Особливості функціонування спільноти в BGKU

Відбувся kick-off meeting в рамках проєкту зі стратегічного партнерства TED «Навчання цифровому підприємництву».Київський університет імені Бориса Грінченка

 

    

 

 

Міжнародні дослідження свідчать, що один з факторів прогресу реформ в освіті залежить від індивідуальної та колективної спроможності викладачів сприяти покращенню освітнього процесу. Два різні комплексні дослідження факторів, що впливають на навчання студентів, дійшли однакового висновку: найважливішою змінною в досягненні студентів є якість навчання, яку вони отримують щодня (Marzano, 2003; Hattie, 2009). Для того, щоб студенти краще навчалися, необхідно покращувати якість викладання. Прямий вплив на покращення викладання має постійний обмін педагогічним досвідом, обговорення проблем, вивчення кращих практик колег, їх впровадження та подальше обговорення в спільноті тих людей, які є спеціалістами в певній предметній галузі. Тому запровадження таких практик є критично важливим. Навчальні спільноти надають можливість сталого підвищення кваліфікації спеціалістів та їх вдосконалення. Коли викладачі є частиною професійної навчальної спільноти, то це зменшує їх ізоляцію, збільшує їх прихильність до місії та цілей навчального закладу, створює спільну відповідальність за загальний розвиток студентів, створює потужній процес підвищення кваліфікації, який дозволяє ділитися кращими практиками навчання та розширює розуміння змісту навчального матеріалу та ролі викладача.

Однією з головних умов створення та функціонування освітньої спільноти є спільна мета її учасників. Спільнота викладачів в BGKU створювалася з метою впровадження дослідницько-пізнавального підходу (inquiry-based learning – IBL) при вивченні математики у вищій школі. Основними етапами створення спільноти викладачів в BGKU для впровадження IBL були (N. Morze, M. Boiko, E. Smyrnova-Trybulska):

  • Проведення організаційної зустрічі з викладачами.
  • Розробка стратегії створення спільноти.
  • Підготовка анкети опитування про IBL.
  • Проведення опитування.
  • Проведення семінарів по IBL.
  • Визначення основних особливостей професійної спільноти.
  • Створення спільноти математиків.
  • Створення сайту для спільноти математиків та сторінки на порталі Wiki.
  • Створення сторінки Facebook для спільноти.
  • Підтримка сторінки у Facebook, створення та підтримка сторінки відповідного сайту.

На етапі об’єднання спільноти були проведені практичні семінари, тренінги та воркшопи, на яких розглядалися питання:

  • Поняття «спільноти». Особливості функціонування спільноти та його функції.
  • STEM-освіта та інноваційні методи - PrBL, PBL, IBL. Спільне та відмінне у PrBL, PBL, IBL.
  • Дослідницькі (inquiry) запитання. Критерії inquiry запитань.
  • Етапи IBL та цикли дослідження. Модель 5E впровадження IBL.
  • Приклади математичних дослідницьких середовищ в GoLabz.

Джерелом проблемних питань та тем для обговорення також були робочі зустрічі міжнародної спільноти:

  • 23-26 вересня 2018 року робоча зустріч представників університетів – учасників проекту. Організатором зустрічі виступив Університет Агдера (м. Крастіансанн, Норвегія), який є гранхолдером проекту.
  • З 19 лютого по 24 лютого 2019 року робоча поїздка учасників проекту до Мадридського університету Комплутенсе.
  • З 17 по 21 червня 2019 року робоча поїздка учасників проекту до університету Масарика та Технічного університету в Брно.
  • З 19 по 26 лютого 2020 року робоча поїздка учасників проекту до університету Лафборо.

З 13 по 14 травня 2020 року робоча нарада учасників проекту, яка організована університетом Лейбніца, Ганновер (онлайн-сесії).

Етап активності в створеній спільноті передбачає створення та обговорення навчальних кейсів, планування заняття з математики на основі дослідницько-орієнтованого підходу до навчання, обмін досвідом впровадження IBL, проведення відкритих занять, здійснення оцінки ефективності використання IBL технології для досягнення навчальних цілей з урахуванням відгуків студентів, самоаналізу викладача й колективних обговорень учасників проекту, розробка шаблонів для дослідницьких задач, створення бази математичних задач з моделювання. Наразі викладачі спільноти активно працювали в цьому етапі. Це дало змогу дослідити вплив функціонування спільноти на професійну діяльність викладачів та процес впровадження IBL при викладанні математики. Обговорення результатів діяльності відбуваються на малих робочих зустрічах.

В рамках завдань проєкту в спільноті викладачів проводилися відкриті заняття для обміну досвіду. Одне з них було проведено для учасників проєкту і інших партнерських університетів з дисципліни «Математичний аналіз» на тему: «Абсолютно та умовно збіжні ряди» для студентів 1 курсу спеціальності «Математика». Астаф’єва М. М. продемонструвала учасникам проєкту та викладачам кафедри ефективне застосування цифрових технологій для проведення опитування студентів, групової роботи, під час якої студенти самостійно знаходили площу та периметр сніжинки Коха, досліджували ряд на абсолютні та умовну збіжність, та діяльності студентів на форумі, де студенти формулювати математичні запитання та відповідали на запитання одногрупників. Заняття було проведено на основі дослідницько-орієнтованого та діяльного підходів із використанням технології Inquiry-based learning.

Досвід створення та участі в діяльності освітньої спільноті викладачів математики та інформаційних технологій підтвердив припущення про те, саме професійні спільноти можуть збагатити процес підвищення кваліфікації викладачів університетів завдяки ряду переваг їх функціонування: створюється співтовариство людей, зацікавлених в обміні знаннями; проектуються освітні середовища, в яких учасники можуть обмінюватися ресурсами; скорочується час пошуку і використання інформації; полегшується процес впровадження інноваційних технологій; створюються умови для забезпечення якості освіти; оновлюються навчальні курси за рахунок впровадження нових кейсів; університет отримує можливість розширити міжнародне співробітництво (N. Morze, M. Boiko, E. Smyrnova-Trybulska). Діяльність в рамках проекту «Партнерство для вивчення та викладання математики в Університеті» (PLATINUM), програми Еразмус+ КА2 – Проекти з стратегічного партнерства, №2018-1-NO01-KA203-038887, передбачає створення та підтримку професійних спільнот не лише в рамках одного закладу освіти, а й розширення спільноти на міжнародний рівень, впровадженню інноваційних підходів та новітніх інформаційних ресурсів.

 

Матеріали надано Факультетом інформаційних технологій та управління

 

Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU
Особливості функціонування спільноти в BGKU