Проміжний звіт з реалізації наукового дослідження «Методи та моделі забезпечення кібербезпеки інформаційних систем переробки інформації та функціональної безпеки програмно-технічних комплексів управління критичної інфраструктури»

Проміжний звіт з реалізації наукового дослідження «Методи та моделі забезпечення кібербезпеки інформаційних систем переробки інформації та функціональної безпеки програмно-технічних комплексів управління критичної інфраструктури» 29 травня 2025 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

29 травня 2025 року на засіданні Вченої ради Університету затверджено проміжний звіт про результати реалізації наукової теми кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка Факультету інформаційних технологій та математики «Методи та моделі забезпечення кібербезпеки інформаційних систем переробки інформації та функціональної безпеки програмно-технічних комплексів управління критичної інфраструктури» (реєстраційний номер: 0122U200483; термін виконання: червень 2022 р. – червень 2027 р.). Результати дослідження представила керівник наукової теми Наталія Коршун, професор кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка, доктор технічних наук, професор.

Наукове дослідження реалізується за чотирма основними напрямами:

«Формування політик інформаційної безпеки підприємства на основі методології Zero Trust» – зосереджено на розробці динамічних політик контролю доступу на основі контексту, методів виявлення, оцінки та управління ризиками в середовищі Zero Trust, технічних аспектах реалізації Zero Trust.
«Natural Language Processing для систем моніторингу та реагування на інциденти інформаційної безпеки» – сфокусовано на розробці методів використання NLP для виявлення кіберзагроз у неструктурованих джерелах, інтеграції NLP у системи моніторингу, моделюванні сценаріїв атак на основі текстових описів.
«Забезпечення захисту інформації в мережах інтернету речей» – включає обґрунтування та створення моделей загроз та ризиків в IoT-середовищах, архітектури безпечних IoT-систем, створення криптографічних механізмів для IoT-пристроїв, захист критичної IoT-інфраструктури.
«Класична, квантова та постквантова криптографія» – забезпечує вдосконалення та оптимізацію класичних алгоритмів, аналіз квантових криптографічних протоколів, розробку та валідацію постквантових криптографічних алгоритмів.

Кожен із цих напрямів спрямований на вирішення актуальних проблем і має значний потенціал для практичного застосування.

За період реалізації наукової теми опубліковано: 128 наукових статей, з яких 64 – в наукових журналах, які проіндексовано в наукометричних базах даних Scopus та Web of Science; результати ослідження апробовано на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Практична значущість результатів наукового дослідження підтверджується активною взаємодією з науковими установами Національної академії наук України, бізнес-структурами, а також підприємствами та установами галузі кібербезпеки. Співпраця здійснюється у форматі регулярних консультацій, участі в спільних науково-практичних семінарах, прикладних дослідженнях, спрямованих на вирішення актуальних завдань та впровадження результатів у практику кібербезпеки.

Результати реалізації наукової теми впроваджено в Інституті програмних систем Національної академії наук України, Інституті телекомунікацій та глобального інформаційного простору Національної академії наук України.

У межах реалізації наукової теми кафедри виконано та виконуються кваліфікаційні й дисертаційні роботи здобувачів другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.

В освітній процес Університету Грінченка результати наукового дослідження імплементовано через: щорічне оновлення робочих програм навчальних дисциплін, розроблення освітніх компонентів до нових редакцій освітньо-професійних програм першого (бакалаврського) рівня «Безпека інформаційних і комунікаційних систем», «Комп’ютерна інженерія», освітньо-професійної програми другого (магістерського) рівня «Безпека інформаційних і комунікаційних систем» та третього (освітньо-наукового) рівня «Інформаційна безпека держави».