Дата заходу: 14 квітня 2023 року
Місце заходу: Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, вул. Левка Лукʼяненка, 13б
14 квітня 2023 року студенти Факультету права та міжнародних відносин мали змогу долучитися до дискусії, що відбулася в межах зустрічі із Тарасом ДІДИЧЕМ – доктором юридичних наук, професором кафедри теорії та історії права та держави ННІП Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема заходу - «Юридична освіта і практика: виклики сьогодення».
Звертаючись до студентів, Тарас ДІДИЧ наголосив на тому, що війна, яка почалася ще в далекому 2014 році і триває вже 10 рік поспіль, внесла суттєві зміни не тільки в соціальну-економічну сферу суспільно-політичного життя країни, а вплинула на розвиток освіти, науки і техніки. Взагалі юридична освіта та наука, останніх років 10 перебуває під пильною увагою держави, протягом 2014-2023 років прийняті в новій редакції закони України «Про вищу освіту» (2014 рік), «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2016 рік), «Про освіту» (2017 рік), нові стандарти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти. На початку 2022 року була схвалена, навіть, Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2023 роки. В основу, якої були покладені прагнення України стати рівноправним членом європейської спільноти, а визначені нею стратегічні та операційні цілі відповідають зобов’язанням України згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), ратифікованою Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII. Статтею 431 глави 23 Угоди про асоціацію закріплено курс на активізацію співпраці України та Європейського Союзу у сфері вищої освіти, зокрема щодо: реформування та модернізації системи вищої освіти; сприяння зближенню у сфері вищої освіти в рамках Болонського процесу; покращення якості та підвищення важливості вищої освіти; поглиблення співробітництва між закладами вищої освіти; розширення можливостей закладів вищої освіти; активізації мобільності студентів, наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників.
Зрозуміло, що вимога реформування юридичної освіти в Україні є об’єктивним процесом, зумовленим низкою факторів: міжнародного характеру, адже Україна слідує світовим змінам, що потребує відповідності міжнародним принципам та стандартам; національного характеру, що пов’язано з євроінтеграційними та європеїзаційними векторами та напрямами розвитку України і реформування інших сфер суспільства; прикладного характеру, що пов’язано з гострою необхідністю якісної підготовки здобувачів вищої освіти, здатних в майбутньому відповідати не лише вимогам сучасного правничого ринку праці, а й у відповідності до вимог права ефективно вирішувати проблеми правотворчої та правореалізаційної практики у нових умовах розвитку суспільства та держави. Аналізуючи положення Концепції розвитку юридичної освіти, можна виокремити певні недоліки змістовного та юридико-технічного характеру. До змістовних недоліків, на наше переконання, можна віднести такі: невиправдано велика увага приділяється надуманим проблемам і недолікам системи української юридичної освіти, які безпідставно поширюються на всі заклади вищої освіти, що ніяк не відповідає дійсності; досить претензійною є теза «недостатньо висока якість наукових досліджень у сфері права та їхня невідповідність сучасним потребам держави та суспільства». Не можна «під один гребінець» підганяти усі юридичні дослідження. Такі тези свідчать про недостатню обізнаність авторів тексту Концепції зі станом справ та про неповагу до осіб, відданих справі юридичної науки та вищої правничої освіти, визнаних у світі фахівців, які сформували юридичні школи, правові доктрини і до експертної думки яких дослухаються Конституційний Суд України, Верховний Суд, інші національні суди та практики; недоцільним та передчасним, на наш погляд, є віднесення до систем зовнішнього забезпечення якості підготовки правників додатково такої складової, як проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ), оскільки він не відповідатиме принципу автономії закладів вищої освіти – одному з фундаментальних принципів Болонського процесу; вбачається недоцільним «зарегульовування» юридичної освіти шляхом встановлення особливих вимог до ліцензування освітньої діяльності за галуззю знань 08 «Право» та спеціальністю 081 «Право». Видається, що освітня діяльність у сфері юридичної освіти не відрізняється якісно від надання освітніх послуг у сфері освіти інженера, соціолога, біолога, географа.
Крім того, Тарас ДІДИЧ звернув увагу присутніх на сучасних вимогах національної законотворчості та нормопроектування. Високий рівень інтенсивності поточної законодавчої діяльності, підзаконної правотворчості в Україні, націленої на удосконалення правотворчих актів, потребує належного кадрового забезпечення. Сьогодні більшість закладів вищої освіти України забезпечують підготовку юристів в різних сферах правозастосування, роблячи акцент на відповідних напрямах правозастосовної діяльності. Сфера законотворчості, нормопроектування, підзаконної правотворчості залишилась поза увагою вищої юридичної освіти. Результатом цього став недостатній рівень підготовки фахівців-юристів у сфері законодавчої діяльності, дефіцит кадрів у сфері підзаконної правотворчості, що в свою чергу спричиняє як недосконалість актів правотворчості, так і дефіцит сучасних наукових досліджень проблем законодавчої діяльності, нормопроектування, законодавчої техніки та технологій. Доказом цього є надмірно високий рівень змінюваності правотворчих актів України, їх оскаржуваність в порядку конституційного та адміністративного судочинства. В науковому плані відчувається гостра недостатність наукових розробок питань теорії та практики парламентаризму в Україні, здійснення законодавчої діяльності, співвідношення місцевої та муніципальної правотворчості, помилок у використанні юридичної техніки тощо. Водночас, ряд провідних закладів вищої освіти країн ЄС та США здійснюють підготовку фахівців в сфері законодавчої діяльності та нормопроектування. Зокрема освітні програми зазначеного напряму ефективно запроваджені та реалізуються в таких закладах вищої освіти як: The University of Law (Guildford, England, United Kingdom), магістерська освітня програма «Legal Technology»; Universidade Nova de Lisboa (Lisbon, Portugal), магістерська освітня програма «Law and Technology»; Utrecht University (Utrecht, Netherlands), магістерська освітня програма «Law and Technology in Europe»; Tilburg University (Tilburg, Netherlands), магістерська освітня програма «Law and Technology; University of the Pacific (Stockton, California, United States), магістерська освітня програма «Laws - Government Law And Policy»; University of London (London, England, United Kingdom), магістерська освітня програма: «Drafting Legislation, Regulation, and Policy»; The University of the West Indies (Bridgetown, Barbados), магістерська освітня програма: «Legislative Drafting»; George Washington University (Washington, D. C., United States), магістерська освітня програма: «Legislative Affairs»; University of Luxembourg (Luxembourg), магістерська освітня програма: «Legislative Studies».
З цією метою, протягом 2021-2022 років була відкрита і запроваджена в освітній процес Інституту права Університету Тараса Шевченка нова освітньо-наукова програма «Законодавча діяльність та нормопроектування в Україні» для другого (магістерського) рівня освіти денної форми навчання спеціальності 081 «Право». На ОП викладаються такі освітні компоненти, як професійна етика нормотворця, законодавчий процес в Україні, проблеми теорії та філософії права, методологія та організація досліджень у сфері нормопроектування, судова правотворчість, юридична техніка та технологія, нормотворча діяльність органів місцевого самоврядування, правові колізії та шляхи їх подолання, проблеми тлумачення норм права ттощо. Також ОП передбачені два види практик та написання магістерської роботи.
Безбар’єрність
Україна, 04053, м.Київ,