Круглий стіл «Перезавантаження реформи «Нова українська школа»: упровадження нового змісту базової середньої освіти»

14 грудня 2023 року

Київський університет імені Бориса Грінченка

14 грудня 2023 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся круглий стіл «Перезавантаження реформи «Нова українська школа»: упровадження нового змісту базової середньої освіти». Захід організовано Аналітичним центром «ОсвітАналітика» за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

У заході взяли участь: Лілія Гриневич, перший проректор Київського університету імені Бориса Грінченка; Ігор Хворостяний, генеральний директор Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України; Василь Михайлишин, керівник проєктів Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні; Роман Шиян, заступник директора Команди підтримки реформ Міністерства освіти і науки України; Михайло Войцехівський, директор Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка; співавтори Державного стандарту базової середньої освіти; представники Аналітичного центру «ОсвітАналітика»; викладачі та методисти Інституту післядипломної освіти КУБГ, керівники та вчителі-предметники загальноосвітніх шкіл м. Києва.

Ігор Хворостяний, вітаючи учасників круглого столу, наголосив: «Перезавантаження реформи Нової української школи – це один із ключових пріоритетів діяльності Міністерства освіти і науки України сьогодні».

Учасники круглого столу обговорили варіанти вирішення проблем, пов’язаних із масовим впровадженням затвердженого у 2020 році Державного стандарту базової середньої освіти у 5–6 класах і його пілотуванням у 7 класі. «Проблеми з упровадженням нового Державного стандарту в 5–6 класах сьогодні є надзвичайно важливими для переосмислення, тому що всі ті труднощі, помилки та досягнення, які ми маємо, потрібно виявити зараз і зрозуміти, яким чином з ними працювати для того, щоб далі це впровадження відбувалося більш успішно», – наголосила Лілія Гриневич під час відкриття заходу.

Роман Шиян у своїй доповіді підкреслив важливість формування наскрізних умінь через ключові компетентності; визначив новизну стандарту у введенні поняття базових знань; роз’яснив особливості оцінювання через опис ключових компетентностей, котрий конвертується в результати навчання, які зазначено в рамках компетентностей; розповів про тестування української версії навчального інструменту, який дозволяє вчителю проєктувати заняття та оцінювати не лише результати, а й формування ключових компетентностей; наголосив на необхідності створення «гармонійного красивого рішення» з природничої освітньої галузі 7–9 класів. Пан Шиян завершив свою доповідь такими словами: «Виклики, що виникали в процесі впровадження Державного стандарту, унеможливили або дуже обмежили появу в практиці інноваційних рішень, і тому зараз, очевидно, не можна чекати звичного п’ятирічного циклу появи нових підручників. Тому необхідно на основі досліджень про освітні втрати провести експертизу наявних підручників та на підставі цих висновків вже зараз готувати нову генерацію цих підручників».

Михайло Войцехівський у своїй доповіді про підготовку педагогічних працівників до роботи з новим Державним стандартом зазначив, що «найбільша помилка суспільства – це хотіти результати сьогодні, тоді коли до стандарту потрібно буде повернутися через п’ять років». Він наголосив, що для реалізації стандарту необхідні педагогічні кадри, які зараз у дефіциті або занадто перевантажені. Тому необхідно готувати тренерів для вчителів, коли вчителі опрацьовують стандарт самостійно 80% часу та з тренером – 20% часу. Вчителі повинні мати супровід – тьюторів, менторів та супервізорів.

Впродовж дискусії щодо впровадження Державного стандарту представники галузей виокремили основі проблеми кожної з них та долучились до обговорення можливих рішень.

У громадянській та історичній освітній галузі проблемами є занадто велика кількість модульних програм як для 5–6 класів (13 програм), так і для 7–9 класів (8 програм); відкидання важливості громадянської освіти; неготовність вчителів опановувати нові підходи; нерозуміння суті інтегрування в межах галузі; нерозуміння авторами програм того, що вивчення громадянської освіти має бути наскрізним під час вивчення історії; недостатнє методичне забезпечення. Представники Інституту підвищення кваліфікації зазначили, що розробляють для вчителів початкових класів курс підвищення кваліфікації з громадянської освіти з елементами історії.

Серед викликів для математичної галузі було названо відсутність фінансової грамотності; необхідність вивчення основ логіки перед геометричним матеріалом; перевантаженість програми; недостатнє матеріально-технічне та методичне забезпечення, особливо для навчання обдарованих дітей. Рекомендаціями для підтримки цієї освітньої галузі є введення фінансової грамотності для учнів; впровадження головоломок для розвитку критичного мислення на уроках математики; створення авторських матеріалів та виплата їх авторам гідних гонорарів.

Поточними особливостями мовно-літературної освітньої галузі є відсутність патріотичного виховання в деяких предметах; перенасиченість програми творами та текстами; недостатнє матеріально-технічне та методичне забезпечення. Рекомендації для цієї галузі включають розширення співпраці вчителів на шкільному та міжшкільному рівнях для обміну методичними матеріалами; залучення учнів до проєктної діяльності, дискусій; зменшення кількості творів для вивчення.

Представники природничої галузі звернули увагу на такі обставини: мала кількість дослідів, які у форматі дистанційного навчання можна провести вдома; перевантаженість програми теорією; відсутність географії в програмах інтегрованих курсів; відсутність інтегрованого полівчителя, що може викладати чотири предмети; неузгодженість між собою окремих програм та дублювання в них тем одна одної; відсутність матеріально-методичного забезпечення для пілотних класів.

За результатами круглого столу Аналітичний центр «ОсвітАналітика» незабаром підготує аналітичну записку із пропозиціями для полісімейкерів та інших представників освітянського середовища.

Відеозапис заходу