Концепція цілісної Системи підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у м. Києві

Проект

КОНЦЕПЦІЯ
цілісної Системи підготовки і підвищення кваліфікації
педагогічних кадрів у м. Києві

І – Основні положення

1. Концепція цілісної Системи підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрі у м. Києві (далі – Концепція) розроблена з метою визначення та легітимізації основних параметрів функціонування та розвитку Системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників освіти (далі – Система).
2. Концепція спирається та зорієнтована навиконання положень:

• • Конституції України;
  • законодавства України про освіту;
  • Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» від 4 липня 2005 р.;
  • Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. №347/2002;
  • Державної програми «Вчитель», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. № 379;
  • програми «Освіта столиці 2006-2010 рр.», затвердженою сесією Київради від 19 грудня 2006 р. № 289/346;
  • «Концептуальних засад розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір» затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 31 грудня 2004 р. №988;
  • Концепції розвитку післядипломної освіти в Україні, затвердженої рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 11 квітня 2002 р. № 3/5-4.

1. Актуальність розроблення та прийняття Концепції зумовлені потребою забезпечити:

• • якісне оновлення методології, змісту і технологій підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для системи освіти на основі поєднання цілісного педагогічного процесу з науковими дослідженнями;
  • врахування позитивного вітчизняного і світового педагогічного досвіду, досягнення загальноприйнятих міжнародних освітніх стандартів та реалізація принципів Болонської декларації;
  • ефективний новаторський підхід до реалізації прогресивних педагогічних теорій і технологій навчання;
  • оновлення та узгодження змісту навчальних дисциплін усіх складових Системи, передбачених державними освітніми стандартами;
  • постійну взаємодію з освітніми й науковими закладами та установами.

1. Прийняття Концепції сприятиме створенню та реалізації необхідних умов для ефективного та результативного функціонування та розвитку Системи, що забезпечить оптимальні умови для неперервної (ступеневої) педагогічної освіти, її наступності, координації діяльності всіх її складових, ефективності управління освітньою системою, підвищення наукового потенціалу сфери освіти української столиці.

ІІ – Основні параметри функціонування та розвитку Системи

1. Основними параметрами функціонування та розвитку Системи є її:

• • місія;
  • елементи;
  • принципи функціонування;
  • пріоритетні завдання і шляхи розвитку.

1. Місія Системи – забезпечення розвитку освіти м. Києва через підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації високопрофесійних, конкурентоспроможних фахівців, здатних активно діяти в умовах ринкової економіки та соціального партнерства.
2. Елементи Системи. Система включає педагогічні навчальні заклади різних рівнів акредитації, що знаходяться у підпорядкуванні КМДА:

• • Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка;
  • Київський педагогічний коледж імені К.Д.Ушинського;
  • Київський педагогічний коледж;
  • Педагогічний коледж при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка;

а також:

• • районні науково-методичні центри;
  • районні та шкільні методичні об’єднання.

1. Принципифункціонування та розвитку Системи:

• • поєднання науки, навчання і громадянського життя у системі неперервної (ступеневої) освіти;
  • безперервність – реалізація безперервної педагогічної освіти та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;
  • наступність – забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти;
  • випереджальний характер освіти – забезпечення випереджувального спрямування підготовки педагогічних працівників, подолання розриву між змістом педагогічної освіти, досягненнями педагогічної науки та практики;
  • ефективність та результативність – підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, усунення дублювання навчальних планів, запровадження кредитно-модульної системи навчання;
  • інноваційність – застосування у навчально-виховному процесі гнучких освітніх інноваційних програм та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
  • європеїзація – запровадження європейських вимірів якості освіти.

1. Пріоритетні завдання і шляхи розвитку Системи:

• • Удосконалення кадрового та соціального забезпечення Системи
  • Оптимізація структури та управління Системою через визначення і формування нового статусу Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка як провідної установи Системи
  • Наукове забезпечення функціонування Системи
  • Модернізація підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи освіти м. Києва

ІІІ – Пріоритетні завдання і шляхи розвитку Системи

10. Удосконалення кадрового та соціального забезпечення Системи шляхом:

• • переходу до професійного менеджменту;
  • створення умов для стимулювання розвитку кадрового потенціалу Системи;
  • забезпечення індивідуалізації та варіативності змісту і форм професійного удосконалення праці педагогічних працівників;
  • розробки та упровадження механізмів підвищення мотивації діяльності та безперервного професійного зростання науково-педагогічних і педагогічних працівників;
  • упровадження та стимулювання заходів, спрямованих на відбір і залучення талановитої молоді до складу науково-педагогічних і педагогічних працівників.

11. Оптимізація структури та управління Системою через визначення і формування нового статусу Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка (далі – Університет) як провідної установи Системи шляхом:

• • Інтеграції людських, фінансових та матеріальних ресурсів факультетів Університету та педагогічних коледжів міста для здійснення переходу на якісно новий рівень підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів.
  • Удосконалення структури факультетів Університету.
  • Створення в структурі Університету:
    • Інституту післядипломної педагогічної освіти (на базі факультету підвищення кваліфікації).
    • Інституту дошкільної і початкової освіти, мистецтв і дизайну (на базі педагогічного факультету Університету та Київського педагогічного коледжу ім. К.Д. Ушинського).
    • Гуманітарного інституту (на базі філологічного та соціально-гуманітарного факультетів Університету та педагогічного коледжу ГУОН КМДА при Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка).
    • Інституту психології та соціальної педагогіки (на базі факультету психології та соціальної педагогіки Університету та педагогічного коледжу ГУОН КМДА при Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка).
    • Інституту освітнього законодавства і захисту прав дитини.
    • Інституту інформаційних технологій
    • Інститут лідерства, менеджменту та інновацій.
    • Факультет фізичної культури.
    • Коледжу Університету (на базі Київського міського педагогічного коледжу ГУОН КМДА при Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка та Київського педагогічного коледжу ім. К.Д.Ушинського), що здійснюватиме підготовку фахівців на базі основної школи.
  • Введення до структури Університету загальноосвітнього навчального закладу № 195 ім. В. Кудряшова Дніпровського району м. Києва з метою забезпечення умов для безперервної педагогічної практики студентів, апробації нових навчальних технологій, проведення лабораторних і практичних занять, створення експериментальних навчальних кабінетів.
  • Реалізації наступних принципів функціонування та розвитку Університету:
    • Інноваційність для забезпечення якісно нового рівня ступеневої освіти.
    • Зв'язок навчання та наукових досліджень.
    • Лідерство Університету в розвитку столичної освіти.
    • Відкритість Університету, його активна інтеграція до світового освітнього та інформаційного простору на основі принципів Болонського процесу.
    • Відповідальності перед громадськістю.
    • Партнерства для забезпечення розвитку корпоративної культури Університету.
  • Розвиток кадрового потенціалу Університету:
    • переходу до професійного управління людськими ресурсами;
    • збільшення питомої ваги висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, спроможних реалізувати основні завдання Системи;
    • розробки та упровадження механізмів підвищення мотивації діяльності та безперервного професійного зростання науково-педагогічних і педагогічних працівників;
    • упровадження та стимулювання заходів, спрямованих на відбір і залучення талановитої молоді з випускників магістратури до складу науково-педагогічних працівників Університету та педагогічного коледжу;
    • створення умов для функціонування аспірантури та докторантури з метою зміцнення наукового потенціалу Системи;
    • відкриття Вченої спеціалізованої ради для захисту дисертаційних досліджень науковців Університету та педагогічних працівників міста;
    • комплексне розв'язання соціально-побутових умов (будівництво житла) та встановлення щомісячної надбавки у розмірі 50 відсотків ставки заробітної плати (посадового окладу) науково-педагогічним та педагогічним працівникам університету з 01.09.2007 року за складність та напруженість у роботі.
  • Зміцнення інфраструктури Університету:
    • будівництво, капітальний ремонт і реконструкція навчальних і спортивних корпусів на: вул. В.Воровського, 18/2; пр. П.Тичини, 17; вул. О.Серафимовича, 17; пр. Ю.Гагаріна, 16; б-р. О.Давидова, 18/2; бул. Т.Шевченка, 23.
    • завершення будівництва приміщень на пр. Тимошенка, 13-В;
    • створення університетського містечка та зведення житла для професорсько-викладацького складу Університету та педагогічних працівників міста, гуртожитку-готелю для студентів і аспірантів по вул. Березняківській, 4-А.
    • створення навчально-оздоровчого комплексу у м. Переяслав-Хмельницький;
    • створення комп'ютерної мережі та системи дистанційної освіти Університету.

12. Наукове забезпечення функціонування Системи шляхом:

• • створення єдиного освітньо-наукового середовища Системи;
  • розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень для удосконалення Системи;
  • здійснення наукових досліджень на замовлення органів міського самоврядування та виконавчої влади міста, закладів і установ столиці, виконання госпдоговірних науково-дослідних тем, що фінансуються з бюджету м. Києва;
  • проведення міжнародних, всеукраїнських, регіональних і міських конференцій з проблем розвитку освіти;
  • створення наукових шкіл та залучення обдарованих студентів і молодих учених до наукової діяльності, стимулювання роботи студентських наукових товариств;
  • розширення співробітництва Університету з зарубіжними вищими навчальними закладами з підготовки наукових кадрів;
  • створення єдиної інформаційної бази Системи на основі бібліотечних фондів та інформаційних ресурсів;
  • оптимізація видавничої діяльності Університету, видання наукових та навчально-методичних праць.

13. Оптимізація підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи освіти м. Києва шляхом:

• врахування індивідуальних потреб вчителів в особистісному та професійному зростанні;
• задоволення потреб педагогічних кадрів у новітній професійній інформації;
• прогнозування потреб міста у фахівцях системи освіти для регіонального замовлення на їх підготовку;
• запровадження системи безперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників, в тому числі на основі дистанційного навчання;
• розширення кола освітніх послуг для педагогічних працівників столиці;
• удосконалення професійної майстерності педагогічних працівників через систему методичної роботи науково-методичних центрів, організацію експериментальних педагогічних досліджень, педагогічних майданчиків, творчих груп, апробацію та впровадження перспективного педагогічного досвіду, нових освітніх технологій і досягнень науки, проведення постійно діючих семінарів для різних категорій учителів, майстер-класів, методичних оперативних нарад, творчих звітів, оглядів-конкурсів та інших форм роботи відповідно до запитів і побажань педагогів, а також створення системи консультативних пунктів;
• координація напрямів діяльності науково-методичних центрів, структуризація та узгодження їх штатних розписів;
• включення до системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів методичних об'єднань, навчальних закладів і науково-методичних центрів;
• здійснення моніторингу педагогічних, соціальних, економічних, організаційних та управлінських проблем підвищення кваліфікації на різних рівнях;
• урізноманітнення форм перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників міста, розширення організаційних форм підвищення кваліфікації;
• перехід на кредитно-модульну систему підвищення кваліфікації вчителів міста, зарахування кредитів за участь у відкритих заходах (відкриті уроки, майстер-класи, тренінги тощо), видання чи розміщення в Інтернеті публікацій.