АМОНАШВІЛІ Шалва Олександрович – грузинський педагог і психолог, дійсний член АПН СРСР (1989–1991), дійсний член Російської академії освіти, іноземний член Академії педагогічних наук України (з 2006 р.), доктор психологічних наук (1973), професор (1980).
Керівник Міжнародного Центра гуманної педагогіки, науковий керівник, член Правління Всеукраїнського центра гуманної педагогіки.
На цей час веде широку діяльність з утвердження ідей Гуманної педагогіки – проводить семінари з учителями Росії і країн СНД, готує студентів, аспірантів. Його система «Школа Життя» рекомендована Міністерством освіти РФ для практичного застосування в школах.
Керівник лабораторії Гуманної педагогіки при Московському Міському Педагогічному Університеті, глава Видавничого Дому Шалви Амонашвілі, науковий керівник експериментальних шкіл № 1715, №200 м. Москви и № 38 м. С.-Петербурга.
Система виховання і навчання Амонашвілі – «педагогіка цілісного життя дітей і дорослих» – будується на засадах гуманності і віри в дитину на основі виховання творчістю і співробітництва педагогів з дітьми. Завдання школи – спираючись на всю повноту дитячого життя, надати йому культурних форм саморозвитку, перетворити шкільні заняття в «уроки щастя життя», пізнання, спілкування, дорослішання. Амонашвілі пропонує організацію такого дитячого життя, яке допомагає дорослому спрямувати енергію дитини на продуктивні заняття.
Гуманна педагогіка закликає до пробудження серця, розвитку інтуїції, приділяє увагу творчості, фантазії, вільному самостійному мисленню. Мета Гуманної педагогіки проста і велична – виховання Благородної Людини, високодуховної, культурної, етичної, яка прагне до вдосконалення, розширеного пізнання, яка ставить перед собою завдання принести якомога більше користі оточуючим та спрямовує свій талант на служіння загальному благу, служіння людству.
Ідеї Гуманної педагогіки не нові, вони відображені у творчій спадщині класиків світової педагогіки: Г. Сковороди, М. Пирогова, А. Макаренка, В.Сухомлинського, Л. Толстого, К. Ушинського, Я. Коменського, Д. Узнадзе, М. Монтессорі, С. Гессена, І. Песталоцці і багатьох інших світочів людства. Але Ш. О. Амонашвілі надав їм сучасного звучання, пов’язав з проблемами сьогодення, розробив відповідні методики та рекомендації.