Звіт про результати виконання наукової роботи «Формування ефективної системи управління економічною безпекою аграрного сектора в системі сталого розвитку»

Звіт про результати виконання наукової роботи «Формування ефективної системи управління економічною безпекою аграрного сектора в системі сталого розвитку»23 квітня 2026 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

 

 

23 квітня 2026 року на засіданні Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка затверджено звіт Шульги Ольги Антонівни, стипендіата Верховної ради України імені Бориса Патона, доктора економічних наук, професора, професора кафедри управління про виконання нею наукової роботи «Формування ефективної системи управління економічною безпекою аграрного сектора в системі сталого розвитку» (реєстраційний номер: 0125U003389; термін виконання: 01.2025-04.2026 рр.).

Мета роботи – обґрунтування теоретико-методологічних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо формування ефективної, саморегульованої системи управління економічною безпекою аграрного сектора, здатної забезпечувати сталий розвиток та стратегічну життєздатність суб'єктів господарювання в умовах динамічних загроз та воєнних викликів.

Фундаментальні та прикладні результати виконання роботи охоплюють три ключові напрями наукового внеску, що формують самостійну теоретичну та методологічну базу для галузі: побудова структурно-логічної моделі формування ефективної системи управління економічною безпекою аграрного сектора як цілісної архітектури управлінських рішень; вдосконалення системи показників комплексного оцінювання ефективності управління безпекою аграрного сектора та реалізації заходів з її підвищення; визначення шляхів вдосконалення стратегій управління ризиками та фінансовою стійкістю аграрного сектору в умовах нестабільності.
У науковій роботі:

вперше:

  • обґрунтовано концептуальний підхід до трактування економічної безпеки аграрного сектору як динамічної системи аграрної резильєнтності, що, на відміну від статичних підходів захищеності, визначає здатність галузі до саморегенерації та структурної трансформації в умовах екстремальної невизначеності. Такий підхід дозволяє розглядати безпеку через синергію трьох функціональних векторів: адаптивного (гнучке реагування на воєнні шоки), відновлювального (регенерація ресурсного потенціалу) та стратегічного (відповідність імперативам Європейського зеленого курсу);
  • розроблено інтегровану модель цифрового розмінування агроландшафтів, методологічну основу якої становить поєднання БПЛА-магнітометрії та нейромережевого аналізу для формування предиктивних карт забруднення територій. Застосування моделі трансформує гуманітарне розмінування з тривалого механічного процесу на високотехнологічну операцію з управління великими даними, що є критичною передумовою відновлення територіальної цілісності агроекосистем у поствоєнний період;
  • сформульовано інституційну архітектуру аграрного мікро-кластера як базової структурної одиниці відновлення сільських територій, що функціонує на принципах енергоавтономії та замкненого циклу виробництва. Це дало змогу обґрунтувати модель децентралізованого агровиробництва, яка мінімізує залежність від пошкодженої критичної інфраструктури та сприяє капіталізації локальних природних ресурсів;
  • визначено стратегічні засади екологічної дипломатії аграрного сектора, де впровадження декарбонізованих технологій та розвиток національного бренду Ukraine Eco-Friendly розглядаються як ключові інструменти подолання транскордонних вуглецевих бар’єрів. Обґрунтовано, що перехід до кліматично нейтрального виробництва є не лише екологічним зобов’язанням, а стратегічним чинником забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного агробізнесу на ринку ЄС;

удосконалено:

  • методичне забезпечення оцінки економічної безпеки аграрних підприємств, що поєднує врахування екзогенних воєнних загроз із імовірнісним прогнозуванням якісних характеристик земельних ресурсів. Завдяки використанню систем інтелектуального моніторингу забезпечується випереджувальна діагностика стану галузі, що уможливлює прийняття превентивних рішень і запобігає переходу системи у зону критичної нестабільності;
  • організаційно-економічний механізм управління безпекою аграрної сфери, що базується на впровадженні інтелектуальної цифрової платформи на базі Державного аграрного реєстру із використанням технологій блокчейн. Удосконалений механізм забезпечує наскрізну прозорість ланцюгів доданої вартості та автоматизацію розподілу ресурсів відновлення, що відповідає міжнародним стандартам підзвітності «Відбудуй краще, ніж було»;
    набули подальшого розвитку:
  • теоретико-методологічне обґрунтування ролі України у глобальній системі колективної безпеки, яке збагачено положеннями про те, що стабільність українського агроекспорту є стратегічним запобіжником міжнародним міграційним кризам та геополітичним дестабілізаціям у країнах Глобального Півдня. Це дозволяє ідентифікувати аграрний сектор не лише як експортера сировини, а як критичного архітектора світової продовольчої стабільності;
  • змістовна характеристика взаємовпливу соціально-економічних відносин та технологічних способів виробництва через доведення пріоритетності переходу до регенеративного землеробства в умовах Промислової революції 4.0. Визначено нові суперечності технологічного розвитку: між потребою у швидкій цифровізації та фінансовим виснаженням виробників; між вигодами інтенсифікації та загрозами втрати біорізномоніття через воєнний вплив;
  • інструментарій забезпечення фінансової стійкості агробізнесу шляхом обґрунтування використання ESG-зв’язаного кредитування, зелених облігацій та діджиталізації капіталу через DeFi-платформи. Застосування цих інструментів у поєднанні з міжнародним страхуванням воєнних ризиків дозволяє розблокувати приплив іноземних інвестицій у ризиковані зони та забезпечити технологічне оновлення галузі на засадах енергонезалежності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані теоретичні положення, методичні підходи та практичні рекомендації становлять прикладну базу для трансформації систем управління підприємств аграрного та суміжних секторів в умовах високої невизначеності. Запропонований інструментарій дозволяє суб’єктам господарювання переходити до проактивних моделей забезпечення економічної безпеки, інтегруючи цифрові рішення та принципи сталого розвитку в операційну діяльність. Практична значущість наукових результатів підтверджена відповідними документами про впровадження: ПрАТ «УПСК» (взято до впровадження систему фінансових, технологічних та ризикових індикаторів для точної диференціації страхових тарифів, а також авторський підхід до детекції небезпечних станів для вдосконалення алгоритмів врегулювання страхових подій у аграрному секторі); ТОВ «АЛЬФА-ВЕТ» (впроваджено індикатори безпеки для ідентифікації загроз цінової нестабільності та мобільні інструменти GPS-контролю логістики, що забезпечило зменшення витрат на безпеку на 15–20%); ТОВ «РЕКАВА» (використано підсистему ідентифікації ризиків для раннього виявлення загроз ліквідності та сировинних дефіцитів у воєнних реаліях, впроваджено інтелектуальні інструменти моніторингу), ТОВ «ЕСТЕ СОЛЮШН» (застосовано дворівневу модель ідентифікації загроз для прогнозування стабільності поставок органічної сировини, а також методологію оцінки соціального впливу та підходи до аналізу слабких сигналів небезпеки для формування програм лояльності та запобігання фінансовим втратам від ринкової волатильності).

За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць, з них: 1 одноосібна монографія, 2 статті у наукових періодичних виданнях, що індексуються в НМБД Web of Science, 8 статей у наукових фахових виданнях України, що входять до міжнародних наукометричних баз, 2 публікації у матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій.

Доцільність продовження досліджень за цією тематикою обумовлена необхідністю подальшого поглиблення інструментарію кіберфізичного захисту критичної інфраструктури АПК та розробки механізмів адаптації до вуглецевого регулювання у межах євроінтеграційних процесів. Перспективним напрямом є розвиток алгоритмів штучного інтелекту для управління автономними виробничими одиницями в умовах поствоєнного відновлення територій, що дозволить Україні закріпити статус глобального хабу агроекологічних інновацій.

Ціль 02. Подолання голодуЦіль 08. Гідна праця та економічне зростанняЦіль 09. Промисловість, інновації та інфраструктураЦіль 12. Відповідальне споживаня та виробництвоЦіль 13. Пом'якшення наслідків зміни кліматуЦіль 15. Збереження екосистем сушіЦіль 17. Партнерство заради сталого розвитку

Звіт про результати виконання наукової робо...
Звіт про результати виконання наукової робо...
Звіт про результати виконання наукової робо...
Звіт про результати виконання наукової робо...