«НЕ_ОСТАННЯ ВИШИВАНКА ГРІНЧЕНКА»: унікальні послання для воїнів-грінченківців

14 травня 2024 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

14 травня, напередодні Всесвітнього дня вишиванки, в галереї імені Віктора Огнев’юка провели незвичайну акцію. До 160-річчя видатного лексикографа відзняли документальний фільм «НЕ_ОСТАННЯ ВИШИВАНКА ГРІНЧЕНКА», в основу якого лягло відтворення вишиванки генія за світлиною. А нині студенти вирішили використати узір сорочки для створення шевронів. Перші 100 шевронів готували для відправлення грінченківцям, які захищають Вітчизну. У спеціальний вишиваний кисет вклали шеврон і фрагмент вірша. Відтворену вишиванку передали в Музей Бориса Грінченка.

«Вишиванка Бориса Дмитровича – це свідчення того, що наш духовний лідер і цією вишиванкою з нами, – зазначив в. о. ректора Олександр Турунцев, приймаючи унікальний артефакт. – Це дуже великий вклад для нашого Музею і впевнений в тому, що справа. яку ми запланували зробити для наших бійців, випускників та викладачів, це буде зв’язок з духовністю нашого лідера, з нашим університетом. Наш університет іде шляхом Бориса Дмитровича і нам зорують його слова:”Україна – в цьому слові для мене все!”»

Наші захисники-грінченківці підключилися онлайн і поділилися своїми думками стосовно акції: «Грінченко виховує ідентичність. Він стоїть на цьому пантеоні великих творців, натхненників українського народу і дає бажання розвиватися творчо і наповнювати свою свідомість його творами. Коли пізнаємо спадок великих майстрів – ми пізнаємо нашу історію і можемо моделювати адекватне, людяне майбутнє», – наголосив військовий документаліст, випускник магістерської програми «Літературна творчість» Ангел Ангелов.

Патріотичні вечорниці – це продовження проєкту «НЕ_ОСТАННЯ ВИШИВАНКА ГРІНЧЕНКА», який присвячений 160-річчю від дня народження українського лексикографа, укладача легендарного словника української мови. «Ми відзняли документальний фільм, в основу якого покладено процес відтворення вишиванки Бориса Грінченка, – розповідає авторка проєкту, журналістка Мар’яна Ангелова. – Це перший випадок в Україні, коли вишиванку відтворюють не за музейним артефактом, а за світлиною. На ювілей приїхали з фронту наші випускники і в розмові з ними виникла ідея – послати їм на фронт… вишиванку. Ну, нехай, не цілу, а її фрагмент».

Так зародився креативний задум – створити вишиті шеврони з узором вишиванки. Модернізували і сам процес виготовлення. Майстриня-вишивальниця Юлія Мельник взялася розробити проєкт машинної вишивки. А студентки запропонували вкласти шеврони у невеличкий кисет, який зазвичай дівчата давали на службу козакам. «Ще потрібні слова, а їх у Грінченка достатньо. Лише у чотиритомному виданні словника 68 000 слів, і всі могли б претендувати на статус «вишиваних», такі вони гарні! – зазначає директорка Музею Бориса Грінченка Юлія Голубнича-Шленчак. – Але найсильніше послання – це слова його поезії. Саме їх ми і вклали в кисетик разом із шевроном!».

Етнографиня Марина Олійник, яка власне і здійснила дослідження та пошук узору вишиванки, подарувала в. о. ректора Олександру Турунцеву партнерське видання «Вишивка в одязі видатних українців». Проєкт відомий в Україні і світі тим, що відтворює традиції українського одягу. Нині в цій шляхетній колекції також дослідження вишиванки Бориса Дмитровича. Етнографиня розповіла: «Переглядаючи, я була здивована тим, що один в один відшукала орнамент, який побутував на Снятинщині, що на Івано-Франківщині. Я передала цю інформацію пані Тетяні Зез, керівниці проєкту «Вишивка в одязі видатних українців». Вона, до речі, біженка від війни 2014 року з Донецьку. Я мала від експерта почути, що моя знахідка є правильною. І вона підтвердила мої здогадки. Ми зрозуміли, що зможемо відтворити в кольорах цю сорочку. У цьому я вбачаю величезний посил – посил єдності України».

Незабаром шеврони передадуть на фронт нашим воїнам. Так віртуозно національний геній долучиться до боротьби за нашу Перемогу!

Онлайн прем'єра документального фільму НЕ_ОСТАННЯ ВИШИВАНКА ГРІНЧЕНКА на YouTube каналі Астудії: