Програма академічної мобільності з Університетом імені Адама Міцкевича у Познані (Польща)

вересень-грудень 2017 року
Університет імені Адама Міцкевича у Познані (Польща)

Перше півріччя 2017/2018 навчального року студентка Інституту журналістики Університету Грінченка Тетяна Карпусь провела в Університеті імені Адама Міцкевича у Познані, взявши участь у програмі академічної мобільності.

Враження Тетяни від навчання за обміном:

«На першому семестрі четвертого курсу мені випала можливість поїхати до Університету імені Адама Міцкевича у Познані. Наш університет вже має угоду про подвійні дипломи з цим польським ВУЗ ’ом , але вперше був здійснений семестровий навчальний обмін по бакалаврській угоді про співпрацю.

Університет імені Адама Міцкевича зовсім скоро відмічатиме своє 100-річчя. Щосеметру на навчання приїздять більше півтисячі студентів з інших країн та континентів, для котрий створений спеціальний портал з курсами, що викладаються англійською мовою «AMU - pie». Дисципліни, що є там, дуже актуальні та вивчають, в більшості, ті проблеми, що відбуваються у наш час. Таким чином, на факультеті Політичних наук та журналістики я вивчала курси про політичні зміни на Близькому Сході (Війна у Сирії, становлення терористичної організації ISIS), вивчали ораторське мистецтво на курсі «Art of dialogue» через лекції-конференції TEDx і найрейтинговіші випуски шоу BBC HARDtalk , вивчали економічні успіхи Китаю та Азії в цілому (зокрема питання загостреної економічної політики Китаю у розвинених регіонах Африки) або ж курс, що мав філософську назву «They cut, we bleed» («Вони ріжуть, нам кровоточить») про революції, акції протестів та мітинги у країнах Європейського союзу.

Окремо цікавим був курс «Social movements, protests and radicalization», де ми не просто вивчали масові протести, а й розбирались у їх генезисах, причинах розвитку та набуття популярності, досліджували групи-ризику, що можуть стати учасниками тих чи інших соціальних рухів та причини їх занепаду або розпаду. Також, були предмети, які не відносились до жодного факультету і були більше спрямовані на групові дослідницькі кейси. Один з таких вивчала і я, він мав назву «Feminism and a challenge of intersectionality», де студенти різних факультетів обговорювали актуальні теми гендерної рівності та фемінізму.

Сьогодні Познань – це бадьоре нічне життя, вишукані музеї, чарівні різнокольорові будинки відреставрована архітектура та залишки збереженої. Навіть одна тільки центральна площа з 60-метрова ратушею епохи Ренесансу, вже вартує того, щоб приїхати сюди. З 1651 року щодня о опівдні відбувається незвичайний ритуал, можна сказати, навіть священний - відкриваються дверцята ратуші і з'являються два козлика, які стукають головами один об одного. За легендою, один торговець вирішив здати двох своїх неслухняних цапів м'ясникові, але тваринам вдалося втекти і фантастичним чином забратися на дах ратуші. Коли господар піднявся туди за ними, то з висоти побачив вороже військо, що наступає на Познань. Він зумів попередити жителів міста і підготувалася до оборони. Так цапи врятували місто.

У двох кроках від ратуші розташована Церква Божої Матері і св. Марії Магдалини в Познані - один з головних римсько-католицьких храмів Познані та у всій Польщі. Пишний і розлогий інтер’єр церква завдячує жінці, яка у 18 столітті пожертвувала неймовірно велику суму на розбудову храму. Єдиною умовою було – назавжди залишити анонімність її меценатства. До сьогодні, ніхто не знає імені цієї жінки, а про вчинок говорять лише дві речі: пожертвувати стільки грошей церкві може тільки жінка, бо лише вона має таке велике серце, і пожертвувати стільки грошей церкві може тільки жінка, бо лише вона може мати так багато гріхів.

Окрім цих містичних оповідей, Познань має безліч історій і таємниць мало не в кожному закутку і дворику. Тут гармонійно поєднується старе та оповите легендами з новим та студентським – і кожен матиме змогу знайти тут щось особисто для себе!»

Тетяна Карпусь, Журб-1-14-0д

Матеріали надано НДЛ інтернаціоналізації вищої освіти