Студенти-правники ЮК «АСТРЕЯ» Київського університету імені Бориса Грінченка взяли участь у прес-конференції, присвяченої проблемним аспектам АТО в Україні та шляхам їх вирішення

07 вересня 2015 р. в будівлі Торгово-промослової палати України міста Києва відбулася прес-конференція з проблемних аспектів АТО в Україні за участю Наталії Веселової – депутата Верховної Ради України; Ігоря Мальчева – заступника Державної служби у справах ветеранів війни, учасників АТО; представників Київського міського військового комісаріату, Державного підприємства укрторг оборона лізинг, Київської міської спілки ветеранів АТО; представників благодійних фондів та громадських організацій, військових-учасників АТО Національної гвардії України, мас-медія – газети та журнали «Міністерство оборони», «Військо України», «Народна армія»; представників ТОВ з обмеженою відповідальністю Консалтингової впроваджувальної компанії «ТРЕНД».

Від ЮК «Астрея» та кафедри правознавства участь приймали завідуючий ЮК «Астрея» Андрій Чернега та доцент кафедриОлена Кравченко та студенти-консультанти 3-го курсу Анна Тарко, Татьяна Ковбаса, Юлія Цирельчук. Учасники прес-конференції підняли гострі питання пов’язані із війною на сході і виявилося, що вони існують не тільки в зоні АТО, а й у самому центрі України – Києві. Проблеми носять комплексний характер від підготовки висококваліфікованих військовослужбовців до отримання ними статусу учасника бойових дій та відповідних пільг.

Жваві дискусії окреслили наступні першочергові проблемні питання, що мають вирішуватися державою стосовно учасників АТО:

• матеріального-технічного забезпечення бійців на фронті;
• отримання статусу учасника бойових АТО;
• прирівнювання добровольчих батальйонів до учасників АТО;
• повернення з полону бійців АТО та відповідна їх реабілітація;
• психологічна та фізична реабілітація бійців;
• отримання інвалідності в наслідок участі в АТО;
• матеріальні компенсації та пільги сім’ям загиблих учасників АТО;
• отримання учасниками АТО земельних ділянок та житла;
• забезпечення житлом сімей, загиблих у ході проведення АТО;
• працевлаштування учасників АТО та залучення їх до державної служби та громадської діяльності.

Перелік на цьому не завершується, проте всі вони взаємопов’язані і витікають одна з одної, наприклад ненадання статусу учасника АТО, позбавляє бійця будь-яких пільг та компенсацій, а якщо такий учасник загинув чи пропав безвісті, що буде із його сім’єю, малолітніми дітками ? Тому забюрократизовану роботу відповідних державних органів і в першу чергу Міністерства оборони України необхідно приводити у прозоре і зрозуміле русло, пристосоване до нагальних суспільних потреб.

Відповідно до інформації Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, як повідомив Ігор Мальчев, на даний час до реєстру Держслужби внесено 31 тисячу осіб, які отримали статус учасника бойових дій у зоні проведення АТО. Проте, наявні закони та підзаконні нормативно-правові акти не дають ясної картини, яким чином боєць з передової має отримати статус учасника бойових дій. Так, перелік нам відомий, але сама процедура носить суто радянський бюрократичний характер, оскільки пакет необхідних документів збирає сам боєць, вони мають бути засвідчені підписами і печатками і подані на розгляд відомчої чи міжвідомчої комісії. І як зазвичай не вистачає того чи іншого документу, наприклад – листа, що засвідчує військову мобілізацію бійця, його часто вимагають, але у переліку документів його немає.

Крім того, війна на Сході породжує попит на безоплатну правову допомогу серед військових, мобілізованих, учасників АТО та членів їх сімей, оскільки держава, на превеликий жаль, не завжди дотримується своїх обов’язків перед захисниками вітчизни.

IMG_0615

IMG_0646

IMG_0680

IMG_0696