Дата проведення: 24 квітня 2019 року
Місце проведення: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13б, прим. Київського університету імені Бориса Грінченка
24 квітня 2019 року відбулася ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукові розвідки з актуальних проблем публічного та приватного права». Організаторами заходу виступили колектив кафедри публічного та приватного права Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка за підтримки учасників та партнерів: Навчально-наукового інституту права Національного університету ДФС України, Навчально-наукового інституту № 2 НАВС, Харківського національного університету внутрішніх справ, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Оболонського районного суду міста Києва, Інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Національного університету «Києво-Могилянська академія» тощо.
Професорсько-викладацький склад, практикуючі юристи та студенти-правники з різних закладів вищої освіти, державних органів та інших організацій мали можливість презентувати свої наукові теми та роботи, напрацювання, узагальнення практичного досвіду у сфері юриспруденції. Так цікавими, на наш погляд були виступи Анфіси Нашинець-Наумової – професора кафедри публічного та приватного права Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка; Андрія Чернеги – завідувача юридичної клініки «Астрея» Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка; Наталії Хатнюк – доцента кафедри публічного та приватного права Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка; Наталії Сергієнко та Олени Калашник – старших викладачів кафедри публічного та приватного права Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка, адвокатів, Валерія Кравчука – заступника начальника відділу підготовки прокурорів Інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України та інших; Жанни Удовенко – доцента кафедри кримінального та кримінально-процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія» та ін.
У заході активну участь взяв колектив ЮК «Астрея», свої наукові напрацювання презентували студенти другого та третього курсів – Ангеліна Івашкевич, Сергій Гаргун, Владислава Насирова, Дар’я Чиж, Людмила Лещенко, Яна Бокотько, Вікторія Музика та Вікторія Яковлєва .
Жваві дискусії розгорнулися навколо виступу Валерія Кравчука, який висвітлив окремі аспекти громадського контролю щодо органів прокуратури, змісту та механізму його реалізації. Дискусія торкнулася і питань «якісних / кількісних» змін у прокуратурі, зокрема після Судової реформи – 2016, і вимог доброчесності до державних службовців взагалі, і порядку та умов зайняття посади прокурора тощо. Підсумовуючи свій виступ, спікер наголосив на конкретних недоліках, що і досі супроводжують «реформування» прокуратури, зокрема: Конституція визначила нові функції прокуратури, проте галузеві закони (Кримінальний процесуальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Закон про оперативно-розшукову діяльність тощо) не приведені у відповідність до Основного Закону. Ці закони передбачають ширше коло повноважень прокурорів, ніж вони можуть мати відповідно до Конституції. А робота з позбавлення прокуратури функції нагляду за місцями несвободи досі не розпочалася; у прокуратурі досі функціонують слідчі підрозділи, які повинні бути ліквідовані на підставі положень Конституції. Слідчі повноваження від прокуратури мають перейти до Державного бюро розслідувань (ДБР). З моменту ухвалення Закону «Про Державне бюро розслідувань» у 2015 році ДБР на практиці ще не запрацювало. Призначені лише керівництво та кілька десятків службовців; щодо певних складнощів оновлення кадрового складу прокуратури – перша спроба оновити прокурорський склад відбулася у 2015 році. Кількість підрозділів на місцях була зменшена практично в 5 разів: з майже 650 районних прокуратур до 175 місцевих прокуратур. Це дозволило скоротити приблизно 3 000 посад прокурорів. Таке об’єднання підрозділів прокуратури дало змогу провести відкриті конкурси на посади керівників нових місцевих прокуратур. Однак тодішній Генеральний прокурор Віктор Шокін не призначив жодного «зовнішнього» кандидата на керівні посади, незважаючи на відповідні рекомендації конкурсних комісій. І хоча закон дозволяє претендувати на посади в регіональні та Генеральну прокуратуру особам, які мають лише відповідний юридичний (не тільки прокурорський) досвід, такі кандидати змушені пройти однорічну спеціальну підготовку в Академії прокуратури. Наприклад, у 2018 році Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів відібрала перших 308 кандидатів, які наразі лише проходять річну підготовку. З такою практикою не слід очікувати швидкого очищення системи від старих кадрів.
Захід було продовжено роботою у секціях, де всі бажаючі, в тому числі і студенти мали змогу довести до загалу свої наукові доробки. Під час конференції відбувалася фотозйомка, яку забезпечила студентка ІІІ курсу Анастасія Комісаренко, завдяки їй маємо можливість насолоджуватися динамікою і змістовною атмосферою Конференції.
Безбар’єрність
Україна, 04053, м.Київ,