18 вересня 2019 року
Нехай собі! Я буду працювати…
І знаю я: не дурно роблять руки:
Впаде мій сів, - і хліб ми будем мати,-
А хоч не ми,- дочки, сини й онуки.
18 вересня 2019 року студенти-першокурсники відвідали Державне поховання родини Грінченків на Байковому кладовищі. Такі відвідини є величезним виховним аспектом в основі якого лежить національно-патріотичне виховання. Виховання патріотизму проявляється в щирих почуттях і у великих ідеях, які сприяють об’єднанню людей навколо святинь і знакових символів, однаково близьких і зрозумілих кожному.
Сьогодні Україна переживає величезні труднощі – 6-й рік Україна захищає свої права на ідентифікацію української нації, на своє право бути незалежною і щасливою. Саме це сьогодні підсилює увагу до подвижництва. У генетичній та соціальній пам’яті українців закладені моральні цінності, які на сьогодні сприймаються молодими поколіннями, як можливість зберегти традиції, культуру, совість. Сьогодні ми вчимося витримувати випробування у самопожертві, в основі якої любов до генетичного коду – мови, слова, любові до рідної землі і вірності один одному.
Роки дитинства Бориса Грінченка промайнули у тих місцях, де сьогодні пролягає межа між миром і війною і саме спадщина Бориса Грінченка – публіциста-сатирика, народопросвітнього діяча і педагога і є тією святинею і знаковим символом, які сприяють вихованню патріотизму і розумінню багатьох процесів, що відбуваються в Україні.
Після традиційного прибирання місця поховання родини Грінченків, студенти вшанували пам’ять великої Людини, зайшовши до церкви і залишивши смаколики на могилі маленького Володимира, онука Бориса та Марії Грінченків.
Поруч із могилою пролунали вірші Бориса Грінченка, історичні довідки біографії видатного Сина України та напутнє слово для першокурсників:
«Зроблю!, - цього сахайся слова.
Зробив!,- отсе потужних мова!».
Б. Грінченко
Матеріали надано НМЦ соціально-гуманітарної взаємодії та організації дозвілля студентів
Безбар’єрність
Україна, 04053, м.Київ,