07 квітня 2026 року
07 квітня 2026 року в залі коворкінгу бібліотеки навчального корпусу №1 (вул. Левка Лук’яненка, 13-Б) Центром інноваційної діяльності Київського столичного університету імені Бориса Грінченка було ініційовано та проведено круглий стіл на тему:
«Потенціал славістики в контексті наук дипломатії: традиційні та інноваційні підходи».
У заході взяли участь науково-педагогічні працівники та дослідники Університету, зокрема:
- Блажко Олена Іванівна, директорка Центру інноваційної діяльності, кандидатка медичних наук.
- Стамбол Ігор Іванович, кандидат історичних наук, доцент кафедри інформаційних комунікацій факультету української філології, культури і мистецтва.
- Хорольська Карина Вікторівна, докторка філософії за спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки», доцентка кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка.
- Гелєвєра Ольга Петрівна, молодша наукова співробітниця Центру інноваційної діяльності.
Метою круглого столу стало обговорення потенціалу славістичних студій у контексті сучасних практик наукової дипломатії, а також визначення можливостей інтеграції традиційних гуманітарних підходів із новітніми цифровими інструментами.
Під час заходу було розглянуто низку актуальних питань. У доповіді Ігоря Стамбола акцентовано увагу на стратегічному значенні славістики як інструменту культурної дипломатії. Зокрема, було представлено тези публікації до славістичної збірки, присвяченої 17-му з’їзду славістів, а також окреслено перспективи роботи щодо наступного Зʼїзду у Празі 2029 року. Доповідач поінформував про проведення робочих зустрічей, зокрема з представниками Українського комітету славістів, інститутами НАН України та представниками ініціативи «Українська наукова діаспора», відзначивши недостатню динаміку інтеграції славістичних досліджень у сферу дипломатії. Водночас було визначено потенційні напрями співпраці з науковцями. Окремо підкреслено можливість формування стратегії діяльності ініціативної групи з розвитку славістики.
У виступі Карини Хорольської було розкрито можливості використання сучасних інструментів штучного інтелекту для оптимізації пошуку та аналізу наукових досліджень з україністики у світовому науковому просторі. Доповідачка наголосила на важливості цифровізації наукової комунікації та створення ефективних механізмів моніторингу міжнародних академічних ресурсів.
Ольга Гелєвєра представила результати аналізу вже здійснених напрацювань у напрямі популяризації україністики, зокрема окреслила досягнення та проблемні аспекти цього процесу.
Олена Блажко продемонструвала узагальнені дані щодо географії поширення українських студій, зокрема представила перелік країн та університетів, у яких функціонують осередки україністики, а також звернула увагу на регіони, де такі студії відсутні.
За результатами обговорення учасники круглого столу дійшли спільного висновку про значний потенціал Київського столичного університету імені Бориса Грінченка у розвитку та популяризації україністики на міжнародному рівні. Було наголошено на доцільності поєднання наукових, освітніх і цифрових підходів, а також на необхідності розробки довгострокової стратегії діяльності у цьому напрямі.













Безбар’єрність




