Наразі ведеться підготовка до Болонської конференції міністрів, яка відбудеться в Парижі 23-25 травня, рівно через 20 років після того, як міністри освіти Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії вперше зустрілися у університеті Сорбонни у столиці Франції , заклавши основу для того, що ми сьогодні знаємо як Болонський процес, найбільша реформа вищої освіти з початку європейської інтеграції після Другої світової війни.
Очікується, що міністри домовляться про Комюніке, яке визначатиме пріоритети для наступного етапу процесу за головування нового, італійського, секретаріату. Серед тем - це поточні дискусії щодо тіснішої транскордонної співпраці через мережу європейських університетів, ідею про це вперше висунув президент Франції Еммануель Макрон восени 2017 року, а згодом залучив Європейську комісію в рамках своєї пропозиції створити Європейський Освітній Осередок до 2025 року. Незважаючи на те, що європейські університетські мережі можуть бути визнані Болонським комюніке, вирішальним є географічний аспект та чи буде пропозиція доступною для 48 учасників Болонського процесу або принаймні для учасників програми ЄС "Еразмус +". Важливим також є питання про те, як Європейський освітній простір країн-членів ЄС може сприяти чи перешкоджати Механізму дії Болонського процесу. В ЄАУ з самого початку зазначалось, що ретельне узгодження структур та стратегічних завдань має важливе значення для забезпечення узгодженості політики та уникнення фрагментації та дублювання процесів та структур управління.
Крім того, міністри, що беруть участь у конференції в Парижі, обговорять питання впровадження реформ в окремих країнах, короткі ступені та зміни в написанні дипломної роботи. Більш того, на порядку денному буде проблема цінностей у вищих навчальних закладах. Політичні лідери вкотре заявляють, що освіта – це спосіб надати новий поштовх європейській інтеграції, подібно до Сорбонської декларації 1998 року з новими, більш високими цілями. Зазначається, що майбутнє Болонського процесу після чергової конференції в 2020 році все ще залишається відкритим. Тому важливим є щоб голоси вузів були присутні в політичних дебатах як в ЄС, так і в Болонському процесі, щоб наблизити прийняті рішення до потреб університетів.