформації православного середовища України (1988–1992 рр.)»).
Загалом доповіді конференції та тривала наукова дискусія навколо них засвідчили високий евристичний потенціал інституційного підходу у соціогуманітарних студіях. Учасники наукового форуму дійшли спільного висновку, що ґрунтовне дослідження як офіційних управлінських і економічних інститутів, так і неформальних громадських, освітніх і благодійних мереж минулого дозволяє набагато глибше осягнути витоки сучасної соціокультурної стійкості, ідентичності та європейського вектора розвитку українських міст.
Маємо надію, що результативність цьогорічної конференції «Київ і кияни в соціокультурному просторі України: інституційне середовище» стане ґрунтовною основою для поглиблення наукових пошуків та зміцнення нашої спільної інституційної стійкості у майбутньому.
Більше фотоматеріалів за покликанням
Безбар’єрність
Україна, 04053, м.Київ,