Після багаторічних розкопок одного з найбільших поселень трипільської культури з’ясувалося, що археологи багато знають про те, як жили його мешканці, які зводили споруди і який робили посуд, натомість не уявляють, як виглядала місцевість, у якій воно розташоване, що там росло, яким був клімат. Але без цих відомостей годі збагнути, як було можливим прогодувати в одному місці 10-15 тисяч людей – і це з використанням технології мідного віку! Подібні палеогеографічні дослідження потребують не лише висококласних фахівців, але і відповідного обладнання, лабораторних аналізів відібраних проб, тощо, а усе перелічене коштує немало. Завдяки співпраці з університетом Христіана Альбрехта (КільЮ, Німеччина) постала можливість провести на високому рівні подібні дослідження у Майданецькому.
Аби доправити до місця робіт потрібне обладнання (вартістю понад чверть мільйона євро) для різного роду досліджень знадобилися два мікроавтобуси. Вже з кордону лунали дзвінки від здивованих цим видовищем митників на кордоні з Молдовою (а саме звідти з розкопок прямували німецькі колеги до України) – чи справді проводитимуться подібні дослідження у якомусь там Майданецькому? Довелося запевняти: так, проводитимуться, співробітники НДЛ археології Університету Грінченка вже чекають на колег на місці робіт. Колектив дослідників-географів очолив професор Рейнер Дуттманн (Rainer Duttmann), добре відомий у Європі спеціаліст з реконструкції давніх ландшафтів та природного середовища. Загальне керівництво групою дослідників з Німеччини проводив доктор Роберт Хофман. Працювало одночасно дві групи німецьких і одна українських дослідників. Роботи проводилися як на поселенні, так і поза його межами.
Окрім традиційного для палеогеографічних робіт відбору проб ґрунту для лабораторних досліджень було проведено масштабну електророзвідку. Цей метод дає змогу отримати не лише профіль давнього рельєфу місцевості, але і натрапити на сліди археологічних об’єктів. Зовні це виглядало так: забиті в землю через метр електроди з червоними коробочками вгорі поєднувало дві сотні метрів жовтого кабелю, до якого підключені акумулятори та вимірювальні прилади. Слід зауважити, що на трипільських поселеннях востаннє подібну техніку українські геофізики на чолі з В.П. Дудкіним застосовували ще наприкінці 60-х років ХХ ст., а потім для пошуку археологічних об’єктів перейшли на використання магнітної зйомки.
Повернення електророзвідки на трипільське поселення 2017 року виявилося напрочуд вдалим. Так, отримано профіль рову від палісаду, який оточував поселення. І це без жодних розкопок: аби вивчити невелику ділянку цієї оборонної споруди 2016 року довелося закласти розкоп площею понад 100 квадратних метрів, а до роботи залучено до десятка працівників упродовж місяця! Тепер, 2017-го дві людини отримали сім профілів рову (і ще багато чого цікавого) за один день.
Однак головним завданням електропрофілювання було отримання відомостей про давню долину, яка прикривала частину поселення. У поєднанні зі зйомкою місцевості з дрона ці відомості стануть джерелом для відновлення давнього ландшафту. Інша група геофізиків займалася вивченням магнітних властивостей археологічних об’єктів. Ця інформація у майбутньому стане в пригоді для вибору чергового об’єкта для досліджень – і не лише на Майданецькому поселенні, а на трипільських пам’ятках в цілому. Адже таким чином (поки що теоретично) можна отримати відомості і про глибину залягання, і збереженість решток давніх споруд, і про наявність там певних знахідок.
Співробітники НДЛ археології зайнялися більш простою справою, яка тим не менш вимагала часу та певних зусиль. Вони збирали зразки обпаленої обмазки, рештки давніх будівель, виорані на поверхню. На кінець вересня майже на всіх полях врожай зібрано, отож працювати було легко. Взято координати знахідок, які згруповано по місцям розташування 20-ти давніх споруд. Це дасть змогу встановити, які злаки вирощували господарі цих будівель майже шість тисячоліть тому. Ідея подібних зборів з’явилася після того, як 2016 року вдалося виявити чимало відбитків культурних рослин на обмазці, добутій під час розкопок. Тепер можна буде порівняти знахідки з різних місць поселення. Це цінна інформація про організацію давніх господарств, вірогідну спеціалізацію (або її відсутність) тощо. Важливим є те, що цього року шукати відбитки допоможуть під час практичних занять історики-першокурсники, долучившись тим самим до міжнародного дослідницького проекту. Проби обмазки вже чекають на них у Центрі археології на Історико-філософському факультеті. Для фіксації знахідок вже є потрібне обладнання, закуплене коштом Університету – від цифрових фотокамер до мікроскопів.
Виявляється, що і без розкопок можна отримати чимало цінних відомостей, які стануть в пригоді у відтворенні давньої історії. На черзі – не лише обробка зібраних 2017 року матеріалів, але і підготовка до видання результатів досліджень у Майданецькому попередніх років.
Матеріали надано НДЛ археології
Автор: М.Ю. Відейко, завідувач НДЛ археології
Безбар’єрність
Україна, 04053, м.Київ,