Видання до 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка

Київський університет імені Бориса Грінченка

До 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка в Університеті було підготовлено й видано такі книги:

Борис Грінченко: сам про себе й у спогадах сучасників: хрестоматія / упорядники: М.Будзар, А.Гедьо, О.Іванюк, Є.Ковальов). – Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2023. – 360 с. – іл.

У хрестоматії зібрано джерела особового походження – автобіографічні й мемуарні тексти, що містять важливі матеріали для біографії Бориса Грінченка (1863–1910), визначного українського громадсько-політичного діяча, педагога, літератора, філолога, етнографа, фольклориста. Звернення до таких суб’єктно орієнтованих наративів, як автобіографія та спогад, розкриває перед дослідником соціальні, політичні й культурні особливості Грінченкового світу, тобто України кінця ХІХ – початку ХХ ст., і показує сприйняття цих особливостей самим Грінченком та іншими людьми його доби. З цих джерел можна довідатися про суспільно-політичні переконання, педагогічне, літературне і громадське служіння Грінченка, його комунікаційне коло (рідних, друзів, співробітників, недругів), а також про ставлення до нього сучасників.

Укладачі – співробітники кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Анна Гедьо, Марина Будзар, Олег Іванюк, Євген Ковальов наголошують на «надзадачі» цієї книги – представити у спогадах не лише самого Бориса Грінченка у всій складності його духовного складу, але й тих осіб, які розповідали про нього, а через них – великий «грінченківський світ», тобто Україну кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Матеріали, подані у хрестоматії, мають на меті розширити навчально-дослідницькі обрії студентів-грінченківців для глибшого осмислення ними української минувшини. Хрестоматія стане в нагоді всім поціновувачам історико-культурної спадщини України, хто цікавиться життєвими практиками та ідейними шуканнями українців на межі ХІХ і ХХ ст.

Вірченко Т., Козлов Р. Непокірний. Грані долі Бориса Грінченка : монографія / Тетяна Вірченко, Роман Козлов; Київський університет імені Бориса Грінченка. – Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2023. – 372 с.

Перша деталізована й документально верифікована історія життя Бориса Грінченка. Звісно ж, науці вже відомі спроби біографій Бориса Грінченка: від популярного посмертного нарису Миколи Плевака (1911) до відповідного розділу праці Наталії Зубкової (2008).

У пропонованому новому погляді на його життя для авторів книги – професорів кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Тетяни Вірченко і Романа Козлова – було важливо за розмаїттям образів громадського діяча, письменника, педагога, лексикографа, етнографа, фольклориста, видавця, публіциста, політика не загубити цілісність його особистості. А ще він був сином, братом, чоловіком, батьком – і в цих гранях також відбивалися важливі риси, за якими ми, сучасні українці, пізнаємо одного з видатних лідерів нації.

Подвійна назва книги відображає задум біографів: сутнісні риси Бориса Грінченка розкриваються через мікросюжети, за якими розвивалася його доля в той чи той період життя. Якась із його ролей-ідентичностей виходила наперед, а якась приглушувалася, і саме спостереження за такою динамікою дала науковцям висновувати обґрунтовані узагальнення.

Книга супроводжена добіркою фото з особистого архіву митця, а всі наведені в ній факти належно аргументовані покликаннями на документи, листи, історичні й наукові джерела. Наводячи різні погляди на дискусійні питання й уникаючи безапеляційних тверджень, біографи часто пропонують читачеві самостійно пристати на той чи той бік. І робить видання відкритим для подальшого діалогу та скрупульозного вивчення життя і спадщини Бориса Грінченка, глибини чийого таланту видаються безмежними.

Грінченко Борис. Зібрання творів. Мовознавча спадщина. Кн. 1 / Б.Грінченко; Київ. ун-т ім. Б.Грінченка; упоряд. В.В.Яременко, І.В.Яковлева ; кер. проєкту, голова ред. ради В.О.Огнев’юк; передм., примітки В.В.Яременка. – Київ: Київ. ун-т ім. Б.Грінченка, 2023. – 516 с.

Продовження серії видань − зібрань творів Бориса Грінченка, які з 2013 року впорядковуються і видаються в Університеті Грінченка. Головою редакторської ради упродовж багатьох років був доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка (2007-2022) Віктор Огнев’юк.

У попередніх роках вийшли Педагогічна спадщина в 2 т. (2013) ; Народопросвітня спадщина в 2 т. (2014-2015); Етнографічна спадщина в 2 т. (2015-2016); Фольклористична спадщина в 2 т. (2018); Епістолярна спадщина, книга 1 (2020).

Зацікавленість мовознавством у підлітковому віці стала для Бориса Грінченка визначальною на все його життя. Над укладанням перших словників він почав працювати з 13 років і не припиняв лексикографічної діяльності до останніх своїх днів. Його архів зберігає безліч нотаток, виписок, цитат, що акцентують те чи інше міркування, з якого згодом виросте чітка дефініція, термінологічне поняття, теоретичне узагальнення.

До книги «Мовознавча спадщина» увійшли наукові, публіцистичні та народопросвітні мовознавчі праці Бориса Грінченка. Подано матеріали про створення вченим «Словаря української мови» в 4 томах і українського правопису – «грінченківки». Зроблено спробу відкрити завісу до мовознавчої лабораторії вченого. У книзі переважає культурологічний огляд лінгвістичних проблем.

Кожне з цих видань стане важливим джерелом вивчення історичних подій, фактів і людських якостей Бориса Дмитровича Грінченка для наступних поколінь дослідників його багатогранної особистості як вченого, письменника, педагога, громадського діяча та безмежного патріота України.

З усіма виданнями запрошуємо ознайомитися у Бібліотеці Університету Грінченка!

Матеріали надані Бібліотекою Університету Грінченка