Борис Грінченко як лідер-служитель

Справжнім прикладом лідерства як служіння для нашого університету є людина, чиє ім’я ми носимо, наш ідейний лідер – Борис Дмитрович Грінченко. Протягом усього життя він служив Україні. Недарма його називали Великим Просвітителем – він побачив, що тогочасній Україні катастрофічно бракує освічених людей, і поклав життя на те, щоб зробити знання доступними кожному. За словами композитора Миколи Лисенка, «Обвівши духовним зором Україну з краю в край, постеріг, зрозумів тяжке її безпомічне становище — і вирішив віддати життя своє на службу їй, кинувшись самотужки обслуговувати потреби її духа».

Лідер-служитель завжди має в своєму серці візію – бачення кінцевого результату. Безперечно, в серці Бориса Грінченка візія нової України – розвиненої, процвітаючої, незалежної та освіченої – сяяла яскравим вогником протягом всього його недовгого, але продуктивного життя. Цією візією він захопив і своїх послідовників – як тих, хто працював пліч-о-пліч з ним, так і наступні покоління. Грінченко ніколи не обмежувався лише словами, він завжди прагнув діяти та спонукав інших слідувати його прикладу. Друзі називали його «Людина повинності». Присвятивши життя просвітництву, визначивши його своєю життєвою місією, він вже ніколи не відступав від цього та розбудовував освіту в Україні як тільки міг.

Варто відмітити, що до питання просвітництва Борис Грінченко підходив цілісно та комплексно. Своєю працею він подав приклад ефективних змін в системі освіти, адже прагнув покращити ситуацію в усіх її сферах та створити умови для навчання якомога більшої кількості людей, а не тільки школярів. Згадаймо: Грінченко не тільки безпосередньо вчителював, але й писав підручники та опікувався умовами функціонування шкіл; у додаток до цього він упорядкував словник української мови, видавав літературу українською мовою, випускав журнали, брав участь у діяльності «Просвіти», а також збирав бібліотеку Марії і Бориса Грінченків. Плоди його невтомної праці залишаються актуальними і донині, а важливість творчого, наукового та педагогічного доробку Грінченка важно переоцінити.

Борис Грінченко ніколи не зупинявся перед труднощами. Навпаки, він завжди шукав можливість вирішити будь-яку складну ситуацію або проблему, намагався зрозуміти, як саме він може допомогти у подоланні складностей. Про його проактивний підхід до усього, за що він брався, свідчать написані ним рядки:

Говорять люди: не зітхай,

Чого нема, то й так нехай!

А я говорю: не зітхай,

Коли нема,— борись, придбай!

Борис Грінченко – справжній лідер-служитель та реальний приклад того, що слідування принципам лідерства як служіння завжди приносить довгострокові та великі результати. Життя та праця Бориса Дмитровича – джерело нескінченного натхнення для кожного , хто і сьогодні продовжує жити за його цінностями та ідеалами; кожного, хто вірить, що кропіткою працею можна досягти будь-яких цілей; кожного, хто вірно служить іншим людям, громаді та суспільству.