Фестиваль науки – 2026: Міжнародна наукова конференція «Літературний процес: топос страху»

21 травня 2026 року

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

21 травня 2026 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відбулася Міжнародна наукова конференція «Літературний процес: топос страху», організована кафедрою української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва. До її роботи долучилися 104 науковці з 45 установ із шести країн – України, Австрії, Німеччини, Польщі, Сербії та Хорватії.

На початку заходу з вітальним словом до учасників конференції звернулася Ірина Руснак, декан Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор. Модераторами пленарного засідання стали Олена Бровко, завідувач кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства та Тетяна Вірченко, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства.

На пленарному засіданні з доповідями виступили: Людмила Тарнашинська, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України (Україна), доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Презумпція страху як фактор захисту: між емоцією та надією (художньо-антропологічний досвід нової чуттєвості)»); Ірина Руснак, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (Україна), доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Ревізія страху в поемі «Еклєзіяст» Бориса Гомзина: вісниківська відповідь на кризу європейського гуманізму»); Тетяна Гребенюк, Варшавський університет (Республіка Польща), доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Страх радіаційного забруднення в післячорнобильській українській літературі»); Світлана Підопригора, Інсбруцький університет імені Леопольда і Франца (Республіка Австрія), доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Невербальне зображення травми в українських воєнних коміксах»).

Пленарне засідання завершилося презентаціями нових видань наших колег. Монографію Ірини Руснак «Микола Чирський: Сильвета про творче горіння на бойовій стійці» представив кандидат філологічних наук, доцент Олег Баган (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка). Біографічне видання Сніжани Жигун «Лише жінки. 22 сильветки українських письменниць» представила кандидат філологічних наук, доцент Олена Доценко (Національний університет «Києво-Могилянська академія»).

Наукові дискусії, започатковані під час пленарного засідання, продовжилися в межах секційної роботи:

«Страх і віра: мотиви, персоніфікації, візуалізації, образи, «вічні» сюжети/хтонічні/міфологічні формати страху» (модератор – Тетяна Вірченко, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор);
«Катаклізми і війни – страх, колективна травма, посттравма» (модератори – Олексій Сухомлинов, професор Інституту міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету, доктор філологічних наук, професор та Сніжана Жигун, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, доцент);
«Метафізика тиші: невимовне, забуття та страх перед зникненням сенсу» (модератор – Людмила Юлдашева, доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент);
«Поетика тілесності: метаморфози, бодігорор та естетика огидного» (модератор – Галина Бітківська, завідувач кафедри світової літератури Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, доцент);
«Страх як філософсько-мистецький конструкт» (модератори – Тетяна Мейзерська, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор та Артур Брацкі, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор Гданського університету, доктор філологічних наук);
«Антиутопії, дистопії, залякування популізмом, страх перед майбутнім / Страх смерті і політична історія» (модератор – Світлана Євтушенко, доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук);
«Готика, горор, містика – території контакту світів / гендерні та вікові виміри страху» (модератор – Наталія Розінкевич, доцент кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти, докторант спеціальності 035 Філологія Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук).

Рефлексії щодо тематики та проблематики дискусійних виступів надихнули учасників на формулювання теми наступної конференції: «Літературний процес: історія ідей та долі ідейних натхненників», проблематика якої суголосна науковій темі кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства «Література як інтелектуальний код суспільних трансформацій в Україні (кінець XIX ‒початок XXI ст.).