Вечір пам’яті Небесної Сотні

27 березня 2014 року
м. Київ, вул. М. Тимошенка, 13-Б

28 березня 2014 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся Вечір, присвячений вшануванню пам’яті героїв Небесної Сотні. Події останніх місяців перетворилися у справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей. Українська національна спільнота поза межами українських земель, відчуваючи духовний зв'язок з Україною, висловила нам свою підтримку. В якому б куточку Землі не жив би Українець, ніщо не зможе зламати той дух, ту жагу до свободи, які генетично закладені у його душі.

Гідність, відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями, стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття. Згадаємо Шевченка, який ніколи не був прибічником ворожнечі між слов’янськими народами. В передмові до «Гайдамаків» він написав, що наші предки помилялися, коли ворогували, що слов’янські народи повинні дружити між собою, жити мирно. На жаль, Україна сьогодні стикнулася з іншим, опинившись в трагічній ситуації. Але ми пишаємося тим, що в історії нашої Славної Країни є багато прикладів того, як треба любити й обороняти свій край.

Вечір розпочався «Прелюд-вокалізом» М.Жербіна у виконанні Софії Леонтієвої. Прозвучали авторські вірші наших студентів Аліни Ніколайчук, Світлани Ярощук, Вікторії Лісовської та Дарії Коваль, музичний твір у виконанні автора Леоніда Рожкова, студента Університетського коледжу. Органічним та яскравим доповненням стали хореографічні композиції у виконанні Дарії Бернадської та її студентів.

На Вечорі пам’яті пролунали твори: «Етюд-картина Мі-бемоль мінор» С.Рахманінова у виконанні Владислава Коваленка; пісня «Чуєш, брате мій» в обробці О.Кошиця – солістка Оксана Перепельченко; стрілецька пісня «Балада про трьох братів» в інтерпретації чоловічого вокального гурту «Ad Libitum»; «Я піду в далекі гори», музика та вірші В.Івасюка у виконанні Рімми Шаповалової. Фінальною стала пісня «Я України син», яку виконав Євген Надолінський.

Режисер-постановник – Лариса Лєванова.

Урочистою ходою пройшли студенти-волонтери, на чолі з Антіном Бугайчиком, який тримав в руках Прапор Грінченківської громади – символом духу Майдану.

Емоційною кульмінацією Вечора-пам'яті стало спільне виконання Державного Гімну України.

Як велично сьогодні звучать слова Бориса Грінченка: "Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя». «Небесна Сотня» - це Герої нашого часу!

Борись, Вкраїно, за свободу,

Бо кров і сльози пролились.

І пам’ятай своїх героїв,

Їх шанувати поклянись.

Залишиться кривавий лютий

В серцях вкраїнських громадян.

Не панувати злу в країні!

Хоч стогне вся земля від ран…

Вшануй хвилиною мовчання,

Вкраїнцю, тих, що полягли.

Вони за тим злетіли в небо.

Щоб в мирі й щасті ми жили…

1

2

3

4

5

6

7.

8

9

10

11

12

13