Звіт про виконання наукової теми Факультету образотворчого мистецтва і дизайну «Мистецькі практики України в європейському культурному просторі»

Звіт про виконання наукової теми Факультету образотворчого мистецтва і дизайну «Мистецькі практики України в європейському культурному просторі» 27 березня 2025 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

27 березня 2025 року на засіданні Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка затверджено звіт про виконання наукової теми Факультету образотворчого мистецтва і дизайну «Мистецькі практики України в європейському культурному просторі» (реєстраційний номер 0116U003293).

Результати дослідження за чотирма напрямами за звітний період представила керівник теми Ольга Школьна, завідувач кафедри образотворчого мистецтва, доктор мистецтвознавства, професор.
Під час реалізації наукової теми:

на першому (підготовчому/початковому) етапі розроблено концепцію дослідження і сформовано емпіричні бази за чотирма дослідницькими напрямами – «Архітектура і монументально-декоративне мистецтво», «Образотворче мистецтво та мистецтвознавча експертиза», «Декоративно-прикладне мистецтво і дизайн», «Штучний інтелект та імерсивні технології»;
на другому (основному/дослідницькому) етапі реалізовано концепцію дослідження:
- за першим напрямом – досліджено архітектуру Англії доби Єлизаветинського та Яковіанського часу; зіставлено дзеркальні інтер’єри Ірану і Кавказу, дзеркальні інтер’єри Тбілісі, дзеркальні інтер’єри Тархан-Моураві, походження ганчевих композицій з ойнаванд-уймою в інтер'єрах Узбекистану та Грузії; вперше введено до наукового обігу окремий вид монументально-декоративного мистецтва, дотичний до Дніпропетровщини, а також зіставлено стилістику інтер’єрів коворкінг-центрів України; вперше визначено сюжетно-тематичні пріоритети сучасного мурал-арту в Європі;
- за другим напрямом – з’ясовано впливи давньоєгипетських космогоній на іконографію середньовічних святих; доведено, що ідеї Т. Шевченка щодо серії офортів «Живописна Україна» реалізовано його послідовниками, зокрема І. Їжакевичем; окреслено впливи давньоєгипетських космогоній на іконографію середньовічних святих; охарактеризовано риси культурної ідентичності українців Закарпаття другої половини ХХ століття через їх живопис окресленого періоду;
- за третім напрямом – виявлено та проаналізовано технології виготовлення колтів, суфійських кашкуль і слов’янських човнів, корали і бурштин в традиційних прикрасах України, розписні яйця світу, муранські намистини в українських прикрасах, скляні прикраси з колекцій Криму, ягнуски, баламути, Морчичі, газебо і портшези; розроблено теоретико-методологічні засади їх вивчення; встановлено, що майстрами-ювелірами Київської Русі були Аліпій, Марко Печерник, Лазар Богша, Никодим, Кузьма, Максимос, Т. Н.; вперше визначено хронологію виготовлення «писаних пацьорок» з українських музейних колекцій, переатрибутовано венеційські намиста з колекції львівського Музею етнографії та художнього промислу; вперше доведено зв’язок варіантів форм і декору посуду з «одрукуванням» Глинського фаянсового виробництва (зб. Музею етнографії та художнього промислу, ХІХ ст.) з англійською тонкою керамікою Давенпорту ХІХ ст.; вперше доведено зв’язок з візантійською меблевою традицією грузинських сучасних тронів і політронів; доведено специфіку продукції українських персіярень ХVІІ – ХІХ ст. порівняно з сучасними іранськими традиційними килимами; вперше доведено впливи мавританського мистецтва на золотарство Європи пізнього Середньовіччя і Раннього Нового часу в сегменті Морчичів, Моретто, Блексамурів;
- за четвертим напрямом – акцентовано художньо-образні особливості творів, запроєктованих за допомогою диджитал-технологій 2010-х – 2020-х рр.; уперше розкрито вплив штучного інтелекту та імерсивних технологій на сучасні мистецькі практики України; доведено зміну парадигми образотворчого мистецтва на візуальне за рахунок уведення елементів 3D, віртуальної, доповненої, розширеної та зміненої реальності в сучасні форми живопису; вперше охарактеризовано твори з доповненою реальністю в сучасному мурал-арті України; розкрито художньо-образні особливості творів образотворчого і декоративного мистецтва, розроблених у VR, NFT-токенів; уперше проаналізовано твори зі скла, запроєктовані за допомогою штучного інтелекту, а також втілені проєкти кришталевої скульптури 2024 р.

Результати теоретико-аналітичних пошуків практично реалізовано через оновлення освітніх програм («Образотворче мистецтво», «Цифрове етномистецтво», «Графічний дизайн») та навчальних дисциплін («Історія декоративно-прикладного мистецтва», «Історія образотворчого мистецтва», «Понятійно-категоріальний апарат в образотворчому мистецтві», «Культурно-мистецькі традиції Далекого Сходу в європейському просторі», «Методика, психологія і педагогіка художньої творчості», «Історія декоративно-прикладного мистецтва», «Диджитал-арт та ві-арт технології», «Сучасне мистецтво та тривимірні арт-об’єкти», «ШІ в образотворчому мистецтві» для студентів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти Факультету образотворчого мистецтва і дизайну; відображено в тематиці низки дипломних проєктів здобувачів.

Результати дослідницьких напрямів апробовано на таких рівнях:

міжнародному – в рамках співпраці з Музеєм Шевченка в Торонто відбулися відкриті лекції Ольги Школьної (Канада); проведено 1 Міжнародну науково-практичну конференцію «Трансформація гуманітарної сфери та культурного простору під впливом війни»; результати дослідження апробовано на 20-ти міжнародних науково-практичних конференціях; подано міжнародну грантову заявку: проєкт Жан Моне FAIR Principles in artistic research: European experience of openness, innovation, and inclusion (Принципи FAIR у мистецтвознавчих дослідженнях: європейський досвід відкритості, інновацій та інклюзії) в рамках Програми ЄС Еразмус+ (ERASMUS-JMO-2025-HEI-TCH-RSCH (ID 101238592). взято участь у міжнародних науково-дослідних та мистецьких проєктах (Туреччина (Анталія), Канада (Торонто)); взято участь у міжнародних мистецьких конкурсах та пленерах; опубліковано 30 наукових статей, які індексовано в наукометричних базах даних Scopus та Web of Science;
всеукраїнському – взято участь у близько 110 конференціях; проведено 20 круглих столів, гостьових лекцій тощо; опубліковано 200 статей у фахових виданнях України з мистецтвознавства та інших наукових виданнях; опубліковано 3 монографії, 3 навчальні посібника, 2 збірника тез науково-практичних конференцій;
університетському – захищено 7 дисертацій здобувачами третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

Подальші кроки в дослідженні проблематики наукової теми та її реалізації такі:

розвиток декоративно-прикладного мистецтва і протодизайну Київської Русі та України (художні фарфор-фаянс, художнє скло, художній метал, художнє дерево, гончарство, ювелірне мистецтво, художнє ткацтво, гобеленництво, килимарство);
теоретико-методологічні засади мистецтвознавчої науки в Україні та світі;
культурні цінності та культурна спадщина у херитології;
архітектура і мистецтво країн Західної, Центральної та Середньої Азії, Близького Сходу й Африки у сучасних дизайнерських розробках інтер’єру;
юдаїка та візуальне мистецтво країн арабського світу;
архітектура та декоративно-прикладне мистецтво Англії;
промисловий і графічний дизайн, дизайн середовища, цифрове мистецтво й інформаційні технології у сучасній теорії та практиці;
образотворче мистецтво України, Європи й Америки ХVІІІ – початку ХХІ століть;
ініціювання й координація наукових досліджень у галузі мистецтвознавства, культурології, музеєзнавства, пам’яткознавства, дизайну;
упровадження сучасних мистецьких технологій у творчу практичну діяльність закладів освіти;
проведення та участь у міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, семінарах, конгресах, брифінгах, круглих столах, симпозіумах, колоквіумах тощо;
сприяння розвитку наукових осередків школи у мистецьких закладах України; рецензування монографій, підручників, посібників, дисертаційних досліджень;
участь у роботі експертних, спеціалізованих вчених рад, робочих груп Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.