19 травня 2011 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася міжнародна наукова конференція «Україна між Росією та Європейським Союзом: пошук ідентичності». ЇЇ проведення було приурочене Дню Європи, який відзначався 21 травня.
16 березня 2011 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська студентська науково-практична конференція “Ціннісно-смислові орієнтири студентської молоді”,
У заході взяли участь молоді учені з різних регіонів України та Російської Федерації.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Київського університету імені Бориса Грінченка – доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України В.О.Огнев’юк, який окреслив перспективи сучасної науки, величезний потенціал молодих учених та значення їхніх досліджень для наукового світу.
Ректор Університету В.О.Огнев’юк вручив дипломи переможцям ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт і Всеукраїнської студентської олімпіади та викладачам, які підготували студентів-переможців.
На пленарному засіданні з науковими доповідями виступили: завідувач кафедри перекладу Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, старший науковий співробітник, професор, доктор фізико-математичних наук М.В. Стріха (доповідь “Прогрес науки упродовж ХХ століття і нові горизонти пізнання”); проректор з наукової роботи Київського національного університету культури і мистецтв, доктор філософських наук, професор С.Д. Безклубенко (“Наука і наукові принципи в епоху постмодерну”); завідувач кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор філологічних наук, професор Л.Т. Масенко (“Українська мова в освітньому просторі”); професор кафедри комп’ютерних технологій Черкаського державного технологічного університету, доктор педагогічних наук Ю.В. Триус (доповідь “Інформаційно-комунікаційні технології у навчальному процесі вищої школи”); заступник директора з науково-методичної та навчальної роботи Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент М.А. Машовець (“Психолого-педагогічний супровід наукових розвідок молодого вченого”); доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання, голова Ради молодих учених Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук Ю.В. Драгнєв (доповідь “Структура та організація роботи Ради молодих учених Луганського національного університету імені Тараса Шевченка”); доцент кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін Інституту лідерства та соціальних наук Київського університету імені Бориса Грінченка, голова Ради молодих учених, кандидат педагогічних наук Д.М. Бодненко (“Стратегії наукового розвитку очима молодих учених”).
Цього ж дня учасники конференції взяли участь у секційних засіданнях: історія педагогіки та технології освіти; професійна освіта; соціальна педагогіка; філологія; психологія; філософія освіти та історичні розвідки.
ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«КИЇВ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ХІХ–ХХІ СТОЛІТТЯ:
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ»
13 квітня 2011 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка, для якого києвознавство є пріоритетною дослідницькою сферою, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Київ у соціокультурному просторі ХІХ–ХХІ століття: національний та європейський контекст».
З вітальним словомю до учасників конференції звернувся ректор Київського університету імені Бориса Грінченка – доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України В.О.Огнев’юк, який розкрив стан і перспективи розвитку києвознавчих напрямів у науковій роботі вишу, зазначивши, що викладачі та студенти-грінченківці плідно працюють над дослідницькими проектами, присвяченими історії міського управління і самоврядування, політичним, соціокультурним, етнічним і демографічним процесам у Києві в історичному вимірі, історії ментальності та повсякденності киян.
У роботі конференції взяв участь перший заступник голови Київської міської державної адміністрації О.В. Мазурчак, який висвітлив засади побудови системи енергоменеджменту в бюджетній сфері Києва. Представник міської влади звернув увагу на необхідність широкого залучення наукового потенціалу Київського університету імені Бориса Грінченка для розробки стратегії економічного розвитку Києва.
На пленарному засіданні з доповідями виступили провідні науковці, які досліджують актуальні аспекти київського соціокультурного середовища нового та новітнього часу. М.М.Яковина (президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (IСOMOS)) порушив проблеми охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини Києва, наголосив на необхідності збереження історичного ландшафту міста в умовах технічної модернізації міського простору, гармонійного поєднання традицій з новаціями у містобудуванні. В.І.Сергійчук (доктор історичних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка) показав роль київського студентства як промотора національно-визвольних змагань ХІХ–ХХ ст. В.І.Марочко (доктор історичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут історії України НАН України) розкрив механізм вилучення через систему торгсину радянською тоталітарною владою матеріальних цінностей у населення Київщини в обмін на продовольство в умовах Голодомору 1932–1933 рр. А.Л.Зінченко (доктор історичних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка) проаналізував проблеми формування історичної свідомості у студентів київських вишів у контексті політики історичної пам’яті, а також звернув увагу присутніх на необхідність удосконалення історичної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного профілю. С.М.Панькова (директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського) висвітлила києвознавчі студії історика С.В.Шамрая під час його роботи у складі Комісії Києва та Правобережжя Історичної секції Всеукраїнської академії наук. М.В.Стріха (доктор фізико-математичних наук, Київський університет ім. Бориса Грінченка) розглянув еволюцію націєтворчої функції українського перекладу в синергії з формуванням символічного значення Києва як втілення тяглості українського державотворення.
Продовженням роботи конференції стали засідання у секційному форматі. Перша секція була присвячена соціокультурній панорамі Києва ХІХ ст. В.М.Васильчук (доктор історичних наук, професор, Київський національний лінгвістичний університет) відзначив внесок німецької національної громади Києва у розвиток української культури. Є.А.Ковальов (кандидат історичних наук., Київський університет імені Бориса Грінченка) розглянув структуру образу Києва у записках мандрівників з Великої Британії та США першої половини ХІХ ст., виділив основні стереотипи, пов’язані у них з Києвом, визначив потенціал записок британсько-американських мандрівників того часу для вивчення економічної та соціокультурної ситуації у Києві. Багато уваги доповідачі приділили з’ясуванню місця київських навчальних закладів у соціокультурних процесах ХІХ ст., їхнім науковим і педагогічним традиціям. Так, О.О.Тарасенко (кандидат історичних наук, доцент, Київський університет імені Бориса Грінченка) охарактеризувала діяльність вчених Університету св. Володимира (М.Д.Iванишева, В.Ф.Домбровського, В.Б.Антоновича) у Київській археографічній комісії впродовж 50-х – 80-х рр. ХІХ ст.
Друга секція об’єднала дослідників соціокультурних процесів у Києві першої третини ХХ ст. О.І. Бонь (кандидат історичних наук, доцент, Київський університет імені Бориса Грінченка) на основі спогадів Н.Д. Полонської-Василенко на прикладі процесу у справі «Київського обласного центру дій» проаналізував практику переслідування більшовицьким режимом інтелігенції Києва. Значна частина доповідей, виголошених на цій секції, була присвячена проблемам історії пам’яткоохоронного руху і музеєзнавства. Зокрема, І.М.Преловська (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України) розглянула біографію першого директора Софійського державного заповідника І.М.Скуленка у контексті політики радянської влади у сфері культури.
Третя секція була призначена для дослідників київського соціокультурного простору від 1930-х рр. і до сьогодення. Ф.Л. Левітас (доктор історичних наук, професор, Київський університет імені Бориса Грінченка) присвятив свою доповідь аналізу історичних джерел для вивчення історії оборони Києва у 1941 р. під час Другої світової війни. О.Г. Бажан (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут історії України НАН України) розглянув інформаційні можливості документів радянських спецслужб у відтворенні політичного і економічного життя Києва першої половини ХХ століття.
Науково-практичні конференції з різноплановою києвознавчою тематикою у Київському університеті імені Бориса Грінченка вирішено проводити щорічно.
17-18 лютого 2011 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Акмеологія – наука ХХІ століття”.
У заході взяли участь провідні вчені, науковці, педагоги, аспіранти, магістранти та студенти з різних регіонів України та Російської Федерації.
У перший день конференції пройшло пленарне засідання, на якому з вітальним словом до всіх присутніх звернувся ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор, дійсний член НАПН України, президент Української академії акмеологічних наук В.О.Огнев’юк.
З науковими доповідями виступили: головий спеціаліст Відділення філософії освіти і теоретичної педагогіки Російської академії освіти, доктор педагогічних наук, професор Л.В.Суходольська-Кулєшова (м. Москва, Російська Федерація) (“Акмеология эстетической культуры учителя (о новом направлении в акмеологии)”); завідувач кафедри педагогічної творчості Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор Н.В.Гузій (доповідь “Педагогічний професіоналізм як акмеологічна категорія: сутність, зміст, структура”); професор кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка, доктор педагогічних наук, професор, академік УААН О.А.Дубасенюк (доповідь “Передумови розвитку акмеологічного середовища для підготовки педагога-професіонала: досвід та перспективи розвитку”); директор Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук, народний учитель України Г.С.Сазоненко (“Акмеологічна модель розвитку сучасного загальноосвітнього навчального закладу”); завідувач кафедри загальної і соціальної педагогіки та акмеології Рівненського державного гуманітарного університету, доктор педагогічних наук, професор І.В.Малафіїк (“Акмеологічні аспекти засвоєння знань”); завідувач кафедри практичної психології Інституту психології та соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор психологічних наук, доцент О.М.Лозова (“Психосемантика етнічної свідомості: акмеологічний підхід”). Наприкінці пленарного засідання відбулася презентація журналу “Акмеологія в Україні. Теорія і практика”.
Цього ж дня учасники конференції взяли участь у секційних засіданнях: теоретико-методологічні засади акмеологічних досліджень; акмеологічні ресурси розвитку творчого потенціалу особистості; акмеологічні технології особистісно-професійного зростання; акмеологічні основи управлінської діяльності.
18 лютого учасники конференції взяли участь у роботі майстер-класів. Модератором майстер-класу “Акмеологічні підходи до освітньої діяльності” був професор Рівненського державного гуманітарного університету, доктор педагогічних наук, заслужений учитель України, віце-президент Української академії акмеологічних наук С.С.Пальчевський.
Майстер-клас “Використання ІКТ в акмеологічному тестуванні розвитку особистості” провів академік Української академії акмеологічних наук, кандидат технічних наук, доцент В.М.Антонов.
Третій майстер-клас “Акметехнології в дії” відбувся на базі Українського гуманітарного ліцею Київського університету імені Тараса Шевченка. Модератором майстер-класу став директор ліцею, кандидат педагогічних наук, народний учитель України.
Під час пленарного засідання з доповідями виступили: Л.М.Ващенко, проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи – директор ЦІППО НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; Н.М.Бібік, головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України; О.І.Пометун, завідувач лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; С.О.Сисоєва, завідувач науково-дослідної лабораторії освітології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України; Л.Л.Хоружа, проректор з наукової роботи Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор; О.М.Олексюк, завідувач кафедри теорії та методики музичної освіти Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор; М.В.Головко, докторант Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, доцент; Л.П.Величко, завідувач лабораторії хімії і біологічної освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; Т.Є.Бойченко, проректор з науково-методичної роботи Державного підприємства “Університет менеджменту освіти” НАПН України, кандидат педагогічних наук, професор; О.В.Кочерга, заступник директора з навчально-методичної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат психологічних наук, доцент.
Після пленарної частини учасники конференції взяли участь у засіданні круглого столу “Проблеми впровадження компетентнісного підходу в освітню практику”, модератором якого була Н.М.Бібік, головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України.
15 грудня 2010 року у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція “Освітологія – науковий напрям інтегрованого пізнання освіти”, під час якої було обговорено актуальні проблеми теорії і практики розвитку нового наукового напряму – освітологїї як цілісного суспільного феномену, визначено методологічні підходи до інтеграції усіх напрямів наукових досліджень у сфері освіти.
У заході взяли участь провідні вчені, науковці, педагоги, аспіранти, магістранти та студенти з різних регіонів України.
Учасники конференції взяли участь у пленарному засіданні, на якому з доповідями виступили: Огнев’юк Віктор Олександрович, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік НАПН України (доповідь “Від педагогіки, філософії освіти – до освітології”); Сухомлинська Ольга Василівна, академік-секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України (доповідь “Особистість і колектив у контексті філософії освіти”); Бех Іван Дмитрович, директор Інституту проблем виховання НАПН України, доктор психологічних наук, професор, академік НАПН України (доповідь “Теоретичні основи сучасного акме-виховання підростаючої особистості”); Саух Петро Юрійович, ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка, доктор філософських наук, професор (доповідь “Сучасна освіта: портрет без прикрас (між негативною креативністю ідей і українською вестернізацією”); Дзвінчук Дмитро Іванович, завідувач кафедри державного управління Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, доктор філософських наук, професор, кандидат наук з державного управління (доповідь “Освіта в історико-філософському вимірі: тенденції розвитку і управління”); Ткаченко Василь Миколайович, радник президента НАПН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України (доповідь “Освіта і суспільство: історичний аспект”); Сисоєва Світлана Олександрівна, завідувач НДЛ освітології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України (доповідь “Освітологія: методологічні концепти” ).
Після пленарного засідання учасники конференції взяли участь у роботі круглих столів: “Філософія освіти – новий науковий напрям наукового пізнання”; “Історія освіти як основа теоретико-пізнавального осмислення феномену освіти”; “Освітня політика в контексті соціоекономічних трансформацій”; “Акмеологічні концепти освітології”.
Безбар’єрність
Україна, 04053, м.Київ,