23 грудня 2021 року
Київський університет імені Бориса Грінченка
23 грудня 2021 року на засіданні Вченої ради Університету було заслухано питання щодо виконання наукової теми Історико-філософського факультету “Складні питання історичної пам’яті країн Центрально-Східної Європи ХХ–ХХІ ст. у парадигмі діалогічності української культури” (реєстраційний номер 0116U003294; термін виконання: лютий 2016 р. – лютий 2022 р.).
Звіт про виконання наукової теми презентували керівник теми, декан ІФФ Олена Александрова та завідувач кафедри історії України Оксана Салата. У ґрунтовній доповіді було висвітлено зміст основних етапів реалізації дослідження: теоретико-методологічного (розроблення категоріального апарату дослідження історичної пам’яті в контексті діалогічності культур); дескриптивно-аналітичного (аналіз складних питань історичної пам’яті країн Центрально-Східної Європи ХХ-ХХІ ст.) та впровадження результатів наукового дослідження (імплементація принципів побудови стратегій формування моделей пам’яті в системі інституційних засобів реалізації політики пам’яті в Україні ХХ – початку ХХІ ст.).
Науковцями запропоновано шляхи подолання суперечностей і травм історичного минулого національною політикою пам’яті, а саме:
- розроблення та постійне оновлення українського національного наративу;
- збагачення національного дискурсу за рахунок відкриття забутих імен і сюжетів з історії України;
- підтримка діалогу з європейськими державами (Польщею, Чехією, Німеччиною, Угорщиною, Словаччиною, Румунією) щодо оцінки складних питань спільної історії, проведення консолідованої політики пам’яті;
- протистояння гібридним атакам російських істориків на українське минуле як спосіб забезпечення гуманітарної безпеки українського суспільства;
- узгодження в рамках національної пам’яті змісту партикулярних пам’ятей: єврейської, кримськотатарської, угорської; дворянської (шляхетської), «пролетарської», радянської тощо;
- подолання схизмогенетичних тенденцій в комеморативних практиках, які загрожують територіальній цілісності та єдності України.
Під час реалізації наукової теми було здійснено низку емпіричних розвідок, зокрема проведено опитування експертів у галузі політики пам’яті
та історичного наративу.
Співвиконавці теми особливу увагу приділили пошукам моделі історичної пам’яті українського суспільства, яка характеризується одночасним існуванням різних моделей пам’яті, що належать окремим групам населення. Оскільки у суспільній свідомості конкурують кілька версій історичного розвитку України, особливо періоду ХХ ст., пов’язаного зі становленням незалежної держави, по-різному трактуються зокрема події громадянської війни, індустріалізації, колективізації, Другої світової війни, численні “білі плями” у недавньому радянському минулому – голодомори, Голокост, депортації, ГУЛАГ, терори; по-різному оцінюється політика радянської влади стосовно України – від повного засудження до возвеличення. На сучасному етапі у кожної частини суспільства, насамперед західного і східного регіонів, є свої герої, своє власне бачення причин і наслідків історичних подій, процесів і явищ, своє бачення майбутнього України. Історичний досвід свідчить про те, що відновлення історичної пам’яті – це шлях до примирення і консолідації суспільства.
Висновки та рекомендації, отримані у процесі виконання наукової теми, передано до Українського інституту національної пам’яті та Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”.
Результати дослідження запроваджено в освітній процес Університету Грінченка через реалізацію теми в наукових роботах бакалаврів, магістрів та докторів філософії, міжнародних проєктах, відображено у посібниках для закладів середньої та вищої освіти України.
Зважаючи на актуальність порушеної проблематики, Вчена рада також прийняла рішення оновити зміст модуля “Історія української культури” із дисципліни “Українські студії” для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня всіх спеціальностей, використовуючи результати проведеного дослідження.