Фестиваль науки – 2025: XIV Міжнародна наукова онлайн-конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України XIX – початку XX ст.: політика пам’яті у минулому й сьогоденні»

Фестиваль науки – 2025: XIV Міжнародна наукова онлайн-конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України XIX – початку XX ст.: політика пам’яті у минулому й сьогоденні» 27 травня 2025 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

27 травня 2025 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка до Дня науки в Україні за ініціативи Факультету суспільно-гуманітарних наук відбулася XIV Міжнародна наукова онлайн-конференція «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: політика пам’яті у минулому й сьогоденні».
Співорганізаторами конференції цього року стали Інститут історії України й Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут історичної урбаністики, Інститут східноєвропейських досліджень Філософського факультету Карлового університету (Чеська Республіка), Факультет історичних наук Університету імені Миколая Коперника в Торуні (Польська Республіка), Міжнародна асоціація імені Януша Корчака (Швейцарська Конфедерація).
У роботі конференції, окрім представників вишів, наукових і культурно-освітніх установ Києва, Запоріжжя, Дніпра, Маріуполя, Бердянська, Олександрії, Часового Яру, взяли участь науковці з Естонської Республіки, Чеської Республіки, Республіки Польщі, Швейцарської Конфедерації, США, Великої Британії.
Пленарне засідання конференції вітальними словами відкрили Наталія Віннікова, проректорка з наукової роботи, голова Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка філологічних наук, професорка; Олена Александрова, деканка Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка філософських наук, професорка; Джеймс К. Дейлі, професор кафедри педагогічних досліджень Коледжу розвитку людини, культури та медіа Університету Сетон-Хол у штаті Нью-Джерсі (США) і Панайотіс Ксенофонтос, викладач кафедри славістики Оксфордського університету, доктор філософії, доктор педагогіки, професор(Велика Британія).
Модераторами конференції стали Анна Гедьо, завідувачка кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка докторка історичних наук, професорка; Марина Будзар, доцентка кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидатка історичних наук, доцентка; Вікторія Константінова, директорка Науково-дослідного інституту історичної урбаністики, професорка Бердянського державного педагогічного університету (м. Запоріжжя), докторка історичних наук, професорка; Віталій Андрєєв, заступник декана з наукової роботи Факультету суспільно-гуманітарних наук, професор кафедри історії України Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор; Олександр Бонь, доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук, доцент; Олег Іванюк, доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук; Руслан Куцик, доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук; Марія Прокопчук, доцентка кафедри англійської мови та комунікації Факультету романо-германської філології Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидатка педагогічних наук, доцентка.
На пленарному засіданні із доповідями виступили: Антон Лягуша, академічний директор магістерської програми «Дослідження пам’яті та публічна історія» Київської школи економіки, дослідник Консорціуму «Новий університет у вигнанні», кандидат історичних наук (тема «Нова меморіальна культура в Україні та експресивний порядок пам’яті»); дослідники з Естонії Володимир Сазонов, доцент Тартуського університету, професор-дослідник Естонської військової академії, доктор філософії, й Сір’є Купп-Сазонова, завідувачка кафедри перекладознавства Тартуського університету, докторка філософії (тема «Прокремлівські пропагандистські наративи та їхнє історичне коріння, соціально-політичні та мовні нюанси в контексті російсько-української війни»); Сергій Пахоменко, запрошений доцент кафедри комунікативних наук Латвійського університету, доцент кафедри міжнародних відносин та політології Маріупольського державного університету, кандидат історичних наук, доцент (тема «Деколонізація історичної пам’яті в Україні: виклики і пастки»); Анна Гедьо, завідувачка кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка історичних наук, професорка, й Олег Іванюк, доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук (тема «Політика забуття як інструмент стратегії імперського привласнення Криму (кінець XVIII–ХІХ ст.)»); Анна Яненко, заступниця начальника науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської лаври та музейництва Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»; нерезидентна дослідниця Французького дослідницького центру гуманітарних і соціальних наук (CEFRES), кандидатка історичних наук (тема «Вільнодумці, подвижники, жертви, пристосуванці чи зрадники: питання оцінки й комеморації інтелектуалів Києва 1920–1930-х рр.»); Тетяна Заболотна, старша наукова співробітниця воєнно-історичного відділу Інституту історії України НАНУ, кандидатка історичних наук (тема «Слідами страт: локації шибениць періоду нацистської окупації в меморіальному ландшафті Києва»); Ігор Гирич, завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук, професор (тема «Київська топоніміка і національний наратив: результати й перспективи символічного діалогу»); Ольга Ковалевська, провідна наукова співробітниця відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України, докторка історичних наук, професорка (тема «Сучасний street art як спосіб меморіалізації подій війни: польський досвід»). Особливу зацікавленість присутніх викликав виступ Олени Стяжкіної, провідної наукової співробітниці відділу історії України другої половини XX ст. Інституту історії України НАН України, докторки історичних наук, професорки (тема «Дні наших міст: простори пам’яті, простори вразливості (друга половина XX — перша чверть XXI ст.)»), яка, зокрема, дослідила, як регіональні практики святкування Дня міста в регіонах України впродовж десятиліть з моменту відновлення незалежності України протистояли національному гранд-наративу, не сприяючи укріпленню єдності держави.
Також на конференції працювали дискусійні платформи: «Політика пам’яті у фокусі наукових рефлексій», «Люди й локуси у просторі міста: лабіринти комеморативних практик», «”Мовою образу”»: літературно-художній контент творення колективної пам’яті», «Комеморативні практики: багатоваріантність реалізації», де було розглянуто множинні варіанти комеморації у просторі міста – від теоретичних концепцій до художньо-образного сегменту творення колективної пам’яті.
Серед доповідей першої – третьої панелей особливе зацікавлення викликали виступи Марека Пржигоди, викладача Інституту східноєвропейських досліджень Філософського Факультету Карлового університету, доктора філософії, доцента, Чеська Республіка (тема «У пошуках народних героїв: гуситський рух у чеській історичній пам’яті»); Інни Шугальової, старшої наукової співробітниці відділу дослідження Голодомору і масових штучних голодів Національного музею Голодомору-геноциду, кандидатки історичних наук, доцентки (тема «Голодомор-геноцид в народній пам’яті (друга половина ХХ–ХХІ ст.»); Сергія Білівненка, доцента кафедри джерелознавчих студій та суспільних комунікацій Факультету історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету, кандидата історичних наук, доцента (тема «Контроверсійність оцінки особистості та діяльності Йосипа Гладкого в історіографічних та публічних меморіальних практиках»); Вадима Хмарського, професора кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, доктора історичних наук, професора (тема «Еволюція образу Іллі Мечникова у синтетичних творах з історії Одеського університету (кінець 19 — початок 21 ст.)»); Юрія Федорика, доцента кафедри історії та філософії Гуманітарно-економічного факультету Бердянського державного педагогічного університету, кандидата історичних наук (тема «Православна церковна архітектура на службі імперії: стандартизація православних храмів на Холмщині й Підляшші та її наслідки для українсько-польських стосунків»); Ірини Шандри, професорки кафедри музейно-туристичної діяльності Харківської державної академії культури; професорки кафедри соціально-економічної історії Вищої школи економіки у Варшаві, докторки історичних наук, професорки (тема «Свято-Миколаївські храми у Кам’янському: трансформація символів»); Людмили Касян, начальниці відділу забезпечення збереженості та обліку фонодокументів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, аспірантки Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (тема «Хронікально-документальні сюжети та фільми як складова радянських комеморативних практик») та інших.
Варто зазначити, що у четвертій і п’ятій секціях успішно виступили молоді дослідники – студенти бакалаврату і магістратури, аспіранти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Запорізького національного університету, Факультету соціальної та мовної комунікації Горлівського інституту іноземних мов. Під час роботи п’ятої секції виступив Ентоні Шпільмана, представник Міжнародної асоціації імені Януша Корчака, Швейцарська Конфедерація (тема «Освітні, культурні та мистецькі практики в контексті інтеграції України в міжнародний науково-інноваційний простір»).
Загалом участь у конференції взяло 98 доповідачів, які обговорювали низку актуальних питань – від наукових рефлексій щодо реалізації політики пам’яті до багатоваріантності комеморативних практик.
Маємо надію, що результативність цьогорічної конференції «Київ і кияни у соціокультурному просторі України: політика пам’яті у минулому й сьогоденні» стане ґрунтовною основою для урізноманітнення та поглиблення наукових пошуків у майбутньому.