18 - 23 лютого 2021 року
Струмок – се поступ світовий:
Хоч спершу тихий та малий, -
Непереможний він, і роблять ті, як Діти,
Що думають його спинити.
Борис Грінченко
18-23 лютого в Україні Дні жалоби. Тисячі людей кожного року приходять на Майдан, і коли ти там, стає неважливо, якої ти національності, якою мовою розмовляєш чи яку віру ти сповідуєш. Слова «Слава Україні! Героям Слава!» вже давно набули іншого значення, вони стали не просто вітанням, а символом віддання шани тим найкращим, які стояли і на морозі при -20, і в дощ, і в сніг, не боячись смерті, жертвуючи собою заради правди.
Багато поколінь свідомих громадян України у важкі роки збирались на Майдані, щоб боротись за віру, правду і свободу. Так відбулось і 30 листопада 2013 року, коли молодь, яка виступала за євроінтеграцію була жорстоко побита. Десятки затриманих, поранених. Поміж потерпілих, із травмами опинився і наш студент Віталій Кузьменко – майбутній герой Революції Гідності, волонтер та доброволець зони ООС. Наш Університет першим засвідчив свій протест проти свавілля жорстокості та насильства відео-зверненням, яке транслювалось по всіх інформ-каналах, набираючи сотні тисяч переглядів, тим самим, разом із мільйонами українців відстоюючи євровибір, глибинно переосмислюючи слова Б. Грінченка – «Україна – в цьому слові для мене все…»
Весь період Майдану стояв намет Університету, саме тоді виникла громадська організація «Грінченківська громада», а наші викладачі і студенти брали активну участь у всіх акціях та народних віче того періоду, були перекладачами для ЗМІ інших держав, волонтерами, учасниками Автомайдану, допомагали на польових кухнях, приносили їжу, речі, ліки, працювали у пунктах медичної допомоги, чергували і боронили Майдан самовіддано і мужньо.
Це - незабутні дні, осяяні смутком і надією водночас, а гідність і відчуття свободи надають і надалі сил у захисті прав людини.
Матеріали надано НМЦ соціально-гуманітарної взаємодії та організації дозвілля студентів
Безбар’єрність
Україна, 04053, м.Київ,