Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Моделі мовного простору України і Європи»

22 жовтня 2026 року

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

22 жовтня 2026 року на Факультеті української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Моделі мовного простору України і Європи». Співорганізаторами масштабного наукового зібрання виступили Інститут української мови Національної академії наук України, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, а також закордонні академічні партнери ‒ Університет Палермо (Італійська Республіка) та Краківський педагогічний університет (Республіка Польща). Захід об’єднав провідних мовознавців, викладачів, докторантів, аспірантів і магістрантів.

Роботу конференції відкрили вітальними промовами декан Факультету української філології, культури і мистецтва, доктор філологічних наук, професор Ірина Руснак та завідувач кафедри української мови, доктор педагогічних наук, професор Людмила Овсієнко.

У межах пленарного засідання провідні науковці представили ґрунтовні доповіді, присвячені актуальним викликам функціонування української мови в національному та європейському вимірах: Євгенія Карпіловська, завідувач відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор (тема «Жива мова і літературний взірець: тенденції «орозмовлення» нормативних словників української мови»); Павел Левчук, ад’юнкт відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук, доктор гуманітарних наук у галузі мовознавства, доктор гуманітарних наук у галузі мовознавства (тема «Статус української мови у Європі: мова мігрантів, успадкована чи іноземна»); Олег Рум’янцев, асоційований професор слов’янських студій Університету Палермо, доктор філософії (тема «Деякі аспекти сприйняття мовних звичок російськомовних співвітчизників за кордоном (за результатами соціолінгвістичного опитування)»); Наталія Кондратенко, завідувач кафедри прикладної лінгвістики Одеського національного університету імені І.І. Мечникова; професор кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор (тема «Комунікативна стратегія вербальної провокації в українському протестному дискурсі»); Анатолій Нелюба, професор кафедри педагогічної освіти і гуманітарних дисциплін комунального закладу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія» Полтавської обласної ради, доктор філологічних наук, професор (тема «Позивні українських військовиків у контексті антропонімійної термінології»); Михайло Вінтонів, член Національної комісії зі стандартів державної мови; професор кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор (тема «Динаміка українського правописного стандарту: стан і перспективи»).

Модерували пленарну частину заступник декана з наукової роботи та міжнародної діяльності Факультету української філології, культури і мистецтва Тетяна Видайчук та доцент кафедри української мови Ірина Саєвич.

Після пленарної частини наукова дискусія продовжилася в межах трьох паралельних тематичних лінійок:

Лінійка 1: «Актуальні проблеми сучасної мовної комунікації. Функціонування мови в часі та просторі» (модератори ‒ професор Олександр Стишов, доцент Наталія Лахно). Дослідники зосередили увагу на корпусному аналізі художньої прози, психолінгвістичних опитуваннях, асоціативному полі «Київ», стратегіях рекламних слоганів, медіадискурсі початку ХХІ століття, мовних маніпуляціях і протидії ворожим ІПСО, а також діахронійних мовних контактах і рукописних традиціях.

Лінійка 2: «Соціолінгвістичні аспекти функціювання мови. Духовний та етнокультурний потенціал рідної мови» (модератори ‒ Ольга Шевчук-Клюжева, доцент Тетяна Вінтонів). Учасники обговорили трансформацію мовної свідомості українців в умовах екзистенційних викликів війни, процеси дерусифікації та деколонізації міського топонімікону, мовну стійкість внутрішньо переміщених осіб та біженців за кордоном, мовні практики українських спільнот у Чехії та Німеччині, а також функціонування мовних ідеологій у цифровому середовищі.

Лінійка 3: «Мовні проблеми сучасної освіти. Лінгводидактичні стратегії навчання української мови як іноземної» (модератори ‒ професор Станіслав Караман, доцент Тетяна Горохова). Секція охопила питання культури фахової мови докторів філософії, використання генеративного штучного інтелекту й цифрових технологій під час викладання синтаксису та підготовки фахівців із кібербезпеки, методики гейміфікації навчання, військового контенту на уроках у школі, а також досвід викладання української мови як іноземної в Німеччині та Угорщині.

До роботи на дискусійних платформах долучились лінгвісти з Українського вільного університету (Федеративна Республіка Німеччина), Ньїредьгазького університету (Угорщина), Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного університету «Львівська політехніка», Національної музичної академії України, Західноукраїнського національного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ (Берегове, Україна), Ужгородського університету, Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Конференція засвідчила високий рівень міжінституційної та міжнародної співпраці; дискусії ‒ актуальність презентованих досліджень для зміцнення позицій державної мови. У підсумку учасники окреслили перспективи подальших спільних наукових проєктів.