Участь у польових дослідженнях ( з 1972)
1972
1. Червень.
Київ, Поділ.
Розкопки на Констрактовій площі – спорудження гілки метрополітену. Дослідження залишків садиби часів Русі.
2. Червень-серпень.
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке. Трипільська комплексна експедиція, начальник – М.М. Шмаглій.
Дослідження поселення трипільської культури, в тому числі магнітна зйомка (керівник – В.П. Дудкін) та розкопки: площадка Б – С.М. Рижов, площадка Е – К.В. Зіньковський.
1973
3. Вересень – жовтень. Сумська область, с. Ніцаха.
Лівобережний загін Ранньослов’янської експедиції, керівник О.В. Сухобоков.
Розкопки літописного міста Ничан – шари роменської культури та часів Русі.
1974
4. Червень-серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Трипільська комплексна експедиція, начальник – М.М. Шмаглій. Дослідження поселення трипільської культури, в тому числі магнітна зйомка (керівник – В.П. Дудкін) та початок розкопок комплексу Ж (під курганом).
5. Вересень-жовтень
Хмельницька, Чернівецька області. Район м. Жванець, правий та лівий береги р. Дністер.
Дністровська експедиція, археологічні розвідки поселень трипільської культури. Керівник – Т.Г. Мовша.
1977
6. Серпень
Чернігівська область, с. Роїще
Дослідження поселення київської культури, керівник – Р.В. Терпиловський.
1978
7. Липень
Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Вовниги.
Дослідження могильника доби неоліту, енеолітичного кромлеха, розвідки по лівому берегу р. Дніпро. Керівник експедиції – Д.Я. Телегін.
8. Серпень
Молдова, с. Главан. Магнітна зйомка поселення трипільської культури Главан-ІІ, керівник експедиції – В.П. Дудкін.
1979
9. Липень
Околиці с. Вишеньки, Київська область (лівий берег р. Дніпро).
Експедиція «Славутич-2», розвідки. Керівник експедиції Д.Я. Телегін
10. Серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Трипільська комплексна експедиція, начальник – М.М. Шмаглій. Дослідження поселення трипільської культури. Розкопки комплекса «Ж»
1980
11. Червень липень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Веселий Кут
Поселення трипільської культури, магнітна зйомка та розкопки залишків жител трипільської культури. Керівник експедиції – О.В. Цвек.
12. Липень
Київська область, с.Вишеньки
Експедиція «Славутич-2» Розвідки у заплаві р. Дніпро. Керівник експедиції – Д.Я. Телегін.
13. Липень-серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Трипільська комплексна експедиція, начальник – М.М. Шмаглій. Дослідження поселення трипільської культури. Розкопки комплекса «Ж»
14. Серпень
Молдова, с. Бринзени (Бринзень)
Дослідження поселення трипільської культури, керівник В.І. Маркевич
15. Вересень
Одеська область, с. Слоюідка Західна.
Дослідження поселення раннього етапу трипільської культури, керівник експедиції – Н.Б. Бурдо
16. Вересень
Черкаська область, Канівський район с. Межиріч
Підготовка до польового семінару розкопу палеолітичного житла. Керівник експедиції – М. І. Гладких.
1981
17. Липень
Молдова, Флорешти (Флорешть).
Дослідження ранньотрипільського поселення Флорешть-ІІІ. Загальне керівництво експедицією – В.І. Маркевич.
18. Серпень-вересень
Одеська область, с. Слобідка-Західна, Тимкове
Дослідження поселень раннього етапу трипільської культури. Кервіник експедиції Н.Б. Бурдо.
19. Вересень
Черкаська – Кіровоградська області
Археологічні розвідки поселень трипільської культури (Криві Коліна, Небелівка, Свердликове, Гордашівка та ін.). Керівник експедиції – М.М. Шмаглій.
1983
20. Травень-червень
Вінницька область, Барський район, с. Ходаки.
Дослідження поселень трипільської культури біля с. Ходаки, Бригидівка та Ялтушків. Керівник загону – С.М. Рижов.
21. Липень-жовтень
Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, смт. Стеблів
Рятівні дослідження курганного некрополя – переважно скіфського часу, поховання доби бронзи. Начальник експедиції – І.І. Артеменко, керівник робіт – В.І. Клочко
1984
22. Червень-серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Майданецький загін Трипільської експедиції, начальник – М.М. Шмаглій.
Дослідження на поселенні трипільської культури, комплекси З, И.
1985
23. Червень-серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Майданецький загін Трипільської експедиції, начальник – М.М. Шмаглій.
Дослідження на поселенні трипільської культури, комплекси К, Л, М.
1986
24. Червень
Одеська область, Балтський район, с. Немирівське
Дослідження на поселеннях Немирівське та Станіславівка. Начальник експедиції – М.М. Шмаглій
25. Липень-серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Майданецький загін Трипільської експедиції, начальник – М.М. Шмаглій.
Дослідження на поселенні трипільської культури, комплекси О, П, Р, С.
1987
26. Червень
Волинська область, Дубровицький р-н
Розвідки археологічних пам”яток. Керівник експедиції – Л.Л. Залізняк
27. Липень-Серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Майданецький загін Трипільської експедиції, начальник – М.М. Шмаглій.
Дослідження на поселенні трипільської культури, комплекси Ф-Я (всього 11).
28. Серпень-вересень
Кіровоградська область
Розвідка по зводу пам’яток у Гайворонському районі, втч. пам’ятки трипільської культури біля с. Могильна.
1988
29. Липень-серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Майданецький загін Трипільської експедиції, начальник – М.М. Шмаглій.
Дослідження на поселенні трипільської культури, комплекси 1,2,3.
30. Вересень
Кіровоградська область
Розвідка по зводу пам’яток в Ульянівському районі
31. Жовтень
Черкаська область, с. Верхнячка
Розкопки для місцевого музею – курган бдоби бронзи, поселення трипільської культури та 17 ст. на території села
1989
32. Липень-серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Майданецький загін Трипільської експедиції, начальник – М.М. Шмаглій.
Дослідження на поселенні трипільської культури, комплекси У, 4.
1990
33. Липень-серпень
Черкалька область, Тальнівський р-н, Тальне
Рятувальні розкопки на поселенні Тальне-2 ( 7 жител), відкриття поселення Тальне-3. Начальник експедиції В.О. Круц.
34. Серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Майданецький загін Трипільської експедиції, начальник – М.М. Шмаглій.
Дослідження на поселенні трипільської культури, комплекси 5,6,7.
1991
35. Червень-серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке.
Майданецький загін Трипільської експедиції, начальник – М.М. Шмаглій.
Дослідження на поселенні трипільської культури, комплекси 8,9,10
36. Вересень
Київська область, Кагарлицький район
Паспортизація пам’яток археології у районі с. Стайки, Гребені.
1992
37. Червень
Київська, Черкаська, Кіровоградська області
Розвідка поселень трипільської культури для проведення магнітної зйомки.
38. Вересень
Київська область, Кагарлицький район, с. Гребені
Розкопки житла на поселенні трипільської культури в ур. Янча-2.
1993.
39. Липень-серпень
Черкаська область, , Канівський район, с. Григорівка
Дослідження пам’яток трипільської культури в ур. Ігнатенкова Гора та Хатище
40. Вересень
Черкаська область, Звенигородський район, с. Вільховець
Розкопки житла на поселенні трипільської культури
41. Листопад
Черкаська область, сю Василькове
Розвідка на поселенні трипільської культури між с. Василькове т Іскренне
1994
42. Липень
Київська область, Кагарлицький район, смт. Ржищів
Дослідження двох жител трипільської культури та ями на поселенні в ур. Хомине (Хомин ліс).
1995
43. Червень-липень
Тернопільська область, Борщівський район, с. Більче-Золоте
Розвідка біля печери Вертеба
1996
44. Вересень-жовтень
Польща, Познаньське воєводство, Синяжево
Рятувальні розкопки по трасі газопровода, керівник розкопок А. Косько
1997
45. Жовтень-листопад
Польща, Вжесня
Рятувальні розкопки по трасі автостради, керівник розкопок Л.Черняк
1999
46. Квітень-червень
Київ, територія Михайлівського монастиря
Рятувальні розкопки, начальник еспедиції Г.Ю. Івакін.
2000
47. Липень
Київська область. Кагарлицький район, м. Ржищів
Розвідки в районі балки Ріпниця, розкопки на поселенні Ріпниця-6, спільно з товариством КОЛО-РА
48. Жовтень-листопад
Польща, м. Бжесць—Куявський
Рятувальні дослідження по трасі автостради, начальник експедиції Л. Черняк
2001
49. Липень
Івано-Франківська область, Галицький район, с. Більшівці
Розкопки поселення трипільської культурии, керівник Т.М. Ткачук
2003
50. Липень
Київська область, Обухівський район, с. Долина
Розкопки: Поселення багатошарове (трипілля, ранній залізний вік), матеріали середньодніпровської культури. Біля с. Трипілля в ур. Липове – шурф на епонімній пам’ятці.
Розвідки на території Київської області з Обласним археологічним музеєм.
2005
51. Вересень
Київська область. Кагарлицький район, м. Ржищів
Розкопки на поселення трипільської культури Ріпниця-6, за підтримки товариства КОЛО-РА
2006
Жовтень
52. Київська область, Обухівський район, с. Копачів
Поселення трипільської культури в ур. Коломійців Яр, рятувальні розкопки
2007
53. Вересень
Київська область, Обухівський район, с. Копачів
Поселення трипільської культури в ур. Коломійців Яр, рятувальні розкопки
2008
54. Серпень
Кіровоградська область
Розвідка поселень трипільської культури, вибір місця розкопок з Дж.Чапменом
2009
55. Серпень
Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Небелівка
Дослідження поселення трипільської культури, українсько-британська експедиція
2011
56. Липень-серпень
Київська область, Обухівський район
Археологічні розвідки Обласного археологічного музею (Копачів, Халеп я, Трипілля).
57. Серпень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке, Тальянки
Магнітна зйомка, спільний проект з Римсько-Германською комісією (Німеччина – керівник Кнут Рассманн)
2012
58. Липень-листопад
Київська область, Обухівський та Богуславський райони
Археологічні розвідки Обласного археологічного музею (Трипілля, Медвин)
59. Липень-серпень
Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Небелівка
Дослідження поселення трипільської культури, українсько-британська експедиція
Розкопки трипільського храму – «мега-структури».
60. Вересень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке, Тальянки, Доброводи, Аполянка
Магнітна зйомка, спільний проект з Римсько-Германською комісією (Німеччина – керівник Кнут Рассманн)
2013
61. Червень
Київська область, Богуславський район, смт. Медвин
Розкопки поселення трипільської культури, експедиція Обласного археологічного музею
62. Липень-серпень
Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Небелівка
Дослідження поселення трипільської культури, українсько-британська експедиція
Будівлі В17-18, ями
63. Вересень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке
Розкопки на поселенні, німецько-українська експедиція. Від університету м. Кіль – Й. Мюллер. Досліджене 1 житло, 2 ями.
2014
64. Липень-серпень
Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Небелівка
Дослідження поселення трипільської культури, українсько-британська експедиція
Розкопані сліди укріплень, гончарний горн та рештки житла.
65. Серпень-вересень
Черкаська область, Тальнівський район, с. Майданецьке
Розкопки на поселенні, німецько-українська експедиція. Від університету м. Кіль – Й. Мюллер. Досліджене 1 житло, гончарні горни та ями.
Участь у науково-дослідних проектах
1972-1991 –
Дослідження великих поселень трипільської культури.
Керівництво проектом: 1972-80 – М.М. Шмаглій(магнітна зйомка та розкопки в
Майданецькому); 1981-1987 –І.І. Артеменко; 1987-91 –І.Т. Черняков.
Дослідження у Майданецькому стали прикладом комплексного застосування методів геофізики, аерофотозйомки та археологічних розкопок для вивчення великих поселень трипільської культури. Подібний комплекснийпідхід став стандартом для вивчення цього типу пам’яток на десятиліття вперед. Було відкрито невідомий раніше тип поселень-протоміст, які датовано другою половиною V-IV тис. до н.е, їх вивчення триває і досі. Участь в розкопках на поселенні Майданецьке, матеріали опубліковано у монографії1 таінших пам’ятках трипільської культури, розвідки у Черкаській та Кіровоградській областях. Результати досліджень використано при написанні дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук, захищеної автором 1993.
1992-1994.
Магнітна зйомка поселень трипільської культури, керівник проекту В.П. Дудкін. Відібрано та відзнято поселення у Київській (Гребені –Василишин Яр, Попова Левада, Янча 1 та 2, Ржищів(ур. Хомине), Юшки, Стрітівка, Коломийщина-1),Черкаській (Вільховець, Ятранівка, Ямпіль, Глибочок, Григорівка – ур. Хатище), Кіровоградській(Федорівка, Могильна-2 та Могильна-3). Проведенорозкопки на поселеннях біля с. Григорівка (ур. Ігна-тенкова Гора та Хатище), Ржищів (ур. Хомине),Гребені (ур. Янча-2). Це був і досі є наймасштабні-ший проект по магнітометричному картографуванню поселень трипільської культури на територіїУкраїни. Серед досліджених об’єктів було 5 трипілських протоміст та 12 малих і середніх поселень.Результати магнітометричних досліджень узагальнено в монографії3 та низці статей.
З 1993
– Baltic-Pontic Studies, польсько-український дослідницький проект1, який отримав на-
зву видання, започаткованого на початку 90-х років групою археологів з Познані та Києва –
«Baltic – Pontic Studies», тобто «Балтійсько – Понтійські дослідження». Малося на меті досліди-
ти історію земель між Балтикою на Півночі та Чорним морем – давнім Понтом Евксинським на
півдні у ті далекі часи, коли ще не існувало ні Польщі, ні України, ні інших європейських країн,а наші далекі предки розмовляли нині забутими мовами праісторичної Європи. До редакційної колегії видання входять археологи з Польщі, України, Білорусі. Незмінним редактором серії є професор, доктор Олександер Косько. Крім того проведено низку наукових конференцій (2001- Брест, 2003 – Обжисько та ін.), матеріали яких опубліковано у періодичному виданні “Archeologia Bimaris”. В межах проекту розробляв питання, пов’язані з некрополями софіївського типу2, зв’язками трипільської культури з культурними комплексами Центральної Європи3, радіовуглецевою хронологією4, шнуровим декором на кераміці трипільської культури. Спільно з Н.Б. Бурдо розглянуто питання розвитку тваринництва у населення трипільської культури, зокрема появи кочового тваринництва на фінальному етапі. Результати роботи по проекту, зібрані під час його виконання матеріали та набутий досвід використано при написанні монографії1 та дисертації на здобуття вченого ступеня доктора історичних наук, поданої до захисту у грудні 2015 року.
1998-2000
«Скарби України» – с творення нової веб-сторінки Інституту археології НАН Укра-
їни2 (перша створена автором за підтримки представництва Apple в Україні 1996 р.). Проект
виконано за фінансування Міністерства науки України. За результатами проекту опубліковано авторську монографію «Археологія в інтернеті»3 та низку статей4.
2006
Видання праць В.В. Хвойки, присвячених вивченню трипільської культури. За під-
тримки Державного фонду фундаментальних досліджень. Навесні 2006 року з ініціативи
Державного фонду фундаментальних досліджень Міністерства науки і освіти України та Інсти-
туту археології НАН України було розроблено проект видання наукової спадщини В.В, Хвойки
із вивчення трипільської цивілізації. Цей проект був спрямований насамперед на те, щоб зробити цю спадщину доступною не лише вузькому колу фахівців-археологів, але й широкій громадськості. Було поставлено на меті показати доробок вченого у всій його різноманітності – від польових досліджень (розкопок та розвідок) і пов’язаних із ними архівними документами до здобутих старожитностей і друкованих наукових праць. У зв’язку із начним обсягом зібраних матеріалів, а також їх різноманіттям, було вирішено підготувати видання наукової спадщини В.В. Хвойки із питань дослідження трипільської цивілізації у двох частинах. Частина перша містить переклади наукових праць вченого, коментарі до них та його біографію. У частині другій публікується підсумкова стаття, ілюстровані огляди місць розкопок, архівних матеріалів та колекції знахідок із досліджень на поселеннях трипільської культури (Національний музей історї України), а також бібліографію.
2005-2010.
Генетичні дослідження решток людей трипільського часу з печери Вертеба.
Ініціатор досліджень – др. О. Нікітін (університет Гранд Веллі, США), організатор польових
робіт – М,П. Сохацький , директор Борщівського краєзнавчого музею (Тернопільська область).
Вперше отримано зразки ДНК з поховань трипільської культури. Результати опубліковано у
низці статей1.
1 Nikitin A.G., Kochkin I. T., June, C.M. Catherine Willis M., Mcbain I., Videiko M. Y. Mitochondrial DNA
Sequence Variation in the Boyko, Hutsul, and Lemko Populations of the Carpathian Highlands // Human Biology, . – 2009. – March. – P. 43-58.
2008-2015. Українсько-британські дослідження поселення трипільської культури біля с.
Небелівка. Проект пройшов два етапи: І – розвідки (2008 р.), розкопки та початок магнітної
зйомки (2009); ІІ – дослідження по проекту “Early urbanism in Europe?: the case of the
Trypillia mega-sites”. Проект передбачав проведення трьох польових сезонів, які фінансувалися за рахунок грантів, отриманих професором Дж. Чапманом з Даремського університету (Велика Британія)2. 2 Arts and Humanities Research Council (AHRC) Grant No. AH/I025867: 2012 – 2016; дослідження мегаст -
руктури - National Geographic Society, Grant No. 2012/211.
Інститут археології НАН України з свого боку надав наукових співробітників, забезпечив отримання необхідних дозволів на розкопки. Впродовж трьох років у Небелівці працювали фахівці та студенти з 11 країн світу – від Великої Британії і України до Італії, Малійзії
та Австралії. Учасниками проекту також стали студенти та волонтери з України. Основні ре-
зультати досліджень:
1. Отримано план поселення за даними магнітної зйомки. Вперше за останні 20 років повністю
відзняте трипільське поселення на площі 238 га, до того ж сучасною технікою, що дало змогу
відкрити чимало об’єктів, про існування яких раніше було невідомо.
2. Вдалося перевірити значну кількість видів цих об’єктів розкопками.
3. Вивчено залишки «мега-структури», яка виявилася головним храмом для поселення Небелів-
ка.
4. Вперше в історії вивчення мега-поселень підтверджено наявність оборонних споруд у ви-
гляді палісаду навколо поселення.
5. Вивчено в комплексі садибу із оточуючим культурним шаром та ямою з числа виявлених ма-
гнітною зйомкою.
6. Встановлено, що сліди споруд попередньо визначені, як «неспалені» є рештками спалених
будівель, але з мінімальною кількістю глиняної обмазки дерев’яних конструкцій.
7. Знайдено геомагнітною розвідкою і досліджено розкопками рештки багатоканального гонча-
рного горна. На разі – це найдавніша теплотехнічна споруда такого типу виявлена в Європі1.
Матеріали та результати досліджень презентовано на ХХ щорічному зібранні Європейської
спілки археологів у вересні 2014 року в м. Стамбулі. Підсумкова конференція під назвою «На
східній межі Старої Європи» пройшла у м. Кіровограді та Небелівці 12-14 травня 2015 року2.
Бібліографія видань по проекту станом на 2015 рік налічувала понад 50 позицій.
2011-2012.
Магнітна зйомка на поселеннях трипільської культури у заповіднику «Трипільська культура», Черкаська область. Спільно з Римсько-Германською комісією Германського археологічного Інституту. Керівник проекту з німецької сторони – др. К. Рассманн. За два сезони відзнято повторно ділянки на поселеннях Майданецьке та Тальянки. Повністю відзнято поселення Аполянка, частково – поселення Доброводи та Гребенюків Яр. Встановлено, що плани Тальянок та Майданецького, складені свого часу В.П. Дудкіним в цілому відповіда ють результатам зйомки з використанням найсучаснішого обладнання. З іншого боку нова техніка дала змогу виявити набагато більше об’єктів, як решток спалених будівель, так і різноманітних заглиблених об’єктів, великих споруд, гончарних горнів тощо. Зокрема завдяки цим дослідженням відкрито рештки гончарних горнів невідомої раніше конструкції на поселеннях Тальянки і Майданецьке, та успішно ідентифіковано гончарний горн на поселенні Небелівка.
2013-2014 – Розкопки на поселенні Майданецьке спільно з університетом м. Кіль (Німеч-
чина). Керівник проекту з німецької сторони – професор Й. Мюллер. Упродовж двох польових
сезонів проведено дослідження об’єктів, виявлених попередньо за допомогою магнітної зйом-
ки, у тому числі решток жител, заглиблених об’єктів та гончарного горна. Отримано кілька де-
сятків зразків для датування та пакет з понад 30 С14 дат для низки об’єктів
НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ ПРОЕКТИ
Археологічні виставки та музеї
« ТРИПІЛЬСЬКИЙ СВІТ » (1993). – художньо-археологічна виставка за участю Інституту археології НАНУ та мистецької групи «Вересовий стиль» (3.05. 4.07.1993), присвячена 100-річчю відкриття трипільської культури археологом Хвойкою В.В. Відбулася в приміщенні Державного музею літератури в м. Києві. Спонсори виставки фірма "Соломія", каталогу "Winner-Ford" (Київ).
« УКРАЇНА, ОБРАЗИ 5000 4000 рр. ДО ХРИСТА » (Археологічні скарби трипільської культури) виставка старожитностей трипільської культури. Виставка відбулася (29.07 17.09.1993) у виставковому центрі Міжнародного валютного фонду в м. Вашингтоні (США). Перша виставка старожитностей трипільської культури з України за кордоном. Організатори виставки: Інститут археології НАНУ, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, Центр пам'яткознавства при Академії наук України, Галерея Христини Чорпіти. Проходила під патронатом Посольства України в США. Головні спонсори виставки Галерея Христини Чорпіти, Централя Українських кооперативів (Чікаго, Іллінойс, США). Куратори виставки: С.З. Заремба, Відейко М.Ю., Христина Чорпіта, Руслан Найда.тНа виставці було представлено знахідки, які зберігають наукові фонди Інституту археології НАНУ. Експонувалося 144 найкращих зразки кераміки та антропоморфної пластики, зооморфні фігурки з розкопок поселень трипільської культури Березівка, Бернашівка (пізня), Веселий Кут, Гринчук, Конівка, Косенівка, Липчани, Майданецьке, Рубаний Міст, Сабатинівка ІІ, Сокольці-Поліг, Тальянки, Троянів, Розсохуватська модель житла. Експонувався також живопис членів художньої групи "Вересовий стиль", створений за мотивами трипільської спадщини. «Українська виставка у Міжнародному валютному фонді відкрилася через 7000 років по тому, як вовки та ведмеді були господарями у лісах Європи, а хліборобство тільки почалося, … а разом з ним мистецтво Євразії» , писав з приводу виставки Пауль Річард в газеті «The Washington Post». Після закінчення експозиції у Вашингтоні виставка під назвою «Україна від 5000 до 4000 років до Христа. Скарби трипільської культури» експонувалася в Українському музеї у Нью-Йорку (199394).
Співпраця з власниками колекції «Платар» (2002-2005). Участь у організації виставок та підготовці каталогів трипільських артефактів у складі зібрання, підготовка фільму «Час збирати каміння», Енциклопедії трипільської цивілізації».
Фотовиставка, присвячена трипільській культурі (2010 – Нью-Йорк).
. Організована Фондом дослідження стародавній цивілізацій (І. Форостян). Проходила в серпні-вересні 2010 року у приміщенні Українського інституту Америки. В експозиції – фотографії та голограми знахідок з пам’яток трипільської культури із Наукових фондів Інституту археології НАН України, Борщівського краєзнавчого музею.
Комунальний заклад Київської обласної ради Обласний археологічний музей (з 2001).
Створений 1996 року в с. Трипілля у 2000-2001 рр. музей був капітально відремонтований, створено нову експозицію. Крім того до музейного комплексу включено низку відділень у с. Германівка, Копачів, Халеп’я, Соснова, м. Обухів, смт. Козин, входив (до 2009 р.) музей у м. Ржищів. Співпраця з музеєм включала проведення польових досліджень (розвідок та розкопок), наукових конференцій, навчання співробітників, лекційну роботу, підготовку видань результатів досліджень, конференцій, путівників та буклетів тощо. У співпраці з В. Колесніковою створено експозицію музею В. Хвойки у с. Халеп’я, в приміщенні старої школи. Знахідки з розкопок експонувалися на виставках та поповнили експозицію музею та його відділень.
Співпраця з товариством громадян «КОЛО-РА» (2000-2007), голова – О.В. Трачук. Напрямки: створення археодрому біля с. Улляники, проведення археологічних досліджень – розвідок та розкопок, видання науково-популярної літератури. В балці Ріпниця біля м. Ржищів мав бути створений скансен – комплекс з поселень різних історичних періодів, починаючи з трипільської культури до 17 ст. Відповідний проект було розроблено, він проходив погодження, знайшов розуміння та підтримку на рівні місцевої влади та підприємців, однак з цілої низки причин не був реалізований. Однією з складових мала бути музеєфікація розкопаних об’єктів на поселення трипільської культури Ріпниця-1 (дослідження С.М. Рижова). Матеріали, отримані під час розкопок біля Ржищева передано до місцевого краєзнавчого музею, де вини експонуються. За результатами діяльності та наукових досліджень видано низку збірок наукових праць, науково-популярні статті та книжки.
Трипільський тур (2000-2005) – туристичний маршрут по місцях досліджень трипільської культури на території України. Розроблений (200002) Н. Сірін, Пономаренко М. та Відейком М.Ю. У 200005 проведені декілька турів для мандрівників із США та Канади. Тур розпочинався з Києва, де проводилися вступні лекції та знайомство з колекціями із розкопок трипільської культури, які експонуються в Національному музеї історії України та Археологічному музеї Інститута археології НАНУ. Учасники туру відвідали Трипілля, місце відкриття трипільської культури та перших розкопок, протоміста трипільської культури Майданецьке і Тальянки, поселення в Жванці – трипільську фортецю та місце розкопок гончарного центру (Жванець-Щовб, Жванець-Лиса Гора), поселення на березі Дністра.
Далі маршрут пролягав до Більче-Золотого і печери Вертеба. У Тернопільській обл. відвідується також місце розкопок майстерень кременеобробних біля с. Бодаки, які проводить Скакун Н.М. Учасники туру відвідували Національний заповідник “Давній Галич” та розкопки трипільського поселення Більшівці, які проводив Ткачук Т.М. Під час туру проводилися екскурсії в музеях, в тому числі в Київському обласному археологічному музеї в с.Трипілля, Тальнівському музеї історії хліборобства, Археологічному відділі музею Національного заповідника “Кам’янець-Поділь
Україна, 04053, м.Київ,
Безбар’єрність