Дата заходу: 23 лютого 2017 року
Місце проведення: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, м. Київ, Голосіївський проспект, 42
Колектив ЮК «АСТРЕЯ» Київського університету імені Бориса Грінченка 23 лютого 2017 р. відвідав Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію та став учасником круглого столу «Сучасний стан та правове забезпечення внутрішньо переміщених осіб та біженців в Україні: актуальні проблеми та механізм їх вирішення». Організаторами заходу виступили: адвокатське об’єднання «Matsko», Київський міжнародний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, громадське об’єднання «Народне відродження» та ЮК «Астрея».
На заході були присутні працівники адміністрації, організаційний комітет, студенти різних ВНЗ зокрема, Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського міжнародного університету, Національного університету «Києво-Могилянської академії.
Захід розпочався із вступного слова голови Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації – Наталії БОНДАР, яка привітала усіх присутніх із початком роботи правничої студії, висловила слова вдячності за можливість взяти участь в організації та проведенні такого важливого і актуального заходу та побажала плідної праці. Андрій ЧЕРНЕГА – керівник ЮК «Астрея» Київського університету імені Бориса Грінченка розповів в контексті конституційних гарантій на правову допомогу та останніх змін до Основного Закону від 02 червня 2016 року, звернув увагу учасників круглого столу на тому, що представляти та захищати громадян у суді зможуть тільки адвокати. Ця норма почне діяти з 1 січня 2020 року. Іншими словами йдеться про так звану «монополію адвокатів в суді». Й тим не менш ці зміни ведуть саме до монополії адвокатів – адже жоден інший юрист не зможе здійснювати судовий захист прав і свобод фізичних та юридичних осіб. Звернув увагу, що положення Основного Закону – норми прямої дії, які від дня набуття чинності зроблять неконституційними низку положень інших законів, що стосуються надання правової допомоги. Тому, існують неабиякі ризики, яким слід запобігти на рівні вдосконалення спеціального законодавства у сфері правових послуг.
Катерина ЛИЗОГУБ та Ірина ПОЛЯКОВА – консультанти ЮК «Астрея» наголосили на реальних проблемах переселенців та проаналізували статистику внутрішньо-переміщених осіб. Згідно з уточненою інформацією з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції в інших регіонах України, станом на 2016 рік, тимчасово розміщено 1 млн. 59 тис. 676 осіб, з них – 175 тис. 825 дітей та 502 тис. 831 особи з інвалідністю та похилого віку. Серед основних проблем переселенців були і залишаються – пошуки житла та роботи, висока потреба в соціалізації. Проблема працевлаштування напряму пов’язана із «донецьким» походженням та стереотипами стосовно мешканців Донбасу, а отже має місце повна/часткова відсутність довіри до переселенців. Ще одна проблема, яка потребує значної уваги у процесі роботи з внутрішньо переміщеними особами – це проблема фізичного та психічного здоров’я. Більшість опитаних переселенців демонструє песимістичне бачення майбутнього регіону. Території розглядаються як втрачені, що навряд чи стануть українськими через різні причини – як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. Найповільніше вирішується проблема медицини і яка, на думку, волонтерів і громадських організацій, лишається без вирішення, адже відсутній системний підхід і в співпраці між медичними закладами та установами і організаціями, куди необхідно направити пацієнта після лікування. Освітніх послуг потребують понад 200 тисяч дітей. Вищі навчальні заклади, що переїхали на підконтрольні території, не в змозі забезпечувати нормальний навчальний процес, оскільки розміщуються в непристосованих для перебування та навчання приміщеннях, без відповідного лабораторного та технічного обладнання. Викладачам і студентам просто ніде жити – гуртожитків на всіх не вистачає, як і коштів на сплату оренди житла.
Станом на грудень 2016 р. на обліку в управліннях соціального захисту в усіх регіонах України перебуває 1 мільйон 240 тис. вимушених переселенців з Донбасу та Криму, що на 4,8 тис. осіб менше, ніж на 31 жовтня. 286 тис. людей зареєстровані як працездатні і такі, що шукають роботу. На мирну територію переїхали 52 тис. інвалідів, які потребують соціальних виплат і засобів реабілітації, 746 тис. літніх людей, яким треба виплачувати пенсію. Понад 1 млн сімей переселенців звернулися за державною грошовою допомогою, більш як 955 тис. сімей отримали її. Загальна сума перерахованих переселенцям коштів з початку 2016 року становила майже 2,7 млрд грн.
Віктор МИХАЙЛОВСЬКИЙ – аспірант Київського університету імені Тараса Шевченка розглянув питання надання адресної допомоги переселенцям і запропонував один із механізмів її нарахування. І наголосив на доцільності запровадження відсоткового розміру нарахування адресної допомоги, який визначався би з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму громадян. Під прожитковим мінімумом слід розуміти: встановлений розмір матеріального забезпечення, який дозволив би забезпечити достатній рівень життя кожного громадянина. Так, адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам необхідно нараховувати у відсотковій формі відповідно до прожиткового мінімуму. Як зазначається в Постанові № 505 від 1 жовтня 2014 року, адресна допомога нараховується для непрацездатних осіб 884 грн., а для працездатних 442 грн., що на той момент було еквівалентно близько 28 % від прожиткового мінімуму, а сумарна суму на сім’ю не може перевищувати 2400 грн., що дорівнювало двом прожитковим мінімумам. Отже, враховуючи вище приведене, запропоновано змінити механізм нарахування адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам із сталої суми виплат на відсоткову. Враховуючи прожитковий мінімум, необхідно встановити такий розмір адресної допомоги внутрішнім переселенцям: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) – 60% від прожиткового мінімуму на одну особу; для працездатних осіб – 30 % на одну особу (члена сім’ї). Загальна сума допомоги на сім’ю має розраховуватися як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати двох прожиткових мінімумів станом на 1 січня відповідного року нарахування допомоги.
Ганна ДУДІНСЬКА – керівник юридичної клініки Національного університету «Києво-Могилянська академія», звернула увагу усіх присутніх на реалізації прав і свобод найвразливішої категорії внутрішньо-переміщених осіб – дітей. Спираючись на міжнародний досвід, одним із завдань на сьогодні є удосконалення системи роботи з дітьми переселенців як на найвищому – державному рівні, так і на рівні територіальних громад, а також запровадження спеціальних програм з метою інтеграції внутрішньо-переміщених дітей до нового освітнього та соціального середовища, зокрема шляхом фінансування дистанційного навчання, створення додаткових місць у школах та дитячих садках, тощо. Додатковим аспектом є надання дітям-переселенцям необхідної кваліфікованої соціальної та безкоштовної психологічної допомоги з боку фахівців. Було зауважено, що окремої уваги потребує проблема участі у збройному конфлікті на Донбасі дітей-солдатів та чисельні порушення прав людини під час перетину блок-постів. Адже хоч і відсутнє офіційне підтвердження участі дітей у бойових діях на Донбасі, їх віку та кількості, ця проблема не може оминатися правозахисниками, зокрема тому що із ратифікацією Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах, у нашої держави виник обов’язок попереджувати таку участь, а також надавати допомогу дітям-солдатам щодо соціальної та фізіологічної реабілітації. Спираючись на досвід іноземних країн, доповідачем підкреслено важливість участі громадських організацій, зокрема щодо проведення право-просвітницької роботи з питань вимушених переселенців, надання фінансової допомоги, ініціювання проектів міжнародного співробітництва, написання листів та звернень до органів влади.
Проведений захід завершився підведенням підсумків та урочистим врученням сертифікатів доповідачам.